Для якісного та всебічного розвитку українського будівельного ринку, створення прозорих та чесних правил гри і підвищення інвестклімату в галузі важливо продовжувати структурні зміни, серед яких введення можливості оскарження рішень органів місцевого самоврядування при видачі містобудівних умов та обмежень, а також демонополізація видачі дозволів на будівництво.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
"Всі ми пам‘ятаємо, наскільки непростою була процедура ліквідації, здавалося, непереборного корупційного монстра будівельної галузі – ДАБІ, і всіх корупційних проявів її роботи. Відтак, кейс ДІАМ показав, що держава може бути сервісом і працювати не корупційно. Маємо продовжувати рухатись в цьому ж напрямку й надалі", – наголосила Шуляк.
Парламентарка додала, що на ринку також очікують і позитивних змін, які ще більше знизять корупційні прояви у будівельній сфері. Зокрема, йдеться про урядові рішення щодо подальшої автоматизації дозвільних процесів. Першочерговим завданням є демонополізація у видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) – найбільш корупційного інструменту, який може використовувати місцева влада.
"Тому ми запропонували, щоб ДІАМ став на етапі видачі МУО свого роду третейським суддею, який може застосовувати механізм оскарження у випадку, якщо місцева влада не видає містобудівні умови та обмеження. Забудовник зможе звернутися до ДІАМ, який надасть відповідне, справедливе рішення. Досвід у цьому у ДІАМ є", – повідомила Олена Шуляк.
Крім цього, наразі пропонується ввести опцію вибору забудовником органу, де він отримуватиме дозвіл на будівництво, а потім вводитись в експлуатацію. Це може бути або відповідний орган при ОМС, який видає дозволи, або ДІАМ. Незважаючи на те, про яку категорію будівництва йдеться – СС2 чи СС1, забудовник повинен мати добровільне право вибору. Таким чином, ми зруйнуємо дозвільну монополію на відповідь”, – пояснила Шуляк.
Нардепка також зауважила, що для гравців будівельного ринку нині є важливим також співпраця з ДІАМ стосовно створення електронного журналу авторського і технічного нагляду. Потрібно посилювати цифровізацію цих процесів. Зокрема, проєктна документація має дозроблятися виключно як електронний як електронний документ та підписуватись електронними підписами у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Процедура перевірки низки показників проектної документації при експертизі повинна відбуватись із застосування формато-логічного контролю. У свою чергу ЄДЕССБ автоматично блокуватиме можливість затвердити проєктну документацію, якщо експертний звіт на неї негативний. Тобто, е-система стане своєрідним фільтром, який не пропустить неякісну проєктну документацію.
"Автоматизація і цифровізація – той антикорупційний запобіжник, який дозволяє максимально унеможливити контакти з чиновниками на різних рівнях. Якщо забудовник матиме всі необхідні документи, реєстрація буде відбуватись автоматично", – підкреслила Шуляк.
На користь ДІАМу говорить і статистика, зазначила Шуляк. Так, у 2023 році в сегменті нового будівництва заявок на видачу дозволів побільшало на 22% порівняно із 2022-м. При цьому, у 2023 році орган зосередився на сервісно-орієнтованому підході, надаючи отримувачам послуг максимум інформації, аби вони краще розуміли підстави для відмов, зауважень, а отже — швидше усували недоліки, мінімізуючи ризики негативних для себе рішень, і лише після цього подавали документи на реєстрацію.
"Завдяки цьому вдалося зменшити кількість відмов на видачу сертифікатів для готових об'єктів на 33%. В частині дозволів трішки "скромніше" – відмов на 11% менше", – повідомила Голова профільного Комітету містобудування.
