Протести в Ірані тривають вже 13 днів поспіль, попри погрози влади про жорсткі заходи. Відомо про понад 50 загиблих, серед них є діти.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Times of Israel та Reuters.
За даними норвезької правозахисної організації NGO Iran Human Rights, 13 днів протестів в Ірані, викликаних гнівом проти режиму і зростанням вартості життя, загинули понад 51 протестувальник.
"Щонайменше 51 протестувальник, серед яких дев'ять дітей віком до 18 років, загинули, а сотні отримали поранення протягом перших тринадцяти днів нового раунду загальнонаціональних протестів в Ірані", – повідомила організація.
Водночас іранська правозахисна організація HRANA заявила, що зафіксувала щонайменше 62 смерті, включаючи 14 співробітників сил безпеки та 48 протестувальників.
Президент США Дональд Трамп, який минулого літа бомбардував Іран і минулого тижня попередив Тегеран, що США можуть підтримати протестувальників, вчора виступив з черговим попередженням, сказавши: "Краще не починайте стріляти, бо ми теж почнемо стріляти".
У телевізійному зверненні верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї пообіцяв не відступати, звинувативши демонстрантів у тому, що вони діють в інтересах опозиційних груп за кордоном і США, а прокурор погрожував протестувальникам смертною карою.
Міністерство інформаційних та комунікаційних технологій Ірану заявило, що рішення про відключення інтернету було прийнято "компетентними органами безпеки з огляду на поточну ситуацію в країні".
На відео, опублікованих державним телебаченням, було показано, як стверджувалося, палаючі автобуси, автомобілі та мотоцикли, а також пожежі в підземних станціях метро та банках.
Лідери Франції, Великої Британії та Німеччини виступили зі спільною заявою, в якій засудили вбивства протестувальників і закликали іранську владу утриматися від насильства.
Речник ООН Стефан Дюжаррік заявив, що Організація Об'єднаних Націй дуже стурбована загибеллю людей.
Протести в Ірані
Нагадаємо, з кінця грудня 2025 року в Ірані відбуваються масові протести, які набули серйозного масштабу і вже переросли у збройні сутички.
Почалося все з торговців із центрального міського ринку Тегерана, які 28 грудня вийшли на вулиці на знак протесту проти різкого падіння курсу національної валюти.
За даними місцевих ЗМІ, найбільше брали участь у протестах продавці мобільних телефонів, електроніки та побутової техніки, які купують свій товар за іноземну валюту, а продають – за місцеву.
До мітингів доєдналися студенти та інші верстви населення, а також, що стало доволі несподіваним – ті, хто колись був "опорою режиму".
Іранський режим відреагував максимально жорстоко – стріляниною, спецзасобами, побиттями та масовими арештами.
Станом на 6 січня повідомлялося про 35 загиблих, серед яких четверо дітей та 1200 заарештованих.
На початку заворушень в Ірані президент США Дональд Трамп гнівно відреагував на їхнє придушення, пообіцявши підтримку громадянам у разі застосування проти них зброї.
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грема назвав іранський режим аятол "нацистським", а також відкрито заявив, що "допомога вже в дорозі" – натякаючи на можливі кари від США для іранської влади.
Тим часом видання The Times повідомило, що Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї підготував план втечі до Москви на випадок, якщо силовикам не вдасться придушити протести або вони почнуть дезертирувати.
