У Конституційному суді наголошують, що рішення Конституційного Суду у справі щодо назв релігійних організацій не впливає на застосування відповідного закону, як його застосовувати – це компетенція органів виконавчої влади України.
«Правозастосування (закону) – це не наше питання, для цього є відповідні органи у виконавчій владі. Це їхні питання, як закон застосовувати, це їхня відповідальність, це не наша відповідальність. А наявність подання не є блокуванням чинності закону. Він був і є чинним. Ми просто підтвердили його конституційність», – наголосив суддя-доповідач Сергій Головатий на брифінгу в Києві.
«Конституційний суд у межах своїх повноважень не вирішує жодних питань щодо заборони чогось, встановлення відповідальності, блокування чогось. Це не входить до компетенції КСУ», – додав суддя-доповідач Олександр Петришин.
Він зауважив, що ні в законі, щодо якого було подання в КСУ, ні в рішенні КСУ «немає жодної згадки ні про якусь церкву, ні про якусь організацію».
«Питання про те, на кого буде поширюватися закон, який вчора визнали конституційним, – це питання релігієзнавчої експертизи. До складу комісії, яка проводить експертизу, входять фахівці з цих питань. Законом передбачено навіть входження до таких комісій представників таких організацій, про які йдеться», – зазначив Петришин.
Суддя-доповідач Сергій Головатий таку тривалість розгляду справи – 49 депутатів звернулися до КСУ з відповідним поданням у січні 2019 року – пояснив специфікою діяльності Конституційного Суду.
«Коли настає момент, коли є необхідна кількість голосів на текст, який подається…Настав час, коли з’явився текст, за який проголосували щонайменше 10 суддів. Кожен суддя має свою позицію, тому ведеться тривала дискусія», – пояснив він.
Читайте також: «Називайте речі своїми іменами» – Данілов радить УПЦ (МП) після рішення КСУ
Конституційний Суд України 27 грудня визнав конституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які зобов’язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об’єднання, керівний центр якого розташований за межами.
Після цього в Українській православній церкві (Московського патріархату) заявили, що рішення Конституційного суду їх не стосується і що законних підстав для зміни назви релігійних організацій, що належать до УПЦ, немає.
У січні 2020 року Міністерство культури України оприлюднило перелік церков, яким необхідно вказувати чи свою належність безпосередньо до Російської православної церкви (РПЦ), чи інший зв’язок із країною-агресором. Під дію сьомої та восьмої частин статті 12 закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно з висновком Мінкульту, потрапила, серед інших, і Українська православна церква (в єдності з Російською православною церквою, УПЦ).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Перейменування УПЦ (МП). Чому закон України досі не запрацював?
<![CDATA[.cls-1{fill:#7360f2;}.cls-2{fill:none;stroke:#7360f2;stroke-linecap:round;stroke-linejoin:round;stroke-width:16.86px;}]]>Artboard 6
Долучайтесь до спільноти Радіо Свобода у Viber !
