Детективи з Бюро економічної безпеки України викрили непросту схему, у якій підозрюється керівник одного з департаментів Дніпровської міськради. Вінукладав договори на дизель-генератори за завищеними тарифами. Уявіть лише: загальна сума трьох угод склала майже 24 мільйони гривень. І це в умовах воєнного стану, коли кожна копійка на вагу золота.
Що сталосяНа початку повномасштабного вторгнення цей посадовець уклав прямі договори на закупівлю 268 генераторів. Угода була розбита на три частини: одна – майже на 8,8 мільйона, друга – на 7,7 мільйона, і третя – на 7,4 мільйона гривень. Постачальники доставили товар, а підозрюваний підписав всі необхідні документи. Здавалося б, усе чесно. Але ні.
А тепер найцікавішеСудово-економічна експертиза показала, що вартість генераторів була завищена аж на 3,5 мільйона гривень! Уявіть собі: лише за першим договором ціна “злетіла” на 25%. Це ж як купувати хліб за ціною тістечка — абсолютно нелогічно.
Що даліПосадовцю тепер світить не просто штраф, а серйозне покарання. Якщо його провину доведуть, то за розтрату коштів в особливо великих розмірах, та ще й під час війни, він може отримати від 7 до 12 років за ґратами. І це ще не все: йому заборонять працювати на державних посадах або займатися подібною діяльністю.

Джерело: 5692.com.ua

12 січня в Кам’янському сталася трагічна подія. О 22:32 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення про пожежу в житловому одноповерховому будинку на вулиці Мечнікова в Заводському районі. Про це повідомили в ГУ ДСНС у Дніпропетровській області.
Вогонь швидко охопив будинок, знищуючи речі домашнього вжитку та дах. Загальна площа займання склала 40 квадратних метрів.
На жаль, під час гасіння пожежі рятувальники виявили тіло чоловіка 1964 року народження.
Пожежу ліквідували о 23:27. На місці події працювали 11 рятувальників та 2 одиниці пожежно-рятувальної техніки Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Причини займання наразі встановлюються. Рятувальники нагадують про важливість дотримання правил пожежної безпеки, особливо в зимовий період.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі: більше ніякої фізики, хімії чи біології — принаймні, якщо ти цього не хочеш. З 2027 року для старшокласників усе стане інакше. Нові правила дозволять школярам самостійно вирішувати, які предмети їм вивчати. Для когось це звучить, як мрія: ніяких більше уроків, які здаються непотрібними. Для інших — справжній виклик: як не помилитися з вибором.
Гуманітарні науки теж під питаннямІ це ще не всі сюрпризи. Уявіть, що зарубіжна література, всесвітня історія чи навіть географія зникнуть із обов’язкового списку. Так, саме так — замість них учні зможуть обрати щось більш “потрібне”, на їхню думку. Відчувається, що ця реформа — справжній землетрус в українській освіті.
Що точно залишитьсяЗрозуміло, є дисципліни, які ніхто не посміє прибрати: українська мова та література, історія України, математика, англійська мова. Додали навіть новий предмет — “Захист України”. Кажуть, він має допомогти не лише сформувати патріотизм, а й підготувати дітей до викликів сучасності.
Свобода вибору або головний більЩо важливо, головна ідея змін — це надати учням можливість самим вирішувати, чим займатися. З 2027 року кожен школяр створюватиме індивідуальний план навчання. Хочеш вивчати програмування? Будь ласка. Тягне до гуманітарних наук? Без проблем. І школи поступово трансформуються у профільні ліцеї.
Учні обиратимуть один із трьох основних напрямів: мовно-літературний, STEM (наука, технології, інженерія, математика) або суспільно-гуманітарний. Схоже, школа стане чимось на зразок міні-університету.
Що чекає у 10 класіЩоправда, у 10 класі поки що все не так радикально. Тут залишать різноманітну програму: мови, математику, природничі науки, історію, інформатику, мистецтво, фізкультуру. Цей рік стане своєрідним перехідним періодом — щоб учні могли визначитися з подальшим напрямком і зрозуміти, що їм дійсно цікаво.
Батькам — новий головний більІ тут важливий момент: чи готові батьки та самі діти до таких рішень? Що робити, якщо 15-річний школяр обере не те, а потім шкодуватиме? Вибір профілю — це велика відповідальність. Тож роль шкіл у підтримці й консультуванні тут буде вирішальною.

