Філатов звернувся до СБУ через інформаційні атаки. Мер Дніпра назвав причетних і вимагає розслідування.
12 листопада в українських медіа поширили інформацію про нібито підготовку підозри міському голові Дніпра Борису Філатову у державній зраді. Першоджерелом публікацій стало британське за реєстрацією видання London Insider, репутація якого раніше опинилася під питанням після розслідування The Guardian про можливе поширення російської дезінформації. У відповідь Філатов звернувся до Служби безпеки України, заявив про систематичні інформаційні атаки на Дніпро та назвав людей, яких вважає причетними до їхньої координації.
Про це міський голова повідомив у публічному зверненні до тимчасового виконувача обов'язків голови СБУ Олександра Поклада. У документі він попросив перевірити обставини поширення матеріалів, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати йому статус потерпілого.
Водночас важливо розмежовувати підтверджені факти та заяви сторін: станом на момент публікації немає офіційного підтвердження підготовки Філатову підозри у державній зраді. Так само звинувачення мера на адресу конкретних політиків і блогерів є його позицією, а не встановленими правоохоронцями фактами.
Звідки з'явилася інформація про підозру Філатову
12 листопада на сайті London Insider опублікували матеріал, у якому стверджувалося, що міському голові Дніпра може загрожувати обвинувачення у державній зраді. Автором зазначили Роберта Фовлера (Robert Fowler).
У публікації як підставу для можливого переслідування згадували висловлювання Філатова під час сесії міської ради на третій день повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Автор матеріалу інтерпретував тодішню позицію мера як заклик утриматися від організації опору російським військам.
Згодом цю інформацію поширили українські медіа, зокрема УНІАН. У публікації агентства йшлося про можливе висунення Філатову обвинувачення у державній зраді з посиланням на аналітичний матеріал London Insider.
Однак у цій історії важливим є не лише зміст звинувачень, а й походження джерела, на яке посилалися українські редакції.# Філатов звернувся до СБУ через інформаційні атаки: мер Дніпра назвав причетних і вимагає розслідування
12 листопада в українських медіа поширили інформацію про нібито підготовку підозри міському голові Дніпра Борису Філатову у державній зраді. Першоджерелом публікацій стало британське за реєстрацією видання London Insider, репутація якого раніше опинилася під питанням після розслідування The Guardian про можливе поширення російської дезінформації. У відповідь Філатов звернувся до Служби безпеки України, заявив про систематичні інформаційні атаки на Дніпро та назвав людей, яких вважає причетними до їхньої координації.
Про це міський голова повідомив у публічному зверненні до тимчасового виконувача обов'язків голови СБУ Олександра Поклада. У документі він попросив перевірити обставини поширення матеріалів, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати йому статус потерпілого.
Водночас важливо розмежовувати підтверджені факти та заяви сторін: станом на момент публікації немає офіційного підтвердження підготовки Філатову підозри у державній зраді. Так само звинувачення мера на адресу конкретних політиків і блогерів є його позицією, а не встановленими правоохоронцями фактами.
Звідки з'явилася інформація про підозру Філатову
12 листопада на сайті London Insider опублікували матеріал, у якому стверджувалося, що міському голові Дніпра може загрожувати обвинувачення у державній зраді. Автором зазначили Роберта Фовлера (Robert Fowler).
У публікації як підставу для можливого переслідування згадували висловлювання Філатова під час сесії міської ради на третій день повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Автор матеріалу інтерпретував тодішню позицію мера як заклик утриматися від організації опору російським військам.
Згодом цю інформацію поширили українські медіа, зокрема УНІАН. У публікації агентства йшлося про можливе висунення Філатову обвинувачення у державній зраді з посиланням на аналітичний матеріал London Insider.
Однак у цій історії важливим є не лише зміст звинувачень, а й походження джерела, на яке посилалися українські редакції.
Що відомо про London Insider і чому його публікація викликала питання
Особливу увагу до першоджерела привертає розслідування британської газети The Guardian, опубліковане 22 вересня 2024 року під назвою «Fake UK news sites ‘spreading false stories’ about western firms in Ukraine».
Журналіст Бен Квінн дослідив діяльність двох сайтів — London Insider та Talk Finance. Обидва ресурси зареєстровані у Великій Британії, публікують матеріали англійською мовою та оформлені так, щоб нагадувати британські інформаційні видання.
Однак їхню діяльність пов'язували з поширенням неправдивої інформації про західні компанії, які працюють в Україні. У розслідуванні йшлося про ознаки можливої російської пропагандистської операції.
