У Дніпрі через 25 років знайшли другу частину старовинного надгробка. Історія Самуїла Контеніуса та зниклої Йозефсталі.
У Дніпрі завершився незвичайний історичний пошук, який тривав чверть століття. До фондів Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького передали постамент від надгробка Самуїла Контеніуса — одного з найвпливовіших представників німецької громади Катеринослава початку XIX століття. Першу частину пам'ятника знайшли ще на початку 2000-х років, а другу вдалося відшукати та ідентифікувати лише у 2026 році на території колишньої німецької колонії Йозефсталь.
За цією знахідкою стоїть значно більша історія: німецькі переселенці на берегах Самари, формування Катеринославської громади, зникле кладовище, пам'ять про людину, яку вважали покровителем колоністів, та фрагменти минулого, які десятиліттями залишалися поза увагою.

Надгробок, який чекав на свою другу частину 25 років
Історія повернення пам'ятника до цілісності розпочалася ще на початку XXI століття. У 2001 році студент історичного факультету Дніпропетровського національного університету виявив фрагмент старовинного надгробка на території колишньої німецької колонії Йозефсталь. Знахідка мала меморіальні написи, які дозволили встановити, кому саме належав пам'ятник. Це був надгробок Самуїла Контеніуса.
За інформацією Дніпропетровського національного історичного музею, зберігся фрагмент чорного мармуру — пірамідальна стела, ймовірно, основа для хреста. На її гранях були викарбувані епітафії російською та німецькою мовами.
Згодом знахідку передали до музейної колекції. Вона стала одним із важливих свідчень історії німецьких поселень Придніпров'я. Однак це була лише частина поховального комплексу.
У листопаді 2026 року музей повідомив про нове поповнення фондів. На території колишньої Йозефсталі знайшли та ідентифікували постамент, який належав до того самого надгробка. У повідомленні музею йдеться:
«Сам надгробок був виявлений ще у 2001 році студентом історичного факультету і тоді ж переданий до музею. А от постамент від нього вдалося знайти та ідентифікувати лише цього року на території колишньої колонії Йозефсталь».
Після виявлення постамент транспортували до Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
Таким чином, дві частини одного історичного пам'ятника, які тривалий час перебували окремо, тепер зберігаються в одній музейній колекції.
Хто такий Самуїл Контеніус і чому його вважали важливою людиною Катеринослава
Самуїл Християнович Контеніус (Samuel Contenius) — громадський діяч німецького походження, який відіграв значну роль в організації життя іноземних переселенців на півдні України.
За історичними матеріалами, він народився у Вестфалії. Рік народження в різних дослідженнях подається як 1748 або 1750. Помер 30 травня 1830 року в Йозефсталі.
У 1800–1818 роках Контеніус очолював Катеринославську контору Опікунства іноземних поселенців, обіймаючи посаду головного судді. Ця установа займалася питаннями облаштування та управління іноземними колоніями на півдні імперії.
Його робота не обмежувалася адміністративними обов'язками. Контеніус особисто відвідував поселення, вивчав умови життя переселенців, готував звіти та пропозиції щодо розвитку господарства.
Історики описують його як людину, яка приділяла значну увагу освіті, судочинству, соціальній інфраструктурі та повсякденним потребам колоністів. У Катеринославі він також займався питаннями міського розвитку.
Зокрема, Контеніус запропонував відновити два міські сади, які на початку XIX століття перебували в занедбаному стані. Йдеться про території сучасних парків:
- парку імені Тараса Шевченка, який тоді називали Потьомкінським садом;
- парку Глоби, який мав назву Казенний сад.
Для другого він пропонував створити розсадник дерев, кущів та інших корисних рослин, а також організувати училище садівництва. За його ініціативою Казенний сад згодом став важливим центром вирощування рослин для Катеринослава та навколишніх поселень.
Ще одна деталь, яка характеризує ставлення Контеніуса до колоністів: майже всі свої заощадження — 15 тисяч рублів — він заповів на користь німецьких колоній. Кошти мали спрямувати на розвиток шкіл і церков.
У місцевій громаді його цінували настільки, що колоністи сприймали Контеніуса як турботливого покровителя. Катеринославський чиновник і мемуарист Андрій Фадєєв називав його однією з найшанованіших особистостей міста.
Йозефсталь: німецька колонія, яка стала частиною сучасного Дніпра
Щоб зрозуміти, чому надгробок Контеніуса опинився саме на території Йозефсталі, потрібно повернутися до історії німецьких поселень Катеринославщини.
Йозефсталь була німецькою лютеранською колонією, заснованою наприкінці XVIII століття неподалік Катеринослава. У різних історичних дослідженнях зустрічаються дві дати її заснування — 1786 та 1789 роки. Частина дослідників пов'язує появу поселення саме з 1789 роком.
Ініціатором створення колонії був тодішній керівник Катеринославського намісництва Йосип Каховський. Назву Йозефсталь, яку можна перекласти як «Долина Йосипа», переселенці дали на його честь.
Першими мешканцями стали 54 німецькі родини, які прибули з різних регіонів Німеччини. Вони оселилися на правому березі Самари, поблизу місця її злиття з Кільченню.
Цікаво, що колонія виникла не на порожньому місці. До німецьких переселенців тут існувало козацьке поселення Лошаківка, а згодом ця територія увійшла до історії Катеринослава-Кільченського.
Перші колоністи були переважно ткачами. Більшість їхніх родин мала коріння у Східній Пруссії, хоча були й переселенці з Вюртемберга.
