Народні депутати в Україні мають не лише зарплати, а й купу різних пільг і бонусів. Так, на одного народного обранця у 2025 році передбачено 2,28 млн грн на рік. Основна частина цих коштів іде на оплату праці помічників-консультантів. Але є й інші витрати: від компенсації житла до спеціальних привілеїв для керівництва Верховної Ради. Які пільги мають депутатиТрудові гарантії: Депутатський стаж зараховується як державна служба, що дає надбавки.45 днів щорічної відпустки.Ті, хто став пенсіонером до 2017 року, можуть отримувати 70% від зарплати чинного депутата у вигляді пенсії.Безоплатне медобслуговування у спеціалізованих закладах.У разі смерті депутата – його похорон оплачують місцеві органи влади.При цьому нардепам заборонено мати інший оплачуваний бізнес, хоча ця вимога часто ігнорується. Робочі привілеїОкремий обладнаний службовий кабінет у Верховній Раді.Безкоштовний урядовий зв'язок.До 31 помічника, частина з яких отримує зарплату з бюджету.Оплачене навчання.Державна охорона (за потреби) для себе та своєї родини.Організація зустрічей з виборцями за рахунок місцевих бюджетів. Житло та транспортДепутати, які не мають житла в Києві, можуть отримати компенсацію за оренду квартири або номера в готелі – до 237 тис. грн на рік. Щодо транспорту, депутати мають: 7,5 тис. грн щомісяця на проїзд.Першочергове право купувати квитки на будь-який транспорт.Можливість літати бізнес-класом.Автомобілі парламентського автопарку – до 25 годин на місяць (але лише в межах Києва та аеропорту Бориспіль).

Джерело: 5692.com.ua

У Покровському районі Кривого Рогу патрульні затримали двох молодих чоловіків, у яких були предмети, схожі на вогнепальну зброю. Про це повідомили в Патрульній поліції міста. Так, спочатку правоохоронці отримали виклик про постріли у сквері. Свідок повідомив, що почув характерні звуки та побачив компанію молодих людей у зазначеному місці. Екіпаж ТОР прибув на місце події та провів поверхневу перевірку двох чоловіків віком 18 та 22 роки. У них були предмети, схожі на пістолети, боєприпаси до них, а також відстріляні гільзи на землі. Зі слів молодиків, вони придбали зброю для самозахисту. Однак їхні дії та законність носіння пістолетів тепер оцінюватимуть слідчі.

Джерело: 5692.com.ua

За рік, з січня 2024-го до січня 2025-го, кількість пенсіонерів в Україні зменшилася з 10,516 млн до 10,343 млн осіб. Якщо повернутися трохи далі – до січня 2022 року, тобто ще до повномасштабної війни, – пенсіонерів було 10,841 млн. Тобто лише за останній рік їх стало на 170 тисяч менше, а за три роки – на 325 тисяч. Звідки така тенденціяПо-перше, людей, які досягають пенсійного віку, стає менше. І не тільки тому, що підвищуються вимоги до стажу, хоча це теж відіграє роль. Просто загалом населення скорочується – війна, еміграція, низька народжуваність... А ще є очевидний, хоч і болючий фактор – смертність. Пенсіонерів стало менше не тому, що вони раптом почали масово повертатися на роботу чи відмовлятися від виплат, а тому що їх просто фізично стає менше. Чому все більше людей не можуть піти на пенсіюЯкщо коротко – без стажу нікуди. Починаючи з 2017 року, його вимоги тільки зростають. Колись достатньо було мати 15 років страхового стажу, щоб отримати пенсію, а тепер – мінімум 32, і це ще не межа. У 2028-му буде вже 35. Виходить, що щоб вийти на пенсію у 60, треба почати працювати офіційно десь із 25 років і безперервно платити внески. А якщо не встиг – доведеться чекати 63 або навіть 65 років. І що робити тим, хто працював неофіційно, їздив на заробітки чи мав перерви? Ну, варіантів небагато – або докуповувати стаж, що коштує недешево, або чекати, поки держава все ж призначить виплати у старшому віці. До речі, що цікаво, хоч загальна кількість пенсіонерів падає, число тих, хто продовжує працювати, навпаки, зростає. Торік їх було 2,748 млн, а зараз уже 2,793 млн. Люди просто не можуть дозволити собі не працювати. Україна старіє, а працюючих людей не вистачаєНайгірше, що працюючих українців стає менше, а пенсіонерів – хоч їх і скорочується – все одно залишається багато. Якщо раніше на одного пенсіонера припадало більше двох працюючих, то тепер фактично один до одного. Це критична ситуація, бо саме з податків працюючих людей фінансуються виплати тим, хто на пенсії. І тут ще один момент: у нас – один із найнижчих пенсійних віків у Європі. В Україні 60 років, а, скажімо, у Німеччині чи Франції – більше 65. Причому там економіка стабільніша, зарплати вищі, а тривалість життя довша. Що буде даліЙмовірно, поступово пенсійний вік доведеться піднімати, бо навантаження на бюджет величезне. Це, звичайно, нікому не сподобається, але вибору особливо немає. Українців і так стає менше, а тих, хто може утримувати пенсіонерів, – ще менше. І, чесно кажучи, ситуація не виглядає так, ніби вона скоро зміниться на краще.

