Можливо, ви здивуєтеся, але наявність зайвої ваги не завжди лише проблема чи виклик. У деяких випадках вона навіть може позитивно впливати на подружнє життя. Як показують дослідження, люди з додатковими кілограмами часто виявляються більш задоволеними своїми стосунками. Ба більше, їхнє сексуальне життя часом активніше, ніж у тих, хто постійно бореться за ідеальну фігуру.
Вчені з Університетського коледжу Лондона та Університету Англія Раскін опитали понад п’ять тисяч подружніх пар. Результат — жінки з надмірною вагою мають на 16% більше шансів на регулярний інтим, ніж худорляві. А от чоловіки старшого віку взагалі видали сенсацію: “пишні” чоловіки мають третину більше сексуальних контактів, ніж стрункі. Хтось би сказав: “Та що за нісенітниця?” Але факти говорять самі за себе.
Від кілограмів до енергіїСекрет, здається, у тому, що додаткові жирові запаси стають таким собі “павербанком” для організму. Коли є запас енергії, залишається більше сил і на роботу, і на близькість із партнером. А ось худенькі люди часто стикаються з виснаженням — такий собі парадокс стрункості, коли сил ні на що вже не вистачає.
Любов без тискуЗ іншого боку, є ще одна важлива деталь. Люди з надмірною вагою частіше почуваються вільнішими у своїх стосунках. Немає цього постійного “тобі б схуднути” чи погоні за ідеалом. Уявіть собі: партнер і так вас любить таким, яким ви є. От і не треба щоразу ламати голову над черговою дієтою чи тренуванням.
І знаєте, це відчуття прийняття дуже змінює атмосферу в парі. Менше комплексів, більше гармонії. Коли немає постійного тиску на тему зовнішності, відносини стають простішими та чеснішими.
А може, не так уже й поганоЗвісно, це не заклик усім набирати зайві кілограми. Але, можливо, час замислитися: чи справді так важливо бути ідеальними для когось? Адже головне — як ви почуваєтеся в цих стосунках. Бо щастя вимірюється не сантиметрами талії, а тим, що відбувається між двома людьми.

Джерело: 5692.com.ua

Чи замислювалися ви, які університети в Україні найпопулярніші? Це питання кожного року хвилює тисячі випускників, а також їхніх батьків. Цьогорічні результати вступу показали чимало цікавих тенденцій.
Північ: Київ не здає позиційКиївський національний університет імені Тараса Шевченка знову на висоті. Уявіть лише, 29,5 тисячі заяв! Причому середній бал НМТ у них теж гідний – 161,7.
Інші університети півночі теж тримають планку. Наприклад, Житомирська політехніка зібрала 5,2 тисячі заяв. А Сумський державний університет – 3,6 тисячі. Що цікаво, середній бал у сумчан трохи вищий – 158,2.
Центральна Україна: Вінниця попередуТут ситуація така: Вінницький національний технічний університет обігнав усіх із 6,4 тисячі заяв. Середній бал НМТ – 146,8. Не скажеш, що космос, але для технічного університету дуже навіть непогано.
Полтавська політехніка трохи відстала – 6,3 тисячі заяв. Зате середній бал тут на кілька пунктів вищий – 150. А ось Черкаський національний університет замкнув трійку лідерів із 4,4 тисячі заяв та балом 146,6.
Захід: Львів – завжди популярнийЛьвівський національний університет імені Івана Франка – це вже класика. Цього року сюди подали документи 30,5 тисячі абітурієнтів. Середній бал – 158,4. Чесно, не дивно, що цей виш такий популярний – Львів сам по собі магніт для студентів.
Друге місце – у Чернівецького університету. Туди подалося 12,9 тисячі абітурієнтів, і середній бал у них – 151,5. Трійку закрив Прикарпатський університет із майже 12 тисячами заяв.
Південні області: Донецький університет у фаворитахХто сказав, що південні області тільки для відпочинку? Донецький національний університет імені Олеся Гончара став абсолютним лідером – 7,6 тисячі заяв із середнім балом 152,5.
А ось Одеса продовжує вражати: її юридична академія прийняла 6,5 тисячі абітурієнтів, а середній бал тут майже найвищий серед регіонів – 161,6.
Схід України: Каразінський університет лідерСхідні регіони зараз у складному становищі, але Харківський національний університет імені Василя Каразіна тримається, як справжній герой. Сюди подалося понад 10 тисяч випускників. І середній бал – гідний: 160,8.
То що маємо? Освітні вподобання українців – це не просто цифри, а відображення мрій, амбіцій і вибору майбутнього. Хто знає, можливо, саме серед цих вступників майбутні науковці, художники чи бізнесмени, які змінять країну.