Джерело: 5692.com.ua

А ви коли-небудь замислювалися, що краще: свіжі фрукти чи заморожені? Здається, відповідь очевидна. Свіже завжди здається більш “правильним”. Але ось вам цікавинка: дослідження показують, що заморожені продукти часто виграють у цій боротьбі. Так-так, ви не помилилися. У них може бути навіть більше вітамінів, ніж у тих, що лежать на прилавках магазинів.
Чому заморожені — не гірші, а іноді й кращіДавайте уявимо, як усе відбувається. Коли фрукти й овочі збирають для заморозки, їх зривають у найкращий момент — коли вони максимально стиглі. У цей час у них найбільше корисних речовин. А тепер порівняйте це зі “свіжими” продуктами, які зривають недозрілими, щоб вони пережили транспортування і довше лежали на полицях. Здається, різниця очевидна, чи не так?
Ось, наприклад, ягоди. Чорниця, малина, полуниця — вони наповнені антиоксидантами. Якщо їх заморозити відразу після збору, усі ці корисні речовини залишаються з вами. А якщо купити свіжі, які пролежали тиждень у холодильнику, користі буде значно менше.
Найкращі заморожені продуктиА тепер трохи конкретики. Що ж найкраще підходить для заморозки?
Ягоди. Це просто скарб для вашого здоров’я. Вони залишаються такими ж смачними й корисними навіть після кількох місяців у морозилці.Шпинат. Ідеальний варіант для смузі чи супів. Вітамін К, залізо — усе це нікуди не зникає.Броколі. Ви знали, що після заморозки цей овоч навіть краще зберігає свою текстуру? А ще він багатий на вітамін С.Морква. Бета-каротин залишається майже в повному обсязі, а це головне.Горох. Один із чемпіонів за вмістом вітаміну С.До речі, екзотичні фрукти, як-от манго чи ананас, також чудово переносять заморозку.
Домашня заморозка: як зробити це правильноХтось може сказати: “Та навіщо мені ці магазинні заморожені продукти, вони ж невідомо як оброблялися”. І це правда. Якщо хочете бути впевненими в якості, заморожуйте самі. Це простіше, ніж здається. Помийте, поріжте, складіть у герметичний пакет — і готово.
До речі, важливий момент: овочі перед заморожуванням краще бланшувати. Це допомагає зберегти їхній колір, текстуру і навіть смак. А ягоди чи фрукти можна заморожувати прямо так, без обробки.
Чи впливає заморозка на смакЄ міф, що заморожені продукти втрачають свій смак. Але, чесно кажучи, це більше залежить від того, як їх зберігали й готували. Наприклад, заморожені ягоди в смузі чи випічці будуть такими ж смачними, як і свіжі. А овочі, якщо їх правильно приготувати, збережуть свій аромат і текстуру.
Чому це важливоЗаморожені продукти — це не тільки зручно, а й економно. Ви можете купити сезонні фрукти чи овочі влітку, заморозити їх і насолоджуватися ними взимку, коли ціни зростають, а вибір стає меншим.
І ще одне: це чудовий спосіб боротися з харчовими відходами. Замість того щоб викидати залишки, просто покладіть їх у морозилку.
От і все. Якщо ви досі думали, що заморожені продукти — це щось другосортне, можливо, варто переглянути свою думку. Спробуйте, і ви побачите, що це не лише зручно, а й корисно. А ще це чудовий спосіб зберегти шматочок літа на своїй кухні.