Історія їхнього переселення також має європейський контекст. Частина перших німецьких колоністів раніше мешкала в Данцигу — сучасному Гданську. Економічні труднощі після поділів Польщі та блокада міста сприяли тому, що люди почали шукати можливості для переїзду.
Після 1775 року князь Григорій Потьомкін прагнув заселити землі колишнього Запорожжя іноземними переселенцями. Для залучення нових мешканців до регіону відправили представників, які займалися пошуком охочих до переселення. Так на берегах Самари сформувалися німецькі поселення.
Як жила німецька громада на берегах Самари
Йозефсталь поступово перетворилася на розвинену колонію з власним господарством, адміністрацією, школою та релігійним життям.
Наприкінці XVIII століття тут уже діяли місцеве управління та судова система. Адміністративні посади обіймали самі мешканці, яких обирали на визначений термін. У колонії розвивалися:
- землеробство та тваринництво;
- ремісництво;
- початкова освіта;
- церковне життя;
- місцеве самоврядування та судочинство.
На початку XIX століття в Йозефсталі спорудили лютеранську кірху. Вона мала значення не лише для мешканців колонії, а й для лютеранської громади самого Катеринослава. Фактично Йозефсталь стала релігійним центром для німецьких лютеран навколишніх територій.
Згодом неподалік виникла ще одна німецька колонія — Рибальське, відома також під назвою Фішерсдорф. Частина родин із Йозефсталі придбала там землю, утворивши нове поселення.
У XIX столітті Йозефсталь розвивалася як самодостатня громада. За даними історичних досліджень, у путівнику 1903 року згадувалися 108 дворів і приблизно 1800 мешканців. У колонії були кірха, школа, млини, каменоломня, цегельно-черепичний завод, майстерні та торговельні заклади.
Проте життя колоністів не було безхмарним. Поселення регулярно потерпало від повеней, які знищували врожаї та затоплювали пасовища. У 1848 та 1855 роках тут також фіксували епідемії холери.
Попри труднощі, німецька громада продовжувала розвиватися, зберігаючи власні релігійні та культурні традиції.
Де було кладовище Йозефсталі та чому від нього майже нічого не залишилося
Саме на кладовищі німецької колонії Йозефсталь у 1830 році поховали Самуїла Контеніуса. Його поховання було особливим. За історичними описами, над могилою спорудили ротонду із шістьма колонами. Це був окремий архітектурний елемент, який вирізняв поховання серед інших могил кладовища. Навіть у 1943 році могила Контеніуса ще існувала.
Однак подальша доля кладовища виявилася трагічною. Під час Другої світової війни територія колишньої колонії зазнавала руйнувань. За історичними матеріалами, кладовище та інші об'єкти були знищені під час воєнних дій.
Після війни колишня Йозефсталь поступово втратила свій попередній вигляд. Поселення відновили, але його історична забудова та значна частина матеріальних свідчень минулого не збереглися.
Згодом територія стала відомою як Самарівка, яка нині входить до складу Дніпра. Місце поховання Контеніуса було втрачено. Від колишнього надгробного комплексу залишилися лише окремі фрагменти.
Як надгробок Контеніуса знайшли серед очерету
Історія першої знахідки заслуговує окремої уваги. На початку 2000-х років студенти та викладачі історичного факультету Дніпропетровського національного університету досліджували історію німецьких колоній регіону.
Під час однієї з експедицій студент помітив у воді кам'яний предмет, який використовували місцеві рибалки. На перший погляд він нагадував звичайний камінь, однак написи на ньому вказували на зовсім інше походження. Це був фрагмент надгробка Самуїла Контеніуса.
Завдяки написам німецькою та російською мовами дослідникам вдалося встановити особу похованого. Після цього університетські викладачі знайшли історичні матеріали про Контеніуса та колишню колонію Йозефсталь.
До перевезення пам'ятника в музей долучилися представники Міжнародного менонітського меморіального комітету, зокрема професори Генрі Дік та Джон Стейплз. Знахідку згодом включили до музейної експозиції.
Цікаво, що вдалося відшукати навіть портрет Контеніуса. Його виявили в Одеському краєзнавчому музеї, звідки надали можливість виготовити комп'ютерну копію в натуральну величину.
7 червня 2004 року в історичному музеї відкрили постійну експозицію, присвячену історії іноземних переселенців та менонітів. У заході взяли участь представники наукової спільноти, Канади та громадськості Дніпра.
Таким чином, знахідка надгробка стала частиною масштабнішої роботи з дослідження та збереження історії німецьких колоній Придніпров'я.
Що означає нова знахідка для історії Дніпра
Повернення постамента до музейної колекції — це не просто поповнення фондів старовинним каменем. Йдеться про збереження матеріального свідчення історії багатонаціонального Катеринослава, його німецької громади та поселень, які згодом стали частиною сучасного Дніпра.
Історія надгробка Контеніуса демонструє, наскільки важливими можуть бути окремі знахідки для реконструкції минулого. Навіть фрагмент каменю з написом здатний повернути ім'я людині, відомості про яку могли б залишитися лише в архівних документах.
Сьогодні обидві частини поховального пам'ятника зберігаються в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького.
А сама історія Самуїла Контеніуса нагадує, що сучасний Дніпро формувався не лише завдяки козацькій спадщині та Катеринославу, а й завдяки багатьом громадам, які залишили свій слід у розвитку міста.
Те, що колись було частиною поховання на давно зниклому кладовищі, тепер стало музейним свідченням історії, яку вдалося зібрати буквально по фрагментах.
Джерело: 056.ua