Новий Статут Дніпра може ускладнити участь містян у місцевому самоврядуванні: громадські активісти вимагають змінити 24 положення проєкту, які, на їхню думку, обмежують права громади.
У Дніпрі готуються затвердити нову редакцію Статуту територіальної громади, однак запропоновані правила участі жителів у місцевому самоврядуванні викликали серйозні заперечення громадських активістів. ГО «Платформа Громадський контроль» стверджує, що документ створює додаткові перешкоди для місцевих ініціатив, громадських слухань і контролю за рішеннями міської влади, зокрема щодо бюджету та підтримки Сил оборони України.
11 листопада у Дніпрі мають відбутися громадські слухання щодо проєкту Статуту. Організація «Громадський контроль» подала 24 пропозиції та вимагає переглянути положення, які, на її думку, можуть перетворити інструменти місцевої демократії на формальні процедури, залежні від рішень посадовців.
Йдеться не просто про технічні зміни до міського документа. Від того, які правила зрештою затвердять депутати, залежатиме, наскільки легко жителі зможуть ініціювати розгляд проблем, вимагати реакції міської ради, впливати на бюджетні рішення та бути присутніми під час роботи органів місцевого самоврядування.
Чому новий Статут викликав суперечки
Статут територіальної громади — це документ, який визначає основні правила місцевого самоврядування та механізми участі жителів у вирішенні питань міста. Він має не просто описувати права громади, а встановлювати зрозумілий порядок їх реалізації.
У своїх запереченнях, направлених до Дніпровської міської ради 30 жовтня 2026 року, ГО «Платформа Громадський контроль» наголошує: запропонована редакція не лише регламентує процедури, а й запроваджує додаткові обмеження, яких, за оцінкою організації, законодавство не передбачає.
Активісти посилаються на статті 5, 38 і 140 Конституції України, які закріплюють народовладдя, право громадян брати участь в управлінні державними справами та право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення.
Також у документі згадуються статті 8, 9 і 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які регулюють загальні збори жителів, місцеві ініціативи та громадські слухання.
Ключова претензія громадської організації полягає в тому, що нові процедури можуть поставити реалізацію права на участь у місцевому самоврядуванні в залежність від попереднього погодження чиновників, кількості зібраних підписів та особистого рішення міського голови.
«Право, яке залежить від погодження органу, щодо якого його реалізують, перестає бути правом», — зазначено в запереченнях ГО «Платформа Громадський контроль».
Організація вважає, що в запропонованому документі вибудувана ціла система бар'єрів. І навіть якщо жителі пройдуть один етап, на наступному вони можуть зіткнутися з новими підставами для відмови.
Перший ризик: щоб скористатися правом, доведеться отримати дозвіл чиновника
Одна з найбільш принципових претензій стосується процедури запуску громадських ініціатив. Згідно із запропонованими правилами, перед початком збору підписів ініціативна група повинна подати повідомлення на ім'я міського голови. Після цього документи перевірятимуть виконавчі органи міської ради: на юридичний висновок відводиться п'ять робочих днів, а на перевірку документів — ще сім.
За результатами перевірки ініціатори отримують або повідомлення про строк збору підписів, або лист із роз'ясненнями.
Для місцевої ініціативи 30-денний строк збору підписів починається лише після оприлюднення повідомлення на сайті міської ради. А розміщення документа передбачене після позитивної перевірки.
Таким чином, на думку активістів, процедура фактично набуває дозвільного характеру. Жителі не можуть одразу розпочати збір підписів, а спочатку повинні дочекатися оцінки документів з боку органу, до якого планують звернутися.
Особливе занепокоєння викликає відсутність чітко визначених наслідків отримання листа з роз'ясненнями та зрозумілого механізму його оскарження.
Це створює кілька практичних ризиків:
- посадовці отримують можливість затягувати початок громадської ініціативи;
- строки збору підписів фактично залежать від швидкості перевірки документів;
- ініціативна група може втратити час ще до того, як розпочне комунікацію з мешканцями;
- нечіткі правила оскарження залишають людей без зрозумілого механізму захисту своїх прав.
Додаткове питання — вимога обґрунтувати суспільну значущість теми загальних зборів або громадських слухань. У проєкті, як зазначають активісти, не визначено критеріїв, за якими посадовці мають оцінювати таку значущість.
У результаті виникає ризик суб'єктивного підходу: питання, яке мешканці вважають важливим, може не пройти попередній відбір через те, що чиновники не погодяться з наведеним обґрунтуванням.