Джерело: 5692.com.ua

Напевно, всі вже чули про північнокорейських солдатів, які з'явилися на війні в Україні? Здається, росіяни вирішили використовувати їх не лише як додаткову силу, а й буквально як “живі мішені” для наших дронів. Така інформація з’явилася завдяки щоденнику одного з військових кндр, загиблого під час перестрілки в Курській області.
“Живі приманки” для дронівОсновне завдання північнокорейців — стояти на місці й чекати, поки на них націлиться безпілотник. Саме таку роль “приманки” описують у щоденнику загиблого північнокорейського солдата Чон Кен Хона. Він і ще двоє його товаришів загинули в грудні під час боїв.
У записах Чон детально описав, як один із солдатів має “заманювати” дрон, поки інші намагаються його знищити. Просто вдумайтеся: це не тактика, це… щось на межі абсурду.
“Життя за кіма”Кожен рядок у щоденнику просякнутий ідеологією. Чон пише, що “навіть ціною свого життя готовий виконувати накази верховного командувача”. Про кого йдеться? Звісно, про лідера кндр кім чен ина. Солдати вивчають його промови напам’ять — наче якісь старі поеми, але з дуже сумнівним змістом.
У щоденнику знайшлося місце навіть для особистих моментів. Наприклад, Чон описує день народження друга. Пише, як сумує за батьківщиною, за “теплими обіймами” батьків. Це, напевно, єдиний момент у всій цій історії, який показує: попри все, він був просто людиною.
Військові хитрощі і відчайЗнаєте, що ще є в цьому щоденнику? Тактичні прийоми. Наприклад, у разі артилерійського обстрілу солдатам наказують бігти до вже враженого місця — мовляв, шанс потрапити туди вдруге мінімальний. Логіка в цьому є, але ризик… величезний.
Що стосується ідеології, то її тут аж забагато. Щоденник сповнений згадок про обов’язок захищати “великого кіма” та “спокутувати гріхи минулого”. Експерти, які вивчали ці записи, впевнені: все написане — автентичне. Почерк, мова, навіть сам стиль мислення — типово північнокорейський.
Що відомо про північнокорейських полоненихДо речі, у грудні українські військові вперше взяли в полон двох солдатів із кндр. Їх доправили до Києва. Один із них підтвердив: серед його співвітчизників, які воюють за росію, втрати справді значні.
Читаючи такі історії, важко позбутися думки: ці люди — просто заручники ідеології. Їх відправили на чужу війну, забравши не лише свободу вибору, а й шанси на виживання. І це ще один доказ того, як російська влада зневажає людське життя.

Джерело: 5692.com.ua

Світ змінюється з шаленою швидкістю, і це впливає на кожного з нас. Але, якщо задуматися, діти пристосовуються до цих змін куди швидше, ніж дорослі. Тому не дивно, що малечу, яка народилася після 2010 року, часто називають абсолютно новим поколінням.
Що ж робить їх такими особливими? І як сучасні технології впливають на їхнє життя? Давайте розберемося.
Чесно кажучи, іноді здається, що вони вже з планшетом у руках з’являються на світ. Якось бачила дворічного хлопчика, який, не моргнувши оком, перемикав YouTube на маминому телефоні. І це вже навіть не дивує.
Гаджети як частина життяДавайте згадаємо себе. У нас максимум був телевізор чи, якщо пощастило, старенька ігрова приставка. А тепер? Діти починають освоювати гаджети ще до того, як навчаться говорити. Це нормально, коли малюк у три роки має свій планшет. Для них це — як для нас колись книжка-розмальовка.
І знаєте, що цікаво? Вони не відчувають різниці між тим, що на екрані, і тим, що навколо. Світ для них один, без меж. Реальність і віртуальність змішуються, як кольори на палітрі.
Батьки теж змінюютьсяО, і про батьків. Раніше як було? “Не заважай, іди грайся на вулиці”. А тепер тато і мама намагаються більше часу проводити з дітьми. Вони читають книжки про виховання, дивляться відео, як краще зрозуміти малечу, і навіть грають у ті самі ігри на планшеті. Це класно, бо вони стають ближчими.
Але є й мінуси. Діти відчувають брехню. Прямо шкірою. Спробуйте обдурити сучасного малюка — він одразу зрозуміє, і потім довго не пробачить. Їх не проведеш.
Свідомість і цінностіМене вражає, наскільки вони переймаються глобальними проблемами. Пам’ятаєте, як ми в дитинстві мріяли про новий велосипед чи ляльку? А вони говорять про екологію, зникнення тварин, сортування сміття. Уявіть, дитина може відмовитися від пластикової соломинки, бо “це шкодить океану”.
Увага, яка розсіюєтьсяХоча, є одна річ, яка насторожує. Увага. Їм важко довго концентруватися. Потік інформації такий шалений, що мозок просто вчиться відсівати все зайве. Якщо ви не змогли зацікавити дитину за кілька секунд, вона вже переключилася на щось інше.
Що буде з освітоюІ тут виникає питання: а що з навчанням? Традиційна школа, здається, вже не працює так, як раніше. Ніхто не знає, які знання будуть потрібні через 10-20 років. І чи будуть взагалі. Можливо, через це вища освіта перестане бути такою важливою.
І ось головне питання: чи зможуть ці діти, покоління Альфа, взяти на себе відповідальність за світ? Вони точно інші — відкриті, чутливі, швидкі. Але чи достатньо цього, щоб вирішувати глобальні проблеми? Хтозна. Можливо, відповідь ми отримаємо вже зовсім скоро.

