Чи дійсно Україні після війни доведеться відкривати кордони для трудових мігрантів: думка демографа

Україна після великої війни — це не лише питання відбудови зруйнованих будинків і доріг. Головне — хто в цих будинках житиме. Через втрати на фронті та масовий виїзд за кордон (особливо жінок із дітьми), країна стрімко рухається до тієї межі, де демографія перетворюється на кризу.

У такій реальності, хочемо ми того чи ні, усе частіше виникає думка: а чи не доведеться нам у майбутньому шукати робочі руки за межами України?

Відкриття кордонів для мігрантів: думка демографа

Про це прямо говорить Елла Лібанова, керівниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Вона одна з тих, хто роками відстежує зміни в українському суспільстві не за чутками, а за цифрами.

За її словами, цілком можливо, що вже після завершення бойових дій доведеться відкривати двері для мігрантів. Не тому, що хтось цього прагне. А тому, що економіка не зможе піднятись без людей, які візьмуться за фізичну роботу, обслуговування, догляд. Словом — те, чим нині мало хто хоче займатися навіть за гроші.

"Соціальний туризм" виключено: чому мігранти не приїдуть "жити на допомогу"

При цьому, Лібанова заспокоює: потоку мігрантів, які прагнуть жити на допомогу (як це трапляється у західній Європі), в Україну не буде. І причина тут досить цинічна, але правдива — бідність. У нас просто нічого такого не передбачено.

Ті, хто мріє про велфер, сюди не приїдуть. Тут немає, чим їх привабити у сенсі соціальних бонусів. Матеріальна підтримка в нас дуже обмежена — порівняно з Німеччиною, Францією чи США, ми взагалі нічого не пропонуємо, — пояснює вона.

Так що, виходить, якщо хтось і приїде — то це не ті, хто хоче "сидіти на шиї", а ті, хто дійсно готовий працювати. Можливо, з країн Азії, Близького Сходу чи Африки — не тому, що ми їх самі шукаємо, а тому, що інакше нікому буде ремонтувати будинки, розвантажувати фури, доглядати за старшими людьми.

Питання асиміляції: уроки Європи та українські реалії

Питання асиміляції, до речі, теж звучить усе гучніше. Адже всі пам’ятають досвід європейських країн, де окремі мігрантські громади не просто не зливаються з населенням, а починають жити за своїми законами. Але тут, знову ж таки, є нюанс — умови. В Україні навряд чи хтось зможе вимагати особливого ставлення, бо для всіх воно буде однаково жорстке.

Джерело: 5692.com.ua