Що пропонують змінити:
ГО «Платформа Громадський контроль» вимагає прибрати попередню перевірку змісту повідомлень. Натомість пропонує реєструвати їх у системі електронного самоврядування та оприлюднювати на сайті не пізніше наступного робочого дня після отримання.
Також активісти пропонують рахувати строк збору підписів від дня подання повідомлення, а не після проходження перевірок, і вилучити вимогу про окреме доведення суспільної значущості питання.
Другий ризик: кількість підписів може зробити місцеві ініціативи недосяжними
Ще одна проблема — вимоги до кількості підписів, необхідних для запуску громадських процедур.
У запропонованій редакції для місцевої ініціативи потрібно 750 підписів замість чинних 250. Для громадських слухань — 500 підписів. Для загальних зборів на рівні всієї громади передбачено 1500 підписів, на рівні району — 300, а для зборів у будинку — підтримка половини зареєстрованих там жителів.
При цьому на збір підписів відводиться лише 30 календарних днів.
На перший погляд, такі вимоги можуть здаватися способом підтвердити, що питання справді цікавить значну кількість містян. Однак на практиці вони здатні суттєво ускладнити використання механізмів місцевої демократії.
Особливо це стосується питань, які важливі для окремих районів, вулиць або невеликих груп жителів. Люди можуть мати реальну проблему, але не мати достатньо ресурсів, часу та організаційних можливостей, щоб за місяць зібрати сотні підписів.
Ситуацію ускладнюють і вимоги до їх оформлення. Проєкт передбачає власноручні підписи, зазначення номера документа, дати народження та адреси. Крім того, у кожному з трьох положень визначено сім підстав для визнання підписів недійсними.
Серед них є формулювання, які активісти вважають оціночними: неповна або недостовірна інформація, неможливість ідентифікувати людину.
Зауваження організації стосується не лише суворості вимог, а й відсутності належного механізму виправлення помилок. Ініціаторам, за їхньою оцінкою, не гарантують повідомлення про конкретні відхилені підписи та можливість замінити їх.
Це створює ризик, що навіть велика робота з організації збору підтримки може виявитися марною через окремі помилки в документах.
Що пропонують змінити:
Активісти вимагають:
- залишити для місцевої ініціативи чинний поріг у 250 підписів;
- встановити аналогічний поріг у 250 підписів для громадських слухань на рівні всієї громади та пропорційно зменшувати його для менших територій;
- збільшити строк збору підписів із 30 до 90 календарних днів;
- дозволити збирати підписи в електронній формі;
- зобов'язати виконавчі органи повідомляти, які саме підписи відхилені та з яких причин;
- надати ініціаторам п'ять робочих днів для заміни відхилених підписів;
- вилучити оціночні підстави для визнання підписів недійсними.
Окремо організація пропонує встановити для звернення щодо проведення громадських слухань підтримку лише десяти підписів жителів, а для ініціювання загальних зборів на рівні всієї громади — 30 підписів замість 1500.
Третій ризик: навіть зібрані підписи не гарантують розгляду питання депутатами
Найбільш принциповим обмеженням активісти називають можливість одноосібної відмови міського голови допустити ініціативу до розгляду на сесії міської ради.
У запропонованих положеннях передбачено по шість підстав для відмови щодо різних форм участі. Частина з них стосується не процедури збору підписів, а безпосередньо змісту питання.
Наприклад, підставою для відмови може бути висновок, що ініціатива суперечить законодавству або не належить до компетенції місцевого самоврядування.
На думку авторів заперечень, така конструкція створює надмірну дискрецію посадової особи. Навіть якщо жителі виконали всі формальні вимоги та зібрали необхідну кількість підписів, це ще не означає, що їхнє питання потрапить до депутатів.
У запереченнях організація посилається на частину третю статті 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої місцева ініціатива підлягає розгляду на наступній черговій сесії ради.
Активісти наполягають: оцінювати зміст пропозиції та ухвалювати рішення щодо неї повинна міська рада під час розгляду, а не посадовець на етапі допуску.
Практичний ризик полягає в тому, що процедура може втратити головний сенс. Жителі витрачатимуть час на підготовку документів, організацію кампанії та збір підписів, але не матимуть гарантії, що їхню пропозицію почують депутати.
Що пропонують змінити:
ГО «Платформа Громадський контроль» вимагає вилучити підстави для відмови, які дозволяють оцінювати зміст питання до його розгляду радою.
Водночас організація пропонує залишити лише чітко визначені винятки, зокрема відсутність необхідної кількості підписів та заклики до повалення конституційного ладу.