Джерело: 5692.com.ua

З 13 січня 2025 року оператор Vodafone планує підняти вартість своїх тарифів. Причина? Зростання витрат компанії через війну, ремонт обладнання та підвищення податків. Відчутно здорожчають такі пакети:
Vodafone Light+ — тепер коштуватиме 185 гривень замість 145.Joice — 260 гривень проти 200.Інші тарифи, як-от Joice Pro та Joice Max, також подорожчають приблизно на 40–60 гривень.Здається, що це не останнє підвищення. До речі, точну вартість оголосять після 13 січня, але вже зараз зрозуміло: економити на мобільному зв’язку стане складніше.
Київстар: оновлення денних тарифів із 15 січняА от Київстар поки не підвищує ціни на звичайні пакети. Але є нюанс: денний тариф для тих, хто пропустив основну оплату, зміниться. Наприклад, у тарифах LOVE UA Пісня 2024 та LOVE UA Сила 2024 з’явиться безлімітний інтернет за 20 гривень на день.
Також оновляться умови для роумінгу: для абонентів тарифу ТВІЙ Безлім додадуть 12,2 гігабайта для користування за кордоном.
Ще одна важлива зміна — дзвінки за кордон. Тепер тарифні хвилини діятимуть на номери в Бельгії, Норвегії та Швеції. Натомість на дзвінки до Китаю, Ізраїлю чи Узбекистану діятимуть стандартні тарифи.
Чому мобільний зв’язок дорожчаєVodafone пояснює подорожчання тим, що витрати на обслуговування мережі зросли. Зокрема, компанія стикається з:
Зростанням цін на електроенергію.Додатковими витратами на резервне живлення.Ремонтами обладнання через пошкодження під час війни.Збільшенням податків.Чесно кажучи, це не дуже втішні новини для українців. З іншого боку, компанії намагаються адаптуватися до реалій.
Що це означає для абонентівДля тих, хто користується тарифами Vodafone чи Київстар, варто готуватися до змін. Якщо ви звикли до денних тарифів чи пакетів із безлімітним інтернетом, зверніть увагу на нові умови.
Можливо, варто подумати про оптимізацію витрат: переглянути свій тариф або знайти альтернативи. До речі, не забудьте перевірити повідомлення від вашого оператора — там зазвичай є деталі про нові умови.
ПідсумокЗміни у тарифах Vodafone та Київстар — це ще один крок до адаптації мобільних операторів до економічних реалій. Звісно, це не дуже приємно для користувачів, але, здається, уникнути цього було складно.