Джерело: 5692.com.ua

На початок 2025 року у світі все ще понад 6,3 мільйона українців, які вимушено покинули свої домівки. Європейський Союз продовжив для них тимчасовий захист, але правила поступово змінюються. У деяких країнах виплати зменшуються, а в інших додаються нові умови. Як же тепер усе працює? Давайте розбиратися. Польща: що нового для українцівОтже, Польща продовжила тимчасовий захист до 4 березня 2026 року. Для багатьох це хороша новина. Хто має Pesel UKR, зможе оформити карту CUKR – це щось на кшталт дозволу на проживання і роботу строком на три роки. Щодо фінансової допомоги – тут усе без особливих змін. Українці можуть отримувати: 800 злотих на дитину до 18 років (програма "Сім’я 800", але тільки якщо дитина ходить до польської школи).300 злотих одноразово перед навчальним роком ("Добрий старт").Додаткову підтримку для малюків ("Активні в яслах").Нічого кардинального, але краще, ніж нічого. Німеччина: більше контролю за біженцямиНімці теж не залишають українців напризволяще – захист продовжили до 4 березня 2026 року. Фінансова допомога залежить від віку та статусу в сім’ї: 563 євро на місяць для самотніх дорослих.509 євро – якщо ви в парі (кожному).471 євро – для підлітків.357 євро – для малюків до 12 років.Але є важливий нюанс. З 2025 року тих, хто відмовляється працювати або навчатися, штрафуватимуть гаманцем: Перше порушення – мінус 10% виплат.Друге – мінус 20%.Третє – мінус 30%.Тобто сидіти склавши руки в Німеччині буде складніше. Франція: скільки дають і комуФранцузи вирішили не вигадувати велосипед і просто продовжили тимчасовий захист до березня 2025 року. Суми, звісно, не захмарні, але дещо все ж є: Від 6,80 до 20,40 євро на день, залежно від ситуації.Додатково 7,40 євро, якщо у вас немає житла.Грошей вистачить хіба що на мінімальні витрати, але Франція – країна дорога, і більшість українців там намагаються знайти роботу. Італія та Литва: підтримка є, але якаВ Італії тимчасовий захист залишається, плюс 150 євро на дитину до трьох місяців – дрібниця, але краще ніж нічого. У Литві допомога 176 євро для вразливих категорій (звучить красиво, але це зовсім небагато). У Вільнюсі, щоправда, проїзд у громадському транспорті безкоштовний – приємний бонус. Латвія, Швеція, Чехія – що змінилосяЛатвія прийматиме українців до 4 березня 2025 року. Є разові та щомісячні виплати, але конкретні суми залежать від різних факторів. У Швеції вирішили трохи підняти виплати – тепер це 27,26 євро на день (непогано, якщо перевести в місячний еквівалент). А от у Чехії ситуація цікавіша: скільки дадуть – залежить від умов проживання. Якщо ви живете за державний кошт, гроші уріжуть, а після 150 днів перебування в країні виплати стають ще меншими. Ірландія: підтримка стала мінімальноюА от тут не дуже хороші новини. В Ірландії виплати урізали по максимуму. З кінця січня 2024 року дорослі отримують 38,80 євро на тиждень, а діти – 29,80 євро. Єдине виключення – люди з інвалідністю, їм передбачено 220 євро на тиждень. Це значно більше, але загалом умови стали набагато жорсткішими. Як бачимо, Європа поступово змінює підхід до допомоги українцям. У деяких країнах підтримка залишається стабільною, в інших – урізається, а десь вводять нові обмеження та вимоги. Що буде далі? Побачимо, але очевидно, що умови стають складнішими, і варто бути готовими до змін.

