Зимовий сезон у 2025–2026 роках може стати справжнім випробуванням для України — не лише в плані температур, а й через газ. І справа не тільки в кількості палива, а в тому, чи вистачить його для всіх, чи витримає інфраструктура, і що робити людям, якщо будинки знову залишаться без тепла.
Прогноз Міністра енергетики
Міністр енергетики Герман Галущенко вже відкрито попередив: легким цей сезон точно не буде. Причин кілька, але головна — це масштабні ушкодження газових мереж після масованих обстрілів. Атаки цілеспрямовані, і в багатьох випадках — по критичних вузлах. До того ж, видобуток власного газу обмежений, бо частина родовищ — під ризиком або навіть в окупації.
Станом на зараз, у підземних газових сховищах — приблизно 6,8 мільярда кубометрів. А щоб впевнено пройти зиму, треба майже вдвічі більше — десь 12,65 млрд кубів. Залишок планують покрити за рахунок імпорту. Частину газу вже законтрактували, але ситуація все одно залишається на межі — надто багато змінних і надто мало запасу часу.
Обіцянки уряду та енергоощадність
Попри складнощі, у Кабміні запевняють: "паніки не буде". Потреби населення в опаленні обіцяють закрити повністю, але з умовою — енергію треба використовувати розумно. Тобто без зайвого марнотратства. Це вже стало своєрідним рефреном останніх років: теплові втрати — це те, що вбиває енергосистему зсередини.
Тому особливий акцент робиться на енергоощадність. Якщо раніше це була "модна тема", то тепер — це питання виживання в умовах регулярних атак і обмеженого ресурсу.
Міжнародна допомога та модернізація
Окрема історія — міжнародна підтримка. Уряд активно веде перемовини із західними партнерами про додаткові поставки газу та обладнання для ремонту обстріляної інфраструктури. До слова, саме завдяки цій допомозі вдалося торік відновити кілька важливих енергетичних об’єктів, які тоді, здавалося, були повністю зруйновані.
Крім того, на порядку денному — програма підвищення енергоефективності житлового фонду. Мова не про косметику, а про серйозне утеплення, модернізацію котелень, заміну старих мереж. Усе це — хоч і повільно, але рухається.
Підготовка до пікових навантажень та альтернативні джерела
Окреме питання — пікові навантаження. Якщо вдарять морози, як це було, скажімо, у січні 2021-го, то запасів у системі вистачить лише за умови жорсткої економії. Саме тому комунальні служби вже зараз готуються до сценаріїв, коли доведеться "жонглювати" подачею тепла: десь зменшити тиск, десь перейти на резервні джерела, десь тимчасово відключити непершочергові об’єкти.
До речі, зростає популярність локальних котелень — тих, що обігрівають окремі мікрорайони чи навіть будинки. Це дозволяє зменшити залежність від центральної системи і швидше реагувати на пошкодження.
Ще одна важлива деталь: чимало українців встановлюють альтернативні джерела тепла — буржуйки, електричні обігрівачі, теплові насоси. Але тут є нюанс: усе це навантажує інші системи, зокрема електромережі. Якщо буде масове використання електронагрівачів, а одночасно — обстріли ТЕС і ГЕС, це може призвести до колапсу енергетики в окремих регіонах.
Тож ситуація складна, і кожна дрібниця має значення. Навіть тріщини у вікнах, через які втрачається тепло, можуть стати критичними.
Україна входить у зиму не вперше, але кожен рік — інший. Цьогоріч усе залежить від того, чи витримає система удар. А ще — від того, як свідомо поведуть себе всі: від міністра до мешканця багатоповерхівки.
Джерело: 5692.com.ua
