Високий представник Європейського союзу Жозеп Боррель запропонував блоку призупинити політичний діалог з Ізраїлем. Глава дипломатії ЄС пояснює ініціативу можливими порушеннями прав людини під час ізраїльської військової операції в Секторі Газа.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Західні ЗМІ отримали у своє розпорядження лист, в якому йдеться про пропозицію Борреля до ЄС призупинити політичний діалог з Ізраїлем, посилаючись на ситуацію з правами людини в Секторі Газа.
Крім того, чотири дипломати підтвердили агентству Reuters дану інформацію.
Відповідний лист був надісланий в середу міністрам закордонних справ ЄС перед їхньою зустріччю наступного понеділка.. У документі Боррель висловив "серйозну стурбованість щодо можливих порушень міжнародного гуманітарного права в Газі".
Також глава європейської дипломатії заявив у листі, що "на даний момент ці проблеми не були належним чином розглянуті Ізраїлем".
Зазначається, що політичний діалог закріплений у ширшій угоді, що відкриває нову вкладку у відносинах між ЄС та Ізраїлем, включаючи широкі торгівельні зв'язки, які набули чинності в червні 2000 року.
"У світлі вищезазначених міркувань я вношу пропозицію про те, щоб ЄС застосував статтю про права людини, щоб призупинити політичний діалог з Ізраїлем" – цитує Reuters слова Борреля у листі.
Варто звернути увагу, що призупинення такого діалогу потребує схвалення всіх 27 країн Євросоюзу, що, на думку дипломатів, є малоймовірним.
Крім того, у публікації вказується, що кілька країн блоку виступили проти, коли високопоставлений чиновник ЄС проінформував послів у Брюсселі про дану пропозицію в середу, розповіли Reuters троє дипломатів на умові анонімності.
За словами одного дипломата, пропозиція Борреля має на меті надіслати "сильний сигнал" стурбованості поведінкою Ізраїлю у війні.
Ініціатива Борреля буде обговорюватися на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, останньому під його головуванням перед закінченням свого п'ятирічного терміну на цій посаді.
Доповідь ООН щодо ситуації в Газі та реакція Ізраїля
За даними Управління Організації Об'єднаних Націй з прав людини у заяві минулого тижня, майже 70% загиблих під час війни у Секторі Газа були жінками та дітьми. Відомство ООН засудило те, що воно назвало "систематичним порушенням фундаментальних принципів міжнародного гуманітарного права".
Своєю чергою в Ізраїлі заявили, що категорично відкидають цю доповідь.
Ізраїльські військові стверджують, що діють "згідно з принципами розрізнення та пропорційності, і їм передує ретельна оцінка потенційної шкоди цивільному населенню".
Нагадаємо також, на початку листопада Ізраїль офіційно повідомив про заборону агентства ООН у справах палестинців (БАПОР, діє з 1967 року) через причетність до терору.
Перед тим ізраїльський парламент (Кнесет) ухвалив закон, який забороняє діяльність БАПОР на території Ізраїлю та Східного Єрусалиму. Це рішення стало наслідком тривалих звинувачень Агентства ООН для допомоги палестинським біженцям (UNRWA) у сприянні діяльності радикальних угруповань, зокрема ХАМАС.
Напад ХАМАС на Ізраїль й операція ЦАХАЛ у Газі
Нагадаємо, що у жовтні 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований напад на Ізраїль. Вони зайняли декілька населених пунктів, а також взяли у полон десятки цивільних і військових.
Ізраїль у відповідь розпочав наземну операцію. Армія оборони Ізраїля (ЦАХАЛ) не лише звільнила власну територію, але й розпочала бойові дії на території Сектора Газа. Операція досі триває. При цьому у червні Ізраїль оголосив про введення "тактичних пауз" у наступі у Секторі Газа.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
