Українські експерти вже аналізують голоси на оприлюднених аудіозаписах про вбивство журналіста Павла Шеремета, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в ефірі «Громадського радіо».
«Для зразку, якщо не можна людину допитати для цього особисто, братимуть якийсь її публічний виступ і порівнюватимуть із записом. У цьому випадку доведеться йти саме таким шляхом. Експертизи потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота», – сказав Геращенко.
Він висловив сумнів, що Білорусь сприятиме в цьому розслідуванні.
«Хоча було би добре після встановлення особи, яка присутня на плівках (ймовірно, представник КДБ Білорусі – ред.), його допитати. Але у мене є великі сумніви, що нам це дозволять зробити. Та сама історія і зі свідками. Країна може відмовити у допиті свідків і тут немає варіантів для примусу країни це зробити», – зазначив Геращенко.
Зараз узгоджують дату і час, коли українські слідчі зможуть провести допит особи, яка опублікувала докази, щоб встановити більше обставин, як саме робили ці записи.
«Все це відбувається із залученням третьої сторони – правоохоронних органів країни, на території якої проводиться допит. Це міжнародні правові доручення, за якими країна на території якої проживає свідок, дозволяє провести слідчі дії українських слідчих», – додав заступник міністра.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.
На оприлюднених 4 січня записах нібито фігурує ексочільник білоруського КДБ Вадим Зайцев, який каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином вбити Шеремета. Записи, опубліковані виданням EUobserver, датовані 2012-им роком. Національна поліція повідомила, що слідство отримало «інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета», у грудні 2020 року за допомогою Служби зовнішньої розвідки
У МВС не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко та Дугарь, оскільки записи нібито підтверджують версію слідства. Захисники Антоненка назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».