Четвертий ризик: бюджетні питання можуть опинитися поза реальним впливом громади
Окремий блок заперечень стосується бюджетних питань. Саме тут суперечка набуває особливого значення для Дніпра в умовах повномасштабної війни.
У проєкті місцевих ініціатив передбачено виключення для так званих бюджетних питань. За оцінкою активістів, формулювання не має достатньо чіткого визначення і може охоплювати практично будь-яку пропозицію, яка потребує виділення або перерозподілу коштів.
Це може стосуватися ремонту укриттів, фінансування комунальної інфраструктури, підтримки соціальних програм, а також спрямування коштів на потреби Сил оборони України.
Проблема не обмежується одним положенням. Активісти звертають увагу, що в документі взаємопов'язані кілька процедур:
- бюджетні питання можуть бути підставою для відмови в розгляді місцевої ініціативи;
- частину таких питань пропонують виключити з порядку денного загальних зборів;
- пропозиції громадських слухань щодо бюджету можуть лише братися до уваги.
Таким чином, виникає ризик, що жителі зможуть висловити свою позицію щодо розподілу бюджетних коштів, але не матимуть ефективного механізму домогтися її офіційного розгляду.
Особливо гостро це питання звучить у контексті підтримки українських військових. Якщо громадяни хочуть ініціювати спрямування частини міського бюджету на потреби ЗСУ, вони мають розуміти, чи існує процедура, яка дозволяє довести таку пропозицію до розгляду депутатами.
Водночас важливо розрізняти право громади ініціювати розгляд бюджетного питання та право вимагати ухвалення конкретного рішення. Навіть якщо ініціатива буде допущена до сесії, це не означає автоматичного виділення коштів: остаточне рішення ухвалюють депутати в межах бюджетних повноважень і законодавчих обмежень.
Однак можливість представити пропозицію, отримати її офіційний розгляд і почути аргументовану відповідь — це принципово інший рівень участі, ніж ситуація, коли питання відхиляють ще до обговорення.
Що пропонують змінити:
Активісти вимагають вилучити положення, які дозволяють автоматично виключати бюджетні питання з місцевих ініціатив і загальних зборів. На їхню думку, жителі повинні мати право ініціювати розгляд будь-якого питання, що належить до повноважень міської ради, зокрема щодо використання бюджетних коштів.
П'ятий ризик: відхилену ініціативу не можна буде повторити протягом року
Ще одне спірне положення стосується повторного внесення громадських ініціатив.
Якщо міська рада відхилить питання або воно не набере необхідної кількості голосів депутатів, повторно порушити його можна буде не раніше ніж через рік.
Це обмеження передбачене одразу в трьох положеннях:
- про загальні збори жителів;
- про місцеві ініціативи;
- про громадські слухання.
На думку активістів, така норма може фактично заморожувати суспільно важливі питання на тривалий період.
Уявімо ситуацію: мешканці зібрали підписи, пройшли всі передбачені процедури, але депутати не підтримали їхню пропозицію. Причиною може стати не лише принципова незгода, а й недостатня кількість голосів на засіданні. Попри це, повторно винести аналогічне питання можна буде лише через рік.
Для міста, яке живе в умовах війни, року може бути достатньо, щоб проблема стала значно гострішою або змінилися обставини, які вимагатимуть негайного реагування.
Крім того, у проєкті не визначено достатньо чітко, що саме вважатиметься тим самим питанням. Це створює ризик, що обмеження поширюватиметься і на нові ініціативи зі схожою тематикою.
Що пропонують змінити:
Громадська організація вимагає вилучити положення про річну заборону повторного внесення відхилених ініціатив. Це дозволить жителям повторно порушувати питання, якщо вони мають нові аргументи, підтримку або пропонують інший спосіб вирішення проблеми.
Шостий ризик: громадські слухання можуть не відбутися через недостатню кількість учасників
Окремі зауваження стосуються кворуму громадських слухань.
За запропонованими правилами, слухання, ініційовані самими жителями, відбудуться лише за умови реєстрації щонайменше 250 осіб із 500, які підтримали відповідне звернення.
При цьому аналогічної вимоги до слухань, ініційованих міським головою, міською радою або виконавчими органами, проєкт не встановлює.
Активісти вважають це нерівними умовами для різних ініціаторів громадського обговорення.
У запереченнях також наведено дані про попередні громадські слухання щодо Статуту: за офіційною інформацією, в одному випадку в них брала участь 61 людина, а під час ухвалення документа — 75 учасників.
На цьому тлі вимога забезпечити явку щонайменше 250 людей для слухань, ініційованих громадянами, виглядає особливо проблематичною.