Джерело: 5692.com.ua

Шлюб — це не завжди казка з романтичного фільму. Спочатку все йде чудово, а потім… дратує. Чесно, у кожної пари бувають моменти, коли хочеться просто грюкнути дверима. Але якщо ви читаєте це, значить, у вас ще є бажання врятувати стосунки. І це вже половина успіху! Давайте розберемо кілька порад, які можуть допомогти повернути гармонію.
Знайдіть корінь проблемиЧому чоловік вас дратує? Може, це через дрібниці, які накопичились, як снігова куля? Або, можливо, є щось глибше: образи, невдоволення, мовчазні претензії?
Чесно кажучи, без розмови тут не обійтися. Сядьте разом, поговоріть. Не як вороги, а як партнери. Розкажіть, що вас турбує, і дайте йому шанс зробити те саме. Іноді буває дивно дізнатися, що ви теж можете когось дратувати! Але замість сварки краще разом пошукати рішення.
До речі, спробуйте скласти список “плюсів” і “мінусів” ваших стосунків. Це допоможе побачити ситуацію більш об'єктивно. Але пам’ятайте: працювати над стосунками мають обидва, інакше нічого не вийде.
Не намагайтеся його змінитиЗгадайте, чому ви взагалі закохалися в цю людину? Що вас привабило? Швидше за все, ті самі риси, які зараз вас дратують, були й раніше. Просто на початку стосунків вони здавались милими чи навіть чарівними.
Не намагайтеся перекроїти чоловіка під свої уявлення. Це лише викличе опір. Краще навчіться підтримувати його, підштовхувати до змін через заохочення, а не через докори.
Повага — основа всьогоПам’ятаєте той час, коли ви тільки зустрічалися? Тоді, ймовірно, не було місця для сварок чи претензій. Але з роками стосунки змінюються, і пристрасті поступаються місцем буденності.
Спробуйте написати невеличкий текст про вашого чоловіка. Що в ньому хорошого? Що вас тішить чи надихає? Це допоможе згадати, чому ви колись обрали саме його. А ще більше часу проводьте разом: цікавтеся його справами, слухайте, підтримуйте. Повага й увага здатні творити дива.
Внесіть новизнуМонотонність — це ворог будь-яких стосунків. Якщо дні стають схожими один на один, дратівливість з’являється майже автоматично.
Зробіть щось несподіване! Можливо, змініть зачіску, купіть нову сукню або організуйте романтичний вечір. Або навіть вирушайте разом у невелику подорож. Нові емоції можуть стати тією іскрою, яка знову розпалить вогонь у ваших стосунках.
Уявіть життя без ньогоЦе звучить трохи жорстко, але іноді варто задуматися: як би виглядало ваше життя без цієї людини? Не прикрашайте самотність, а уявіть її реальною.
Пам’ятайте, що будь-які зміни починаються з нас самих. Тому почніть із простого: поговоріть, знайдіть причину роздратування, додайте трохи новизни у ваші будні. І, можливо, одного дня ви зрозумієте, що той, хто колись так дратував, знову став вашою найближчою людиною.
Шлюб — це не лише про любов, а й про повагу, підтримку й готовність працювати разом. Якщо ви обидва цього хочете, то зможете подолати будь-які труднощі.

Джерело: 5692.com.ua

Масове звільнення військових із лав Збройних сил України, ймовірно, не відбудеться навіть протягом найближчих трьох місяців. Таку думку висловив народний депутат Федір Веніславський, представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Як пояснив нардеп, розробка законопроєкту — це лише перший крок. Але ухвалення такого рішення залежить від багатьох факторів і, скоріше за все, викличе серйозні дискусії на рівні парламенту та військового командування.
Чому все не так швидкоЦікаво, що зараз у Збройних силах України приблизно мільйон військових. Але тільки кілька сотень тисяч із них реально стоять на передовій. Решта — у тилу. Ось і виходить, що треба зрозуміти, чи можна залучити цих людей на більш активну службу, чи все-таки доведеться шукати нові резерви.
До речі, на минулому тижні депутати навіть говорили з командирами бойових бригад. Вони з'ясовували, як можна повернути тих, хто самовільно залишив частини. Це болюча тема, але, як кажуть, проблема є, і з нею треба щось робити.
А що ж буде через три місяціВеніславський натякає: можливо, законопроєкт дійсно передадуть до Верховної Ради. Але це ще зовсім не означає, що його ухвалять. Тут, як у житті, — навіть якщо щось здається хорошою ідеєю, не всі з цим погодяться. Зокрема, якщо це може вплинути на обороноздатність країни.
Що цікаво, заступник міністра оборони Іван Гаврилюк теж сказав кілька слів із цього приводу. Він пояснив, що зараз працюють над новими підходами до бойових дій. І знаєте, це виглядає так, ніби вони намагаються не просто вирішити одну проблему, а перебудувати всю систему. На це, звісно, потрібен час.
Давайте чесноМожливо, багато хто чекає, що демобілізація ось-ось розпочнеться. Але, здається, це трохи завищені очікування. Чому? Бо питання дуже складне, і швидко тут нічого не вирішиться. І навіть якщо законопроєкт потрапить до парламенту, то з’являться нові дискусії, нові питання і, ймовірно, затримки.

