Нерухомість — це не просто квадратні метри, а часто єдиний реальний актив родини. Особливо для українців, які звикли вкладати гроші не в акції чи біткоїни, а у щось відчутне — стіни, дах і документи з мокрими печатками. Але коли з’являються борги, навіть не власні, а чоловіка чи дружини, питання "чи можуть забрати квартиру" раптом із теоретичного стає дуже практичним.
Доволі популярний спосіб "врятувати" квартиру — формально переоформити її на когось із родичів. Дарують матері, "продають" дружині чи оформляють фіктивні угоди. Іноді навіть все виглядає законно — договір є, нотаріус усе підписав. Але є нюанс: суд може легко визнати такі маніпуляції недійсними, якщо стане очевидно, що це було зроблено виключно для того, щоб уникнути сплати боргів.
Особливо уважно розглядаються договори дарування. Якщо феміда визнає угоду фіктивною, майно повертають у розпорядження боржника — і тоді його вже можуть арештувати.
За які саме борги можна втратити житло
Ніхто не буде вилучати квартиру через пару тисяч за комуналку, але якщо заборгованість перевищує серйозну суму — зокрема понад 160 тисяч гривень (а це 20 мінімалок у 2025 році), житло може опинитися під прицілом виконавчої служби.
Окрема тема — кредити. Банки, як відомо, не жартують. Якщо борг не сплачено, а на рахунках порожньо, вони звертаються до суду. І вже після ухвали суду в гру вступають виконавці: арешт, оцінка майна, електронні торги.
Але є нюанси. Якщо в помешканні прописані діти, пенсіонери або люди з інвалідністю, то для примусового виселення потрібне або додаткове судове рішення, або дозвіл органів опіки.
А якщо квартира записана на дружину
Здається, якщо нерухомість офіційно оформлена на дружину — можна видихнути. Але тут усе залежить від моменту купівлі. Якщо житло придбане вже після укладення шлюбу, за українським законодавством воно вважається спільною сумісною власністю, навіть якщо формально записане лише на одного з подружжя.
Це означає, що виконавча служба має підстави подати до суду, щоб продати житло. Але схема виглядає трохи складніше, ніж просто арешт і торги:
- Спочатку суд визначає, чи можна продавати спільну нерухомість.
- Далі — електронний аукціон.
- І нарешті: частина суми, отриманої від продажу, має повернутись дружині як її частка.
Також у жінки залишається право оскаржити продаж. Наприклад, якщо вона вважає, що житло продали за надто низькою ціною.
А що, якщо дружина не знала про борги
Юридично це нічого не змінює. У сімейному кодексі не передбачено, що хтось зі сторін шлюбу має бути обов'язково в курсі фінансових справ іншого. Якщо чоловік укладав договори, брав кредити або накопичував борги, а потім суд визнав вимоги кредитора обґрунтованими — спільне майно потрапляє під удар.
Що ще варто знати
- Не рятує навіть прописка: якщо боржник зареєстрований у квартирі, але вона оформлена на іншу особу, арешт усе одно можливий — за рішенням суду.
- Спільне житло — це те, що набуте в шлюбі. І крапка.
- Подароване майно можуть "відмотати" назад, якщо доведуть, що це фікція.
Майно, навіть оформлене формально на іншу особу, не завжди захищене. Закон передбачає інструменти, як дістатися до спільного, навіть якщо воно приховане за фіктивними договорами. Тож найнадійніше — не тікати від боргів, а вирішувати питання на етапі, коли ще щось можна врятувати. Бо квартира — це не лише житло, а й важлива гарантія стабільності, яку легко втратити, але складно повернути.
Джерело: 5692.com.ua