Одним із прикладів стала історія американської компанії Sarn, яка працює в енергетичному секторі та сфері військового обладнання в Україні.
За даними The Guardian:
- На сайтах публікували матеріали, у яких компанію звинувачували в торгівлі зброєю, судовому шахрайстві та розкраданні коштів;
- Контент мав ознаки створення за допомогою штучного інтелекту.
- Лінгвістичний аналіз, замовлений компанією Sarn, вказував на те, що первинні тексти могли бути написані російськомовною людиною.
- В одному з матеріалів використали ім'я реального американського фінансового коментатора, який заявив, що не має жодного стосунку до публікації.
- Ідентичний текст з'явився на іншому сайті під ім'ям авторки Mary Davenport, журналістську діяльність якої незалежно підтвердити не вдалося.
Окремо журналісти звернули увагу на непрозорість власності London Insider. Представник сайту на ім'я Томас Генвелл відповів на запит The Guardian, заявивши, що ресурс публікує матеріали, засновані на фактах. Водночас він відмовився називати власника видання та не погодився на телефонну розмову або відеоконференцію.
У результаті британські парламентарі порушили питання про необхідність законодавчо зобов'язати зареєстровані у Великій Британії новинні сайти розкривати інформацію про своїх власників.
Важливо, що розслідування The Guardian описувало підозри щодо можливої російської пропагандистської операції та конкретні випадки маніпуляцій. Воно не встановлювало юридично доведену належність власників London Insider до російських спецслужб.
Ознайомитися з оригінальним розслідуванням можна на сайті.
Хто такий Роберт Фовлер, який написав матеріал про мера Дніпра
Автором публікації про можливу підозру Борису Філатову зазначений Robert Fowler.
На сайті London Insider є окрема сторінка автора. У його біографії вказано, що він є фінансовим журналістом, який цікавиться високотехнологічними акціями, товарними ринками та криптовалютами.
Саме ці відомості наведені в профілі автора. Водночас наявність біографії на сайті сама по собі не підтверджує журналістський досвід, професійну репутацію чи незалежність автора.
У цьому контексті важливий інший момент: матеріал про міського голову українського прифронтового міста має не просто політичний, а потенційно безпековий характер. Тому редакціям, які поширюють подібні звинувачення, необхідно перевіряти не лише зміст публікації, а й документи, експертів, першоджерела та авторство.
У матеріалі London Insider містяться серйозні твердження щодо поведінки Філатова на початку повномасштабного вторгнення. Автор посилається на відеозапис закритої наради та експертні висновки, датовані липнем 2026 року.
Однак сам факт наявності таких посилань не означає, що йдеться про офіційне кримінальне провадження або що компетентні українські органи вже встановили ознаки державної зради.
Що саме Борис Філатов написав у зверненні до СБУ
Міський голова розглядає публікацію про нібито підготовку підозри не як окремий інформаційний випадок, а як продовження кампанії, яка, за його словами, триває проти нього та Дніпра протягом останніх місяців.
У зверненні до Олександра Поклада Філатов перелічив кілька епізодів, які вважає частинами однієї інформаційної кампанії.
Зокрема, він згадав:
- Публікації російських пропагандисток Тетяни Монтян та Діани Панченко, які, за його словами, першими ініціювали інформаційні атаки на Дніпро.
- Поширення Анатолієм Шарієм інформації про нібито підготовку НАБУ підозри міському голові.
- Кампанію з повідомленнями про начебто втечу Філатова за кордон.
- Публікацію London Insider від 12 листопада про можливу справу щодо державної зради.
За твердженням мера, попередні повідомлення поширювалися також у понад двох десятках російських медіа.
Філатов вважає, що такі публікації можуть мати наслідки не лише для його особистої репутації, а й для стабільності міста, яке залишається важливим логістичним та гуманітарним центром під час війни.
Він пояснює свою позицію так:
«Я стверджую, що ці дезінформаційні атаки на Дніпро слід розглядати як частину російської агресії».
Окремо міський голова заявив, що вже звертався до представників СБУ з інформацією про можливу діяльність мережі російського впливу в регіоні, однак, за його словами, не отримав належної реакції.
Кого Філатов звинувачує в координації інформаційних атак
Найбільш резонансна частина звернення стосується конкретних політиків та блогерів, яких мер пов'язує з поширенням дезінформації.
Зокрема, він заявив про можливу координацію інформаційних кампаній із боку родини політика Загіда Краснова.