Джерело: 5692.com.ua

Знаєте, скільки вже було зустрічей у форматі “Рамштайн”? Ось ця, 9 січня, стала 25-ю! Якщо пригадати, перша відбулася ще у квітні 2022 року. Тоді й подумати не могли, що цей формат настільки закріпиться. Український міністр оборони Рустем Умєров назвав цю зустріч однією з найважливіших за весь час.
Але були й скептикиДо речі, ще до початку зустрічі польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш припустив, що це може бути останній “Рамштайн”. Такі слова викликали хвилю обговорень, бо звучали вони, м’яко кажучи, тривожно. Але якщо подивитися на контекст, його песимізм зрозумілий: політика Дональда Трампа, який ось-ось офіційно стане президентом США, виглядає, м’яко кажучи, хаотичною. Він уже натякав на поглинання Канади та анексію Гренландії.
Що буде з підтримкою УкраїниЯкщо новий президент США вирішить обмежити чи взагалі припинити допомогу Україні, то “Рамштайн” на американській авіабазі ризикує стати лише історією. Але поки що є надія. Косіняк-Камиш, вже після закінчення зустрічі, сказав, що наступна зустріч, ймовірно, відбудеться вже після зміни адміністрації в США. А Зеленський заявив, що чекає на черговий “Рамштайн” у лютому.
Що обговорювали цього разуНайголовніше — довгострокові плани. Було затверджено дорожні карти до 2027 року. Вони передбачають постачання озброєння, підтримку обороноздатності України, а також детальні перспективи на 2025 рік.
Стратегія України на 2025 рікОсь що конкретно ми плануємо:
Стабілізація фронту. Це основа основ.Посилення захисту неба та морських шляхів.Зміцнення обороноздатності.Двосторонні зустрічіДо речі, під час “Рамштайну” відбулося чимало важливих переговорів із ключовими партнерами України: США, Норвегією, Італією та Нідерландами. Ці країни готові підтримувати нас і далі, попри всі виклики.
Що буде далі? Якщо чесно, ніхто не знає напевне. Але одне очевидно: Україна не залишиться сам на сам зі своїми проблемами. А поки що слідкуємо за новинами й сподіваємося, що навіть зміна політичних вітрів у США не змінить підтримки України.

Джерело: 5692.com.ua

За останні півтора року до кадрового резерву держслужби для деокупованих територій внесли 3 015 кандидатів. Це люди, які готові працювати на благо країни в умовах післявоєнної реальності. Про це повідомило Національне агентство з питань державної служби.
Цифри, які говорять самі за себеЗа цей період у спеціальній електронній системі було зареєстровано 3 229 анкет. Цікаво, що з них 1 770 – від чоловіків, а 1 459 – від жінок. Хтось подає заявку із впевненістю, а комусь відмовляють: 213 анкет не пройшли через невідповідність критеріям.
А хто ж ці людиТут узагалі повний мікс. Є діючі чиновники, депутати, військові, а є журналісти, волонтери, навіть громадські діячі. Хтось із них уже працює на державній службі, а хтось — тільки планує. Ну, і ще приємно знати, що серед них є люди з реальним бажанням допомогти країні. Це не просто “паперові” кадри.
Ось уявіть: людина, яка раніше волонтерила на фронті, тепер хоче допомагати відновлювати дороги чи адмінбудівлі. Або, скажімо, журналіст, який брав інтерв’ю в зоні бойових дій, тепер вирішив стати частиною нової державної системи. Це надихає.
Куди всі ці люди хочуть потрапитиТут усе логічно.
Крим і Севастополь,Донеччина,Запоріжжя,Херсонщина.Це ті регіони, які обирають найчастіше.
Цікаво, що саме ці області найбільше потребують допомоги, і, здається, кандидати це розуміють.
Щодо роботи, то сфери теж більш-менш зрозумілі: адміністративне керівництво, державний нагляд, боротьба з корупцією, управління персоналом. А ще — надання публічних послуг. Це ті самі речі, без яких нормальне життя просто не запустити.
Але проблеми залишаютьсяТут варто сказати чесно: попри всі ці гарні цифри й зусилля, ситуація все одно складна. Як уже згадувалося, у державних структурах усе ще є більше 33 тисяч вакантних місць. І це не тільки у великих містах. Маленькі містечка теж потребують людей, які знають, як і що робити.
Що їх мотивуєДо речі, це дуже цікаве питання. З одного боку, є прості речі: стабільна зарплата, офіційна робота. Але ж це не все. Для багатьох головним стимулом стала можливість зробити щось справді важливе.
Ось подумайте: війна, нестабільність, але люди все одно хочуть працювати на державу. Їх не лякають труднощі чи ризики. Це і є той “стрижень”, який рухає Україну вперед, навіть коли здається, що сили на межі.
Той факт, що тисячі людей готові працювати для відновлення України, вже говорить багато про що. Кожен із них — це маленький крок до великої перемоги. І, можливо, хтось із нас теж захоче приєднатися.

