В умовах війни не тільки армія має бути озброєна й мобільна — те саме стосується й антикорупційної системи. Якщо держава не може забезпечити справедливість у судах, жодна зброя не втримає довіру громадян. Саме тому Україна в новому Меморандумі з МВФ погодилася на складні, але необхідні зміни у кримінальному процесі. Певні "зручні" для зловживань норми зникнуть, і це питання не років, а місяців — дедлайн встановлено чітко: до кінця липня 2025-го.
Що саме зміниться у кримінальному процесі
Одна з головних новацій — скасування автоматичного закриття справ після завершення строків розслідування, якщо підозру вже вручено. Раніше була проста схема: якщо слідство не встигло завершити все в межах строку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом, — справа "помирала" сама собою, незалежно від змісту. Іноді це було виправдано, але дуже часто — просто зливалося гучне провадження.
Замість цього планується такий механізм:
- якщо строк закінчився, то обвинувачений чи потерпілий можуть подати клопотання;
- після цього слідчий суддя має змусити прокурора ухвалити одне з рішень — або закривати справу офіційно, або завершувати досудове розслідування і передавати до суду.
Тобто справи не будуть безконтрольно тягнутися роками, але й не зникатимуть раптово через формальності.
Розширення повноважень для боротьби з корупцією
Меморандум передбачає й інші зміни:
- Генеральному прокурору нададуть право делегувати САП (Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі) управління запитами про міжнародну правову допомогу. Це важливо, бо багато антикорупційних справ впираються в іноземні юрисдикції, офшори тощо.
- Крім цього, уточнять терміни досудового розслідування після повідомлення про підозру. Адже сьогодні там — суцільна правова невизначеність.
Підготовка до глибших змін і європейських стандартів
Ці реформи — частина ширшого пакета, вписаного до Дорожньої карти верховенства права, яку Кабмін представив у травні 2025 року на шляху до членства в ЄС. І, за словами МВФ, Україна чітко підтвердила свою готовність рухатися далі, попри складнощі в парламенті чи спротив частини зацікавлених сторін.
Плани на майбутнє: експертизи, НАБУ та НАЗК
Ще один напрям — створення незалежної судово-експертної установи спеціально для справ НАБУ і БЕБ. Передбачено:
- окрема структура;
- незалежна наглядова рада;
- прозорий конкурс на керівні посади;
- гарантії збереження конфіденційності.
Це дасть змогу детективам швидко отримувати якісні висновки, без затягувань і стороннього впливу. Важливо, що експертну установу мають створити до кінця лютого 2026 року.
Також до кінця вересня 2025-го НАЗК представить нові правила верифікації декларацій та перевірок стилю життя чиновників. Особливий акцент буде на тих, хто викликає підвищений ризик — як за посадами, так і за розбіжностями між доходами й витратами.
Суперечки у Раді та позиція бізнесу
Хоча влада декларує рішучість, у Верховній Раді поки не всі готові голосувати за ці зміни. Законопроекти №12367 та його альтернативи так і не потрапили до порядку денного.
Своєю чергою, низка бізнес-об’єднань висловили занепокоєння. У спільній заяві вони попередили: якщо зміни набудуть чинності в нинішньому вигляді, це може "паралізувати" господарську діяльність — через нескінченні слідчі дії, арешти активів і невизначеність. Адже оновлення стосуються всього КПК, