Відвідувачів у "центральному" ботсаду Києва стало менше, але не витрат
Попри активну допомогу волонтерів, бюджет Національного ботсаду імені Гришка у Києві сьогодні суттєво "просів". При цьому кількість відвідувачів – зменшилась.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів завідувач відділу тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Роман Іванніков.
Читайте також: Окраса парків і скверів? Яка рослина може стати новим символом Києва
Головне:
- Бюджетний дефіцит: державне фінансування покриває лише 50% потреб Національного ботанічного саду (решту грошей установа має заробляти сама).
- Падіння "трафіку": надходження Ботсаду від відвідування цього року значно просіли.
- Допомога активістів: суми, які надходять на благодійні рахунки, суттєві (але не вирішуют глобальних питань).
- Ціна квитків: в установі думають, як заохотити людей відвідувати Ботанічний сад (на це впливає також і вартість входу).
Звідки береться фінансування в цілому
"Якщо говорити про фінансування й реальні проблеми Ботсаду, то держава нам дає половину нашого бюджету", – розповів Іванніков.
Тим часом половину бюджету, за його словами, установа заробляє сама.
"У цьому році у нас надходження від відвідування значно просіло. Це, звісно, нас тривожить. Тому думаємо, як заохотити людей приходити в ботанічний сад", – поділився спеціаліст.
Він визнав, що суми, які надходять на благодійні рахунки і рахунки фонду, який опікується Ботсадом, суттєві.
"Але вони не вирішують глобальних питань", – наголосив завідувач відділу тропічних рослин.
Ними, за його словами, "можна закривати маленькі потреби".
"Ці кошти спрямовуємо на дизельні гармати, паливо, виконання дрібних робіт. Це – не суттєва частка бюджету нашої установи", – уточнив науковець.
Іноді Ботсад змушений також звертатись до благодійників.
"Бо як державна структура, ми перед закупівлею якогось обладнання повинні оголошувати тендери. А це – спричиняє затримку. У ситуації, яка склалась цьогоріч з оранжереями, ми не могли зволікати. Намагаємось прорахувати такі моменти, але всього не можна передбачити", – повідомив Іванніков.
Чи зросте вартість вхідних квитків
Завідувач відділу тропічних рослин Національного ботсаду визнав, що фінансове питання наразі – "дуже гостре".
"Зараз ми суттєво відстаємо по показниках, у порівнянні з довоєнними роками. Ми – неприбуткова державна установа. Як науково-дослідний інститут Академії наук України – отримуємо основне фінансування за фундаментальні наукові розробки. З цих грошей платимо за комуналку, отримуємо зарплати тощо", – розповів він.
Основний профіль Ботсаду, за словами Іваннікова, – дослідження, які проводять із колекціями. Отже, просвітницька робота – додатковий напрямок роботи.
"Стараємось підтримувати інтерес до Ботсаду, щоб люди нас регулярно відвідували, а ми могли отримувати додаткове фінансування. Прибутком від квитків можемо закривати деякі наші потреби", – повідомив Іванніков.
Він додав, що всі розуміють, "в якій ситуації опинилась країна і пересічні громадяни".
"Тому стараємось утримати ціну. Найближчим часом не плануємо підвищувати вартість вхідних квитків. Хоч це б суттєво нам допомогло", – підсумував фахівець.
Скільки коштують квитки сьогодні
Варто зазначити, що сьогодні вартість одноразового відвідування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка є такою:
- для дорослого – 150 гривень;
- для студентів – 150 гривень;
- для дітей шкільного віку – 100 гривень;
- для дітей до 6 років, пенсіонерів за віком та пільгових категорій відвідувачів (ветеранів війни, осіб з інвалідністю І-ІІІ групи, учасників бойових дій) – вхід безкоштовний (при пред'явленні відповідного документа).
Нинішня вартість квитків (скриншот: nbg.kiev.ua)
Нагадаємо, раніше заступник директора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Микола Шумик розповів, чим відвідувачі можуть любуватись у кожну пору року та як Ботсад поєднує історію й культуру.
Крім того, ми повідомляли про небезпечну рослину в Україні, яка може спричинити сильні опіки, призвести до некрозу тканин і навіть ампутації кінцівок.
Читайте також, яка сільськогосподарська культура в Україні найбільше виснажує землю і витискає з ґрунтів максимум.
