Україна за допомогою міжнародних партнерів хоче розробити спільний підхід для оцінки збитків довкіллю від воєнних дій. Про це в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» розповів очільник міністерства міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
«Ми обраховуємо їх (збитки – ред.) з перших днів повномасштабного вторгнення, але для того, щоб захистити і довести кожен з понад 2 тисяч кейсів збитків довкіллю у міжнародних судах, нам необхідно їх так зафіксувати, щоб у них не сумнівалася жодна країна світу. Як один з варіантів, може бути визнання міжнародною спільнотою вже чинних українських методик, якщо це дозволить доводити збитки у міжнародних судах і прискорить цей процес», – зазначив міністр.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Росія завдала збитків довкіллю України на понад 1,35 трлн грн – Рахункова палата
За словами Стрільця, наразі Україна має 5 зареєстрованих у Мін'юсті методик визначення збитків довкіллю за різними напрямами і з початку війни за ними вже оцінена шкода довкіллю на 1,3 трлн грн.
Міністр також додав, що станом на листопад в Україні вже є близько 400 місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
«Але питання створення таких місць, а також утилізації та видалення таких відходів ускладнюється внаслідок обстрілів деокупованих територій, ведення бойових дій на лінії зіткнення», – наголосив він.
Станом на 1 вересня у Мінприроди зазначали, що 20% природоохоронних територій України уражені війною, під окупацією перебувають 8 заповідників та 12 національних парків.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН (УВКПЛ ООН) від 24 лютого до півночі 30 жовтня верифікувало 6 430 випадків загибелі і 9 865 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Із 1 до 30 жовтня УВКПЛ ООН зафіксувало 274 випадки загибелі і 769 випадків поранення цивільних внаслідок агресії Росії.