Джерело: 5692.com.ua

Уявіть собі ситуацію: невелика аварія, жодних постраждалих, а викликати поліцію зовсім не хочеться. Добра новина — тепер це не обов’язково. Уряд переглянув Правила дорожнього руху, і тепер водії можуть самостійно заповнювати європротокол, навіть не викликаючи поліцейських.
Як пояснив Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції, тепер достатньо заповнити паперовий чи електронний протокол і спокійно їхати по своїх справах.
Коли можна обійтися без поліціїЩоб уникнути виклику правоохоронців, треба дотримуватися кількох простих умов:
У ДТП беруть участь лише два авто.Ніхто не постраждав — ні водії, ні пасажири, ні пішоходи.Ушкодження лише автомобільні, без інших збитків.Обидві машини застраховані за ОСЦПВ.Водії тверезі й не під впливом ліків, що можуть вплинути на реакцію.Обидва учасники згодні щодо обставин аварії.Що нового у страхових виплатахРаніше було одне обмеження — сума збитків не мала перевищувати 80 000 грн. Це правило скасовано, і тепер страхові компанії можуть покрити до 250 000 грн збитків за шкоду майну. Щоправда, для старих полісів (до 2025 року) ліміт залишився на рівні 160 000 грн.
Як оформити європротоколЦе можна зробити як у цифровому форматі через онлайн-сервіс, так і на папері. Якщо обираєте електронний варіант, система автоматично перевіряє дані та попереджає про можливі помилки. А ще вона відразу надсилає інформацію до страхових компаній обох сторін.
Отже, водії, тепер оформлення ДТП — це вже не головний біль, а, скоріше, проста формальність.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, чимало українців, які зуміли вирватися з окупованих територій, зрештою все ж повертаються назад. Як таке можливо? А причина проста — житло. Для багатьох це першочергова потреба. Уявіть: мільйони переселенців перебувають на підконтрольній Україні території, але житлове питання для них часто залишається нерозв’язаним.
Про це розповів Петро Андрющенко, керівник “Центру вивчення окупації”. Він наголосив, що ситуація складна, а масштаб проблеми — вражає.
Найголовніші фактори, які штовхають назадПо-перше, без доступного житла людям просто нікуди йти. А по-друге, деякі переселенці, які не змогли адаптуватися до нових умов, починають відчувати розчарування. До цього додається образа на державу, яка, як здається, не достатньо дбає про своїх громадян.
Що таке життя в окупаціїБез російського паспорта на окупованих територіях життя практично неможливе. Медична допомога, ліки, навіть звичайні побутові речі — усе це стає недоступним. До того ж отримати паспорт країни-агресорки тепер складніше. Якщо його немає, людина вважається іноземцем, а це означає депортацію або відсутність права на базові послуги.
З ліками — ще гірше. Уявіть, що інсуліну чи препаратів для хронічних захворювань просто немає в аптеках. Для тих, хто мешкає в сільській місцевості й не отримав паспорта, вибір невеликий: або виїжджати, або чекати депортації.
Що може зробити УкраїнаА що ж держава? Насамперед треба вирішити проблему з житлом. Є безліч варіантів, які не потребують великих фінансових вкладень. Наприклад, використовувати порожні будівлі муніципалітетів, переобладнати їх у гуртожитки чи соціальне житло.
Також важливо допомогти людям перекваліфікуватися. Уявіть: багато переселенців мають професійні навички, але вони зараз не затребувані.
Психологічна підтримка — ключ до адаптаціїПереселенці втратили не лише житло, а й усе своє попереднє життя. Це величезний стрес. Тому важливо, щоб вони відчували підтримку, а не були кинуті напризволяще.
Пропаганда також робить свою справу. Наприклад, російські ЗМІ часто поширюють відео, в яких заявляють, що мешканці окупованих територій радіють “визволенню”. Насправді ж це маніпуляція. Досить подивитися на факти: у Кураховому, де раніше жило 18 тисяч людей, залишилося менше 500.
То що ж робитиТут все просто: якщо хочемо, щоб люди залишалися на підконтрольній території, треба створити їм умови. Житло, робота, підтримка — це три кити, на яких тримається нормальне життя. І якщо про це подбати, повернення під окупацію стане для багатьох не варіантом, а страшним спогадом.

