У Верховній Раді з'явилася пропозиція, що може змінити підхід до зарплат держслужбовців. В основі ідеї лежить нова одиниця, яка дозволить позбутися прив’язки до прожиткового мінімуму, зробивши систему оплати праці більш передбачуваною та ефективною.
Минулого тижня 120 депутатів, під проводом спікера Руслана Стефанчука, зареєстрували законопроєкти №13466–13469. Ідея проста: замінити прив’язку окладів суддів, прокурорів, детективів НАБУ та держслужбовців від прожиткового мінімуму на нову, так звану базову (орудну) величину. Її щороку визначатимуть у бюджеті, і вона не буде зростати синхронно з прожитковим мінімумом. Мінімальна межа — 3470 грн.
Як це працює на практиці
За новим підходом посадові оклади визначатимуться не в мінімумі, а в цій базовій величині. Наприклад:
- прокурор окружної прокуратури – 15,2 орудних величини;
- детектив НАБУ – 16,6;
- суддя місцевого суду – 18,2.
Мета очевидна: звільнити прожитковий мінімум від ролі універсального коефіцієнта для зарплат. Він має виконувати соціальну функцію, а не служити основою для зарплат чиновників.
Чому це важливо
За оцінками Мінфіну, прив’язка зарплат до мінімального прожиткового рівня тягне серйозні витрати. У 2025 році на соцвиплати та зарплати піде понад 800 млрд грн – і це якщо без змін. Нова формула мала б зменшити бюджетний тиск, але при цьому не вплинути суттєво на доходи чиновників.
А що з грошима тих, хто вже отримує
Незначно зміна окладів торкнеться навіть суддів. Наприклад, нинішній оклад судді першої інстанції — 63 060 грн, що становить 30 мінімумів по 2102 грн. За новою формулою — 63 154 грн (18,2×3470). Різниця майже непомітна.
Для прокурора окружної прокуратури очікується підвищення: з близько 40 тис. грн до приблизно 52,7 тис. грн. Принаймні, так вирахували, базуючись на новій схемі.
Що ще варто знати
- Прожитковий мінімум не повинен рости автоматично разом із зарплатами чиновників.
- Базова величина — це стабільний інструмент, який дозволить бюджетам планувати видатки з меншими коливаннями.
- Соціальний розмір мінімуму залишиться важливим для пенсій, соцвиплат, пільг.
Цікаво, що ця практика — не український ноу‑хау. У багатьох країнах зарплати держслужбовців не «прив’язані» до соцмінімуму, що дозволяє більшу фінансову стабільність.
Трохи більше контексту
Водночас є ризик: базова величина може бути легко знижена політичним рішенням, на відміну від соцмінімуму, що захищений законодавчо. У результаті оклади можуть «заморозити». Це — виклик для неупередженого розрахунку бюджетників та прокурорів.
До того ж — цікаво, чи увійде в ці нові розрахунки інфляція. Якщо ні, реальна купівельна спроможність окладів чиновників може зменшитися.
Як це впливає на бюджет і громадян
- Держава отримає більше контролю над витратами: базову величину можна фіксувати незалежно від мінімуму.
- Люди, чий дохід залежить від прожиткового мінімуму — пенсіонери, безробітні — будуть захищені від індексації окладів держслужбовців.
- Але чиновники можуть отримати менше, якщо базову величину не переглядатимуть відповідно до економічної ситуації.
Така реформа — це крок вперед у напрямку фіскальної передбачуваності. Якщо законопроєкти пройдуть — ми матимемо чіткий механізм, який зніме зайвий тиск на держбюджет, зберігаючи стабільність доходів працівників сфери державного управління. Проте варто зважати й на ризики: спрощення перегляду величини може стати лазівкою для майбутніх скорочень, тому пильність і прозорість у цьому питанні будуть ключовими.
Джерело: 5692.com.ua