Серед людей, яких Філатов назвав у своєму зверненні:
- Загід Краснов — місцевий політик, якого мер вважає одним із координаторів інформаційної кампанії.
- Руслан Краснов — син Загіда Краснова, щодо діяльності якого міський голова також висловив претензії.
- Ігор Лаченков — блогер, якого Філатов звинувачує в поширенні матеріалів, які, на його думку, підтримують російську дезінформацію.
За версією міського голови, ці люди нібито діють узгоджено, синхронно поширюють однакові публікації та інформаційно підтримують одне одного.
У зверненні він написав:
«В Україні ці агенти впливу діють у складі організованої групи і неодноразово координували свою діяльність — синхронно поширюючи однакові публікації та інформаційно підтримуючи одне одного».
Також Філатов згадав публічні зв'язки Загіда Краснова з колишніми народними депутатами Олегом Царьовим та Віктором Медведчуком, яких він назвав зрадниками.
Окремі претензії міський голова висловив щодо діяльності Руслана Краснова, який, за словами Філатова, позиціонує себе як інструктор партизанського руху та пов'язаний із Силами спеціальних операцій.
У зв'язку з цим мер публічно звернувся до командувача ССО із запитаннями щодо статусу Руслана Краснова та його діяльності. Він також заявив, що раніше надсилав відповідне офіційне звернення, але не отримав відповіді.
Важливо наголосити: усі наведені звинувачення є твердженнями Бориса Філатова. У відкритих матеріалах, які стали підставою для цієї публікації, немає результатів розслідування СБУ, які б підтверджували причетність названих осіб до російських спецслужб або існування організованої ними мережі.
Що Філатов вимагає від Служби безпеки України
У фінальній частині звернення міський голова сформулював три конкретні вимоги до керівництва СБУ.
1. Внести викладені у зверненні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Йдеться про можливе надання іноземній державі допомоги у проведенні діяльності проти України, поширення дезінформації та інформаційну співпрацю з державою-агресором.
2. Перевірити осіб, яких він вважає причетними до поширення матеріалів на користь російських інформаційних операцій.
3. Визнати Бориса Філатова потерпілим у відповідному досудовому розслідуванні.
Мер також повідомив, що 13 листопада планує передати до центрального апарату СБУ офіційно оформлене звернення з усіма посиланнями та додатковими матеріалами.
На момент підготовки цього матеріалу публічної інформації про внесення зазначених відомостей до ЄРДР, відкриття кримінального провадження або результати перевірки СБУ не було.
Чому ця історія важлива не лише для Філатова
Ситуація навколо міського голови Дніпра демонструє одразу кілька проблем, які стосуються інформаційної безпеки України.
Перша — використання іноземних інформаційних ресурсів для поширення політичних звинувачень усередині країни. Реєстрація сайту у Великій Британії та англомовний формат публікацій самі собою не гарантують редакційної незалежності або достовірності інформації. Саме на цю проблему звертали увагу журналісти The Guardian у 2024 році.
Друга — механізм поширення інформації через українські медіа. Коли редакція передруковує матеріал іноземного ресурсу, посилаючись на його статус британського видання, аудиторія може сприймати наведені твердження як перевірені міжнародною журналістикою. Проте в цьому випадку важливо було окремо перевірити репутацію першоджерела, достовірність експертних висновків та наявність офіційної реакції правоохоронних органів.
Третя — політичні конфлікти, які під час війни можуть набувати безпекового виміру. Філатов пов'язує інформаційні кампанії з діяльністю своїх політичних опонентів і можливим російським впливом. Однак для підтвердження цих тверджень необхідні докази та відповідна правова оцінка компетентних органів.
Є й інший важливий аспект: суспільство має право отримувати відповіді на питання щодо публічних висловлювань посадовців у перші дні повномасштабного вторгнення. Так само будь-які звинувачення у державній зраді мають спиратися на перевірені факти, а не лише на публікації в інтернеті.
Таким чином, наразі ця історія має два окремі виміри: поширення матеріалу про нібито підготовку підозри Борису Філатову та його звернення до СБУ щодо ймовірної мережі інформаційного впливу в Дніпрі. Чи були ці публікації частиною скоординованої кампанії, чи є підстави для перевірки названих мером осіб і чи існують будь-які юридичні підстави для підозр на адресу самого Філатова — мають встановити правоохоронці.
Поки що офіційного підтвердження підготовки міському голові Дніпра підозри у державній зраді немає.
Джерело: 056.ua