Джерело: 5692.com.ua

Навіть коли здається, що в домі прибрано, деякі деталі можуть зіпсувати загальне враження. Професійні організатори знають, що саме кидається в очі і створює відчуття хаосу. Ось 5 основних місць, на які варто звернути увагу.
Захаращений журнальний столик – ворог чистотиНевинно залишені на столику документи, пульт від телевізора або чашка з кавою перетворюють інтер’єр на суцільний безлад. Хочете створити враження впорядкованості? Тримайте тут лише найнеобхідніші речі. Менше предметів – більше простору для затишку.
Хаос на книжкових полицяхКнижкова полиця – це не тільки про книги, а й про стиль. Розміщення за кольорами чи акуратне поєднання з декораціями може стати справжньою родзинкою кімнати. А от якщо полиці перевантажені речами, вони швидше створять враження занедбаності, ніж затишку.
Надлишок меблів – тісно і незатишноІноді люди намагаються заповнити простір вітальні так, щоб вона не здавалася порожньою. Але коли у кімнаті забагато меблів, вона ніби “задихається”. Численні стільці, столики та пуфи лише додають хаотичності і забирають місце для відпочинку.
Коли на кожній стіні стоїть кілька предметів меблів, простору для дихання майже не залишається, – зазначає професійна організаторка Перрі Кеш.
Відсутність місць для прихованого зберіганняЗакриті шафи чи тумби – справжні рятівники від безладу. Вони дозволяють заховати речі від сторонніх очей, створюючи спокійний і гармонійний вигляд приміщення. На противагу цьому відкриті полиці часто виглядають захаращено, що заважає розслабитися.
Зберігання зайвих речей у вітальніВітальня має бути місцем для відпочинку та зустрічей з гостями, а не складом для коробок, переносок для тварин чи випадково залишеного одягу. Кожна річ має своє місце, і якщо вона не потрібна у цій кімнаті, краще перенести її туди, де їй справді належить бути.
Порядок – це більше, ніж просто прибиранняЧистота у вітальні починається зі зручного зберігання та розумного розташування речей. Дотримуючись простих порад професійних організаторів, ви зможете створити комфортний простір, де буде приємно проводити час.

Джерело: 5692.com.ua

Заснути вчасно – завдання, яке для багатьох стає справжнім випробуванням. Хтось годинами перекидається в ліжку, дивлячись у стелю, хтось перебирає думки про незакінчені справи. Безсоння – це не дрібниця, адже якісний сон важливий для нормального функціонування організму.
А ви знали, що дорослим потрібно спати щонайменше 7–9 годин на добу? Дітям – від 9 до 13 годин, а малюкам узагалі близько 12–17 годин. Здається, що все просто: лягай і спи. Але насправді заснути буває не так легко. Терапевтка Хейзел Гейл пропонує цікаву техніку, яка допоможе вам “вимкнутись” за лічені хвилини.
Гра для швидкого засинанняЯк це працює? Гейл радить перед сном зіграти в уявну гру з категоріями. Наприклад, оберіть тему – фрукти, фільми чи відомі актори – і починайте подумки називати слова на кожну літеру алфавіту, які відповідають обраній категорії. Виглядає просто, правда? Але є один важливий нюанс:
Спочатку подумайте про літеру, коли робите видих. На вдиху подумайте про відповідне слово. Так ви поєднуєте гру з ритмом свого дихання, що допомагає розслабитися та “перемкнути” увагу від нав’язливих думок.
Чому це працюєЦя техніка нагадує медитацію, де увага фокусується на простих завданнях і диханні. За словами Гейл, вона користується цією грою щовечора протягом багатьох років — і ще жодного разу не залишилася без сну.
Можливо, наступного разу, коли безсоння захоче зіпсувати ваш вечір, варто спробувати цю методику? Хто знає, може, саме ця гра стане вашим улюбленим засобом швидко заснути.
ВисновокБезсоння – це виклик, але навіть його можна подолати, якщо знати правильні методи. Техніка Хейзел Гейл — не лише спосіб заснути швидше, а й можливість заспокоїти думки та гармонізувати свій стан. Наступного разу, коли сон ніяк не приходить, просто спробуйте цю гру. Можливо, ви заснете швидше, ніж встигнете назвати всі букви алфавіту.

