Ціна ввічливості ШІ: скільки ваші “будь ласка” та “дякую” коштують планеті

Штучний інтелект (ШІ) більше не живе лише в серверних чи наукових фантазіях. Він стрімко вривається в повсякденне життя — у школах, лікарнях, бізнесі, держпослугах. Тепер ШІ — це не просто програма, а невидимий "помічник", що відповідає на запити, допомагає з роботою, навіть підтримує розмову. Але водночас із цим — і це той момент, який рідко потрапляє в заголовки — зростає його реальна, фізична присутність у світі.

Ресурси, які забезпечують роботу великих мовних моделей, не виникають із повітря. Сервери, які обробляють наші запити, потребують електроенергії, води, рідкісних металів і цілих інфраструктур. Кожне повідомлення, яке ми надсилаємо чат-боту, кожен текст, який він нам повертає — це не абстракція, а вимірна в цифрах дія: витрати, споживання, викиди. І що далі — то помітніше: за кожним "дякую" ховається нова крапля з дефіцитного ресурсу.

ШІ розвивається потужно — від допомоги в школі до оптимізації лікарень і бізнесу. Але це має ціну:

  • Потужні "мізки" потребують багато світла й води.
  • Вода йде на охолодження серверів і виробництво чипів.
  • Електронне сміття й залізо з рідкісних мінералів — ще один тягар для природи.

Мільйони за ввічливість

Сем Альтман, CEO OpenAI, стверджує, що ввічливі звернення до ШІ — "будь ласка", "дякую" — коштують компанії десятки мільйонів доларів на електроенергію. Це не жарт: чим ввічливіший запит, тим влучніша відповідь, стверджують інженери Microsoft.

Енергія, вода й екологія

Washington Post разом із Каліфорнійським університетом підрахували: 100-словне звернення до чат-бота забирає 0,14 кВт·год — стільки ж, скільки 14 LED-лампочок за годину. Місячне споживання — це вже літри води й тисячі доларів.

Альтман у блозі визнав: кожен запит використовує 0,34 ват-години та 0,000085 галона води — близько чайної ложки. Однак дослідження університету в Ріверсайді показують, що 10–50 запитів потребують до 2 літрів води — вчетверо більше, ніж очікувалося.

Хто споживає найбільше і що робити

США мають понад 5000 дата-центрів, у Великій Британії — близько 600. Зростання споживання води на 17–22% підтверджують Google, Microsoft, Meta. Amazon мовчить, але, ймовірно, споживання ще вище.

Компанії обіцяють бути "водопозитивними" до 2030 року — але часто повертають воду не туди, де її взяли. У Чилі місцеві активісти змусили Google змінити охолодження — замість води використовують повітря.

Як рятує сам ШІ

ШІ може сам зменшувати витрати: Google DeepMind вже скоротив енергоспоживання центрів на 40%. Digital Realty використовує ШІ для оптимізації водоспоживання. Але це — лише частина ринку: близько 40% маленьких центрів працюють менш екологічно.

"М'яка сингулярність" й обмін ресурсів

Альтман на конференції AMD заявив, що ШІ має "з’їдати" значну частину ресурсів планети. Це прозвучало як виклик: інфраструктура ШІ вже навантажена, GPU-дефіцит триває, ChatGPT іноді падає через нестачу потужностей. Він також говорить про "м'яку сингулярність" — момент, коли ШІ досягне або перевершить людину. Але для цього потрібні ще більше енергії й води.

ШІ — не лише інтелектуальний прорив. Це величезна інфраструктура, що поглинає ресурси. Від кожного запиту потрібна вода, електроенергія, охолодження. І те, як ми далі розвиватимемо ШІ, матиме не лише цифрові, а й екологічні наслідки. Ми стоїмо на межі: кожне "дякую" чат-боту — це крапля в океані споживання ресурсів. Якщо не враховувати їх вартість, технології, які повинні нас полегшувати, можуть стати навантаженням для планети.

Джерело: 5692.com.ua