Фактично громада може зібрати необхідну кількість підписів, пройти всі попередні етапи, але не провести слухання через те, що частина людей не зможе прийти в конкретний час.
Для Дніпра це важливо ще й через воєнні обставини: частина жителів виїхала з міста, хтось перебуває за кордоном, хтось не може долучитися до заходу через роботу, стан здоров'я або інші обставини.
Що пропонують змінити:
ГО «Платформа Громадський контроль» вимагає прибрати вимогу про обов'язкову реєстрацію 250 учасників для проведення слухань, ініційованих жителями.
Сьомий ризик: громадськість може втратити доступ до частини обговорень і засідань
Критика проєкту не обмежується підписами та ініціативами. Організація також звертає увагу на правила проведення загальних зборів і громадських слухань.
Серед проблемних положень називають:
- проведення громадських слухань лише на рівні всієї територіальної громади, хоча законодавство передбачає можливість обговорень на рівні окремих районів, мікрорайонів, вулиць та будинків;
- визначення головуючого на слуханнях розпорядженням міського голови, тоді як учасники обирають лише секретаря;
- можливість оприлюднити оголошення про збори або слухання лише за один робочий день до заходу;
- заборону розглядати питання, які не включені до розпорядження міського голови;
- недопуск учасників навіть із дорадчим голосом у разі відмови надати персональні дані.
Кожна з цих норм окремо може здаватися технічною деталлю. Але разом вони здатні впливати на те, хто контролює порядок денний, хто визначає перебіг обговорення та чи можуть учасники порушити питання, яке вважають важливим.
Особливо небезпечним активісти називають обмеження доступу до засідань міської ради та виконавчого комітету.
У своїх запереченнях вони посилаються на частину 17 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає гласність сесій ради та право кожного бути присутнім на них, крім випадків, установлених законодавством.
ГО «Платформа Громадський контроль» пропонує закріпити у Статуті вільний доступ громадян до пленарних засідань міської ради, постійних комісій та інших комісій, а також засідань виконавчого комітету.
Зокрема, організація пропонує передбачити реєстрацію безпосередньо перед початком засідання за документом, що посвідчує особу, заборонити перешкоджати відвідуванню та не обмежувати кількість відвідувачів.
Це питання має безпосереднє значення і для журналістів. Відкритість засідань дозволяє не лише висвітлювати рішення влади, а й перевіряти, як депутати обговорюють використання бюджетних коштів, які аргументи наводять та чи відповідають ухвалені рішення інтересам громади.
Електронні петиції: чому 3000 підписів вважають надмірним порогом
Окремий блок заперечень стосується електронних петицій до Дніпровської міської ради.
Наразі для того, щоб петиція була обов'язково розглянута, необхідно зібрати 3000 голосів. ГО «Платформа Громадський контроль» вважає цей поріг завищеним і пропонує повернути вимогу у 1000 підписів.
У документі наведено статистику роботи сервісу електронних петицій у Дніпрі.
У 2019 році, коли для підтримки петиції було достатньо 1000 голосів, у місті оприлюднили 372 петиції. Необхідну кількість підписів набрали 25 із них — приблизно 6,7%.
У 2021 році після збільшення порогу до 3000 голосів було оприлюднено 104 петиції. Необхідну підтримку отримали лише три — близько 2,9%.
Ці цифри свідчать про зниження частки петицій, які досягли необхідного порогу. Водночас вони самі по собі не доводять, що причиною стала виключно зміна кількості підписів: на результат могли впливати й інші обставини, зокрема активність жителів та тематика звернень.
Проте для активістів це аргумент на користь того, що механізм електронних петицій у Дніпрі потребує перегляду.
Для порівняння, у запереченнях згадуються інші великі міста України:
- Одеса — 1000 підписів протягом трьох місяців;
- Черкаси — 500 підписів;
- Львів — 500 підписів.
У Дніпрі ж пропонують зберегти поріг у 3000 голосів.
Додатковим аргументом організація називає воєнний стан і вимушене переміщення частини містян. Значна кількість жителів Дніпра зараз перебуває в інших регіонах України або за кордоном, що може впливати на їхню можливість долучатися до місцевих демократичних процесів.
Що пропонують змінити:
Активісти вимагають встановити поріг у 1000 підписів для електронної петиції та надати до 90 календарних днів на збір голосів.
Що означають ці зміни для звичайного жителя Дніпра
Суперечка навколо Статуту може здаватися юридичною дискусією між громадською організацією та міською владою. Але наслідки запропонованих правил потенційно стосуються кожного мешканця.