Джерело: 5692.com.ua

Ви знали, що вже до кінця січня Україна отримає свої перші три винищувачі Mirage 2000-5F? Так, ці французькі птахи вже готові до передачі, причому вони не якісь там старі моделі з консервації — їх серйозно вдосконалили. Тепер вони можуть запускати ракети Scalp-EG і Storm Shadow. Це наче дати автомобілю двигун від гоночного боліда — можливості зростають у рази.
А що з кількістюОтримати 3 літаки — це, звісно, непогано, але… Якщо чесно, мало. Україні обіцяли загалом близько 10 таких “Міражів”. І це лише верхівка айсберга, бо, як каже генерал-лейтенант Ігор Романенко, головне — це кількість озброєння для цих літаків. Бо що таке літак без ракет? Просто металева пташка.
На що здатні ці “Міражі”По-перше, вони можуть використовувати високоточні ракети SCALP і Storm Shadow. Це вам не просто снаряди, які летять “аби куди”. Це точні удари на великі відстані. По-друге, є ще авіабомби AASM Hammer. Це як “молоток”, що зносить все на своєму шляху.
А тепер уявіть: у вас є не просто зброя, а зброя, яка дає змогу бити ворога на відстані, не підлітаючи близько. Щось типу гри в шахи, де ти завжди на два кроки попереду.
Чому вони важливі для нас”Міражі” — це не тільки про техніку, це ще й про тактику. Як каже той же Романенко, важливо не обмежувати їхню роль обороною, як це зараз робиться з F-16. Вони мають підтримувати наші сухопутні війська. От уявіть: іде атака, а з неба летять точні удари по ворогу. Так, це може змінити хід багатьох боїв.
То що даліХоч “Міражів” небагато, але кожен з них — це шанс змінити розстановку сил. Звісно, хотілося б більше, але навіть ці кілька літаків — це не просто про кількість. Це про можливості. Як кажуть, “краще менше, але краще”.

Джерело: 5692.com.ua

В Україні чоловіків віком 50+ мобілізують, але, як виявилося, здебільшого вони служать у підрозділах забезпечення, а не на передовій. Що це означає на практиці, пояснила майор Лариса Козак, заступник начальника РТЦК та СП Києва.
Хто підлягає мобілізаціїЯкщо ви чоловік віком від 18 до 60 років, за законом вас можуть призвати на військову службу. Це стосується й тих, кому вже за 50. Але тут є нюанс: перед відправкою кожен проходить обов’язкову медичну комісію. І, чесно кажучи, для багатьох старших військовозобов’язаних це рішення стає вирішальним у визначенні їхньої ролі у війську.
А що потімНу, якщо коротко, то вас, скоріш за все, направлять на таку роботу, де потрібен досвід, спокій і, можливо, міцна рука. Наприклад, логістика чи водіння. Лариса Козак, заступниця начальника РТЦК у Києві, прямо каже: 50-річних чоловіків, як правило, не відправляють на бойові посади. Та й, відверто кажучи, це виглядає цілком логічно.
Отже, якщо ви думаєте, що вас одразу відправлять “на нуль” із автоматом у руках, то можете зітхнути з полегшенням. Насправді, за словами тієї ж пані Козак, таких випадків вона особисто ніколи не бачила. Натомість, чоловіки старшого віку займаються забезпеченням тилу. Робота важлива, відповідальна, але, погодьтеся, менш небезпечна.
Що саме роблятьВиявляється, такі військові здебільшого стають водіями чи логістами. Це ті, хто перевозить вантажі, допомагає розподіляти ресурси й підтримує армію зсередини. Комусь це може здатися “не геройською” роботою, але, якщо задуматися, саме від таких людей залежить, чи вистачить бійцям на передовій їжі, боєприпасів чи навіть пального.
Спробуйте уявити: чоловік, якому 55 років, приходить у військкомат. Його направляють на комісію. Лікарі кажуть, що він цілком здоровий, але, з огляду на вік, його відправляють на посаду водія. І ось він уже працює на потреби армії — можливо, в тилу, але не менш важливо, ніж на передовій.
ВисновокМобілізація — це не завжди про героїчний образ солдата зі зброєю. Це й про тих, хто забезпечує цю армію всім необхідним. Тому, якщо вам уже 50 чи більше, не хвилюйтеся. Найімовірніше, ваша служба буде корисною, але спокійнішою, ніж здається на перший погляд.

Джерело: 5692.com.ua