Джерело: 5692.com.ua

31 січня в одній з лікарень міста Дніпро, до якої був евакуйований з лінії бойового зіткнення після погіршення стану здоров'я, помер солдат Мирошниченко Андрій Васильович. Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким померлого захисника. Андрій Мирошниченко народився 11 січня 1977 року в Дніпродзержинську. У листопаді 2022 року став на захист України та її народу. У нього залишилися донька та сестра. Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою! Панахида відбудеться 5 лютого о 10:00 за адресою вулиця Харківська, 67. Поховають воїна об 11:00 на кладовищі села Єлизаветівка.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, скільки отримуватиме медперсонал, вирішує не держава і навіть не Національна служба здоров'я, а... головний лікар. Так-так, усе залежить від того, як він керує лікарнею та розподіляє фінанси. Про це розповіла голова НСЗУ Наталія Гусак. Як працює медреформаЯкщо коротко – лікарні стали самостійними. Тобто тепер це фактично підприємства, які самі заробляють гроші. Держава їх не фінансує напряму, а лише закуповує медичні послуги. Тому все залежить від менеджменту лікарні: є успішні заклади, де лікарі отримують і 60, і 100 тисяч гривень на місяць, а є такі, де зарплати ледь дотягують до середньостатистичних. Наприклад, у Київському онкоцентрі середня зарплата лікаря – 66 тисяч гривень. Це означає, що дехто там отримує і 100 тисяч. І це все – гроші, які виплачує НСЗУ, – зазначає Гусак. Для порівняння: середня зарплата лікаря по країні – 23 тисячі гривень. Це більше, ніж у багатьох соціальних сферах, але все одно недостатньо. Де платять більшеЄ медзаклади, які знайшли спосіб нормально оплачувати працю лікарів. Наприклад, у Косівському центрі первинної медико-соціальної допомоги (Івано-Франківська область) середня зарплата лікаря первинки – 44 тисячі гривень. Такі розриви у виплатах показують, що все залежить від керівництва лікарні. Несправедливість у виплатахА ось тут найцікавіше. Чи знали ви, що в деяких лікарнях керівництво отримує 120 тисяч гривень, тоді як лікар – всього 23 тисячі? Це реальні цифри. Такі розриви виглядають несправедливо. Треба, щоб лікарня сама визначила чіткі принципи розподілу коштів. Але й самі лікарі мають бути в курсі, як саме нараховуються зарплати, – вважає Гусак. А що з медсестрамиЗарплати медсестер – окрема тема. Середня зарплата медичної сестри в Україні – 15 300 гривень. Це, звісно, замало. Але є лікарні, де медсестри отримують 30 тисяч і більше. Наприклад, у великих обласних лікарнях, у Львівському ТМО, лікарні імені Мечникова та інших, – розповідає голова НСЗУ. Тобто, як і з лікарями: десь медики отримують гідні гроші, а десь – заледве зводять кінці з кінцями. Все залежить від конкретної лікарні. Є місця, де лікарі та медсестри мають хороші зарплати, а є такі, де керівництво явно перегинає з виплатами для себе. Що з цим робити? Напевно, ставити більше питань своїм головним лікарям і вимагати справедливого розподілу грошей.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо дитина навчалася на тимчасово окупованій території, її здобутки в освіті не пропадуть — МОН пропонує визнавати ці результати. Для цього батьки або самі учні (якщо вони вже повнолітні) повинні будуть подати заяву. Утім ця ініціатива поки на стадії громадського обговорення. Що для цього потрібноОтже, аби підтвердити навчання, достатньо буде подати заяву. До неї додається так звана освітня декларація — простіше кажучи, перелік того, що дитина вивчала, які предмети були в програмі й які результати отримала. Ну, майже як табель, але без офіційних печаток окупаційної "влади". До речі, якщо є якісь документи на підтвердження, наприклад, скани зошитів із контрольними чи навіть фото з оцінками — можна додати й їх. Скільки часу займає процедураРозгляд документів і визнання результатів навчання триватиме не більше десяти робочих днів. Усім займатимуться спеціально уповноважені установи. Але є нюанс: українську мову, літературу, історію України — тобто всі українознавчі предмети — доведеться здавати окремо. Тому щоб отримати атестат, потрібно пройти річне оцінювання або скласти ДПА. Інші предмети зарахують автоматично. Загалом, процедура не надто складна, а головне — вона дає можливість дітям із тимчасово окупованих територій продовжити навчання та отримати український документ про освіту.

