Завтра, 26 березня, Україна переходить на літній час. Щорічно в останню неділю березня о 3:00 стрілка годинника переводиться на одну годину вперед, передає редакція. Зазначимо, що переводити годинники почали понад сто років тому і ніяк не можуть зупинитися. 19 березня Верховна Рада провалила голосування за скасування переведення годинників на літній і зимовий час кожні півроку. Ініціатор законопроєкту, перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук пропонував залишити в Україні зимовий час. Однак проєкт підтримали лише 212 депутатів, і його відправили на повторне друге читання. Тому в ніч проти 28 березня українцям знову доведеться переводити годинники на годину вперед. Уперше годинники почали переводити за часів Першої світової війни, щоб заощадити електроенергію за рахунок максимального використання світлового дня. Сучасна енергетика розвинулася настільки, що енергозберігаючі лампочки допомагають заощадити більше, ніж переведення годинників. А останні дослідження доводять, що переведення часу призводить до порушення сну, підвищує ризик серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоровʼям. Близько 60 країн досі переводять годинники двічі на рік, більшість з них — у Європі. Планувалося, що країни Євросоюзу востаннє переведуть час у 2021 році, але цю реформу поки відклали. Звідки пішла ця традиція, як переводили час в Україні та чому навіть у Євросоюзі досі не змогли від цього відмовитися. Коли стали переводити час? Уперше переводити годинники почали під час Першої світової війни. Піонерами стали Німеччина, Австро-Угорщина Довідка Багатонаціональна держава в Центральній Європі з монархічною формою правління, що існувала в 1867—1918 роках. Утворилася в результаті союзу Австрійської імперії та Угорського королівства. До її складу входили території сучасних Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей України. Їхні союзники — 30 квітня 1916 року вони пересунули стрілки годинника на годину вперед, а 1 жовтня — на годину назад. Незабаром так само почали робити Велика Британія, інші європейські країни, США й Австралія. Головна причина — економія на паливі для електростанцій. Протягом ХХ століття деякі країни відмовлялися від сезонного переведення годинників, а потім знову до нього поверталися. Наприклад, під час Другої світової чи економічних криз. Іноді країни відмовлялися від переведення годинників з ідеологічних причин. Після поразки Японії у Другій світовій окупаційна влада Довідка Окупація Японії військами США і СРСР після капітуляції країни у Другій світовій війні тривала з 1945 до 1952 року. Одна з територіальних суперечок з приводу анексованих СРСР Курильських островів і Південного Сахаліну не вирішена досі. Запровадила у країні перехід на літній час. У 1951 році японці домоглися скасування літнього часу, який асоціювався у них з періодом окупації. Багато країн Азії, Африки та Південної Америки з часом відмовилися від переведення годинників. А більшість держав, розташованих в районі екватору, ніколи це не практикували. Наразі близько 60 країн у всьому світі продовжують щороку переводити час на годину вперед і назад. Більшість з них — в Європі. А в деяких країнах, наприклад у США, Канаді, Мексиці та Австралії, час переводять не на всій території. Як змінювався час в Україні? У 1916 році час уперше перевели на західноукраїнських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини. А на територіях, які були у складі Російської імперії, літній час запровадили за рік — у 1917-му. У перші роки радянської влади літній час запроваджували на різних територіях безладно. Доходило до того, що годинник двічі переводили на годину вперед. Нарешті, у 1924 році територію СРСР розбили на часові пояси без щорічного переведення часу. У 1930 році спеціальним декретом до часу кожного поясу додали ще одну годину — «з метою раціонального використання світлої частини доби та перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням». Згодом цей час отримав назву «декретний». У 1981 році запровадили сезонне переведення годинників двічі на рік, при цьому декретний час не скасовували. Тоді в союзному керівництві вирішили, що час потрібно переводити на початку місяця — так зручніше для економіки. Тому перехід на літній і зимовий час відбувався відповідно 1 квітня та 1 жовтня. Однак це виявилося незручно для людей. Перше квітня 1981 року припало на середу, і багато хто запізнився на роботу і навчання, попри нагадування по телебаченню, радіо та в газетах. Тому з 1984 року годинник стали переводити 1 квітня і в останню неділю вересня, як це практикувалося в європейських країнах. А з 1985 року — в останню неділю березня та вересня. У 1990 році в УРСР скасували декретний час. Щодо сезонних переведень часу, то протягом наступних кількох років в Україні їх то запроваджували, то скасовували. Зрештою, з 1996 року годинник в Україні щороку переводять на літній і зимовий час в останню неділю березня і жовтня. У 2011 році Верховна Рада скасувала перехід на зимовий час. Але вже за місяць переведення годинників знову повернули, насамперед через критику з боку жителів західних регіонів. Річ у тім, що сучасні території України охоплюють три часові пояси. На Луганщині сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж на Закарпатті. Відтоді в Україні кілька разів намагалися скасувати переведення годинників. Остання спроба лишитися на зимовому часі була 19 березня 2021 року. Але депутати Ради не підтримали законопроєкт. А що зараз думають про переведення часу в Європі? У 2018 року Єврокомісія провела опитування, чи потрібно й надалі переводити час двічі на рік. З 4,6 мільйона опитаних 84 відсотки висловилися проти. У березні 2019 року Європейський парламент проголосував за те, щоб відмовитися від сезонного переведення годинників. Передбачалося, що національні парламенти вирішать, на якому часі лишитися — на літньому чи зимовому, й у 2021 році країни востаннє переведуть годинник або в березні, або в жовтні. Але «часова реформа» в Європі поки відкладається. Між країнами-членами ЄС залишилися досить великі розбіжності з приводу того, якого часу дотримуватися. А у 2020 році через пандемію коронавірусу було просто не до дискусій про переведення годинника. Тому деякі експерти вважають, що Україні теж поки не варто поспішати з цим питанням. Скасовувати переведення годинників варто синхронно з ЄС, щоб уникнути економічних втрат, логістичних проблем і зсувів у графіках пасажирського транспорту. Це справді досі економічно вигідно? Раніше перехід на літній і зимовий час пояснювали особливостями роботи промисловості. Тепер ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, тому помітної економії від переведення годинників уже немає. Ще у 2018 році Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонувало відмовитися від такої практики, якщо Європарламент скасує перехід на літній час. Уже тоді у відомстві заявили, що у них немає економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час. За словами експертів-енергетиків, зараз головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час. Тому набагато більше користі буде, якщо замінити старі лампи розжарювання на сучасні енергозберігаючі. Як це впливає на здоровʼя? Дослідження доводять, що переведення часу негативно впливає на здоровʼя. Передусім це стосується серцево-судинної системи. У перші дні після переведення годинників збільшується ризик серцевого нападу. Серед інших проблем, викликаних переведенням часу, називають порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми зі сном. Усе це відбивається на працездатності. Як переводиться на літній час техніка Смартфони, розумні годинники та інша сучасна техніка переходять на новий час автоматично. Але деякі старі "кнопкові" телефони, а також механічний годинник потрібно переводити вручну. Джерело: 056.ua