Джерело: 5692.com.ua

Тато завжди поруч. Коли потрібно — підтримує, коли важко — допомагає, коли страшно — захищає. Здається, немає іншої такої людини, яка могла б так сильно вплинути на те, ким ми стаємо в житті. Для маленької дівчинки батько — це не просто тато, це герой, на якого хочеться рівнятися. Його ставлення до мами, до життя, до людей загалом стає тим неписаним кодексом, яким вона керуватиметься, виростаючи.
Чоловік, який формує уявлення про світМожливо, ви цього навіть не помітили, але тато вже давно заклав у вас свої цінності. Він показав, як поводитися з іншими, що значить бути чесною, справедливою, сильною. А ще — що означає любити. Його приклад навчив вас не терпіти те, чого терпіти не можна, і водночас цінувати хороше у людях.
Як він ставився до вашої мами? Чи допомагав їй у складних ситуаціях? Чи казав: “Ти впораєшся, я вірю в тебе”? Усе це мимоволі відкладається у пам'яті. І саме ці моменти формують ваше уявлення про ідеальні стосунки.
Татові доньки: завжди, навіть у дорослому віціКажуть, дівчинка, яка росла під захистом і турботою тата, залишається його “донечкою” назавжди. Навіть коли вже має власну родину, власних дітей. Адже цей зв’язок — особливий.
У дитинстві тато був тим, хто брав на руки, коли падала, і казав: “Не плач, усе буде добре”. А пізніше, коли життя ставало більш складним, він так само підтримував, переконуючи: “Ти зможеш. Я знаю”. Це не просто слова — це впевненість, яка дає силу йти вперед.
Перший у світі чоловік, який вірив у васА ви пам’ятаєте, як тато казав, що дівчата нічим не гірші за хлопців? І навіть краще, якщо чесно. Він був тією людиною, яка давала зрозуміти: меж не існує. Хочеш стати льотчицею? Будь ласка. Хочеш керувати власним бізнесом? Чому б і ні?
Іноді мама могла насварити за якусь “не дуже жіночу” поведінку, але тато завжди був на вашому боці: “Нехай робить, як їй подобається. Головне — бути щасливою”. І це справді важливо.
Тато — ваш захисник і ангел-охоронецьКоли ви хворіли, він бігав до магазину за апельсинами чи улюбленими солодощами. У підлітковому віці — намагався вберегти від необдуманих вчинків, які могли б потім боляче відгукнутися. Він був тим, хто відганяв усе погане і вчив бути доброю до інших.
Завдяки його прикладу ви виросли такою, якою є зараз — людиною, яка знає, що таке любов, підтримка і повага.
Навіть зараз, коли ви стали дорослою…Час іде, але зв’язок із татом залишається міцним. Він і зараз готовий зробити для вас усе, навіть більше, ніж колись. Так, можливо, він уже не такий молодий, як раніше. Можливо, його волосся трохи посивіло, а рухи стали не такими швидкими. Але в його серці нічого не змінилося.
Тато готовий пройти крізь хуртовину чи піднятися на найвищу гору, якщо вам це знадобиться. Він досі той самий герой, який завжди поруч, варто лише покликати.
Тепер ви піклуєтеся про ньогоЗараз усе змінилося: ви виросли, і тепер частіше допомагаєте йому, ніж він вам. Але навіть у такі моменти тато залишається тим, хто підтримує. Він вірить у вас, як колись, і завжди буде готовий підставити плече.
Любов батька до доньки — це щось неймовірне. Вона сильніша за всі негаразди і, здається, здатна навіть згорнути гори.

Джерело: 5692.com.ua