Джерело: 5692.com.ua

Якщо дитина навчалася на тимчасово окупованій території, її здобутки в освіті не пропадуть — МОН пропонує визнавати ці результати. Для цього батьки або самі учні (якщо вони вже повнолітні) повинні будуть подати заяву. Утім ця ініціатива поки на стадії громадського обговорення. Що для цього потрібноОтже, аби підтвердити навчання, достатньо буде подати заяву. До неї додається так звана освітня декларація — простіше кажучи, перелік того, що дитина вивчала, які предмети були в програмі й які результати отримала. Ну, майже як табель, але без офіційних печаток окупаційної "влади". До речі, якщо є якісь документи на підтвердження, наприклад, скани зошитів із контрольними чи навіть фото з оцінками — можна додати й їх. Скільки часу займає процедураРозгляд документів і визнання результатів навчання триватиме не більше десяти робочих днів. Усім займатимуться спеціально уповноважені установи. Але є нюанс: українську мову, літературу, історію України — тобто всі українознавчі предмети — доведеться здавати окремо. Тому щоб отримати атестат, потрібно пройти річне оцінювання або скласти ДПА. Інші предмети зарахують автоматично. Загалом, процедура не надто складна, а головне — вона дає можливість дітям із тимчасово окупованих територій продовжити навчання та отримати український документ про освіту.

Джерело: 5692.com.ua

Правоохоронці затримали 17-річного хлопця, якого підозрюють у жорстокому розбійному нападі на своїх літніх родичів. Злочин стався 2 лютого 2025 року в Новокодацькому районі Дніпра. Про це повідомили в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області. За попередньою інформацією, підозрюваний прийшов у гості до бабусі й дідуся, однак замість мирного візиту поводився агресивно. Під час розмови хлопець вихопив з рук бабусі мобільний телефон, а потім, застосувавши силу до 77-річних пенсіонерів, заволодів ключем від сейфа. Погрожуючи пістолетом, він забрав золоті сережки та каблучку, після чого втік. На місце події одразу прибули правоохоронці. Поліцейські задокументували злочин та розпочали розшук нападника. Так, після скоєного хлопець залишив місто та вирушив до Одеської області з наміром втекти за кордон. Однак поліцейські вчасно його виявили та затримали. У зловмисника вилучили награбовані коштовності, мобільний телефон та пневматичний пістолет, яким він погрожував родичам. За скоєне хлопцеві загрожує до 15 років позбавлення волі.

Джерело: 5692.com.ua

Депутатка Оксана Василевська-Смаглюк виступила з ініціативою зобов’язати працівників територіальних центрів комплектування подавати електронні декларації про свої статки. На її думку, це необхідно, щоб контролювати їхній фінансовий стан і запобігати корупції. Адже, як вона зауважила, зараз існує ризик, що мобілізація може перетворитися на "бізнес" для окремих посадовців. Коли одного, вибачте, хапають і заштовхують у бус, а інший за $10 тисяч легко уникає служби — це вже не про справедливість, — наголосила Василевська-Смаглюк. Критика законопроєкту про відповідальність ТЦКАле це ще не все. Василевська-Смаглюк також розкритикувала законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність для працівників ТЦК за незаконну мобілізацію. Каже, що це просто популізм, бо всі необхідні механізми для покарання за свавілля вже є в Кримінальному кодексі. Ну, можливо, вона має рацію. Бо в нас часто люблять вигадувати нові закони замість того, щоб почати виконувати старі. До речі, що з деклараціямиА тепер давайте трохи про декларації. Ви ж в курсі, що держслужбовці, депутати й різні високі чини зобов’язані подавати звіти про свої доходи? Це частина антикорупційного контролю. А от працівники ТЦК поки що цього не роблять. Але, якщо ініціативу підтримають, доведеться й їм "відкривати карти". Чи допоможе це побороти корупцію? Хтозна, але, як кажуть, краще спробувати, ніж просто сидіти й сподіватися, що все само собою налагодиться.

Джерело: 5692.com.ua