Наприклад, якщо жителі певного району хочуть домогтися ремонту дороги, встановлення освітлення, облаштування укриття або вирішення проблеми з громадським транспортом, їм потрібен дієвий механізм, який дозволить винести питання на офіційний рівень.
Якщо процедура передбачає попереднє погодження чиновників, велику кількість підписів і короткі строки, ініціатива може зупинитися ще до розгляду.
Якщо після збору підписів посадовець має можливість відмовити через оцінку змісту питання, жителі не отримують гарантії, що їхню пропозицію почують депутати.
Якщо ж після відхилення повторне звернення заборонене протягом року, громада втрачає можливість швидко повернутися до проблеми.
Нарешті, якщо бюджетні питання фактично виключаються з механізмів громадської участі, містяни можуть опинитися без дієвого інструменту впливу на обговорення того, на що витрачаються кошти громади.
У сукупності ці положення створюють ризик формальної демократії: право на участь задеклароване, але скористатися ним на практиці стає складніше.
Водночас важливо враховувати, що наведені оцінки є правовою позицією ГО «Платформа Громадський контроль». Остаточна оцінка відповідності кожної норми законодавству залежить від змісту затвердженого документа, чинних правових норм та, за потреби, судового розгляду. Сам факт наявності спірних положень у проєкті ще не означає, що всі вони автоматично будуть застосовані або визнані незаконними.
Що можуть зробити жителі Дніпра
Громадські слухання — це можливість не просто послухати презентацію проєкту, а висловити зауваження, запропонувати зміни та підтримати конкретні правки.
ГО «Платформа Громадський контроль» повідомляє, що підготувала 24 пропозиції до документа. Містяни можуть підтримати їх або подати власні зауваження.
Перед участю варто:
1. Ознайомитися з проєктом нового Статуту та запереченнями громадської організації. Особливу увагу звернути на положення про місцеві ініціативи, загальні збори та громадські слухання.
2. Визначити, які саме правила викликають заперечення. Це можуть бути кількість підписів, строки їх збору, можливість відмови в розгляді або обмеження доступу до засідань.
3. Підготувати конкретну пропозицію щодо зміни відповідного пункту. Загального невдоволення недостатньо — важливо пояснити, яку норму потрібно змінити та якою вона має бути.
4. Висловити позицію під час громадських слухань і домагатися, щоб пропозиції та результати голосування були внесені до протоколу.
5. Стежити за подальшим розглядом документа міською радою та перевіряти, які саме зауваження врахували під час доопрацювання.
Окремо варто звернути увагу на вимогу активістів ставити кожну пропозицію на голосування окремо. Це важливо, адже загальне схвалення або відхилення всього пакета правок не дає зрозуміти, які саме зміни підтримали учасники.
Коли та де відбудуться громадські слухання щодо Статуту Дніпра
Громадські слухання заплановані на 11 листопада 2026 року з 11:00 до 13:00.
Адреса: проспект Дмитра Яворницького, 75, біля будівлі міської ради.
Долучитися можна офлайн або онлайн.
Для участі в онлайн-форматі необхідно попередньо зареєструватися за посиланням, оприлюдненим організаторами.
Для офлайн-участі реєстрація триватиме з 10:00 до 11:00. Організатори закликають приходити не пізніше 10:45 та мати при собі паспорт.
У ГО «Платформа Громадський контроль» наголошують, що кожен житель може висловити власні пропозиції або підтримати підготовлені організацією правки.
Чому це питання не можна зводити до формального затвердження документа
Новий Статут визначатиме правила взаємодії між жителями та міською владою на роки вперед. Тому важливо, щоб він не перетворився на документ, у якому права громади існують лише на папері.
Дискусія стосується значно більшого, ніж кількість підписів під петиціями чи строки проведення слухань. Це питання про те, чи зможуть жителі Дніпра впливати на рішення, які безпосередньо змінюють їхнє повсякденне життя, контролювати використання спільних коштів і вимагати від посадовців пояснень.
Особливо важливо, щоб під час війни громадяни мали реальні механізми впливу на бюджетні пріоритети, зокрема на підтримку українських військових, укриття та критичну інфраструктуру.
Якщо ж нові правила зроблять громадські ініціативи надто складними, а доступ до ухвалення рішень залежатиме від попереднього погодження чиновників, місцеве самоврядування ризикує втратити одну зі своїх ключових складових — участь самої громади.
Тому слухання 11 листопада стануть важливим етапом обговорення того, якою буде місцева демократія у Дніпрі: реальною можливістю впливати на владу чи процедурою з численними бар'єрами для тих, хто хоче бути почутим.
Джерело: 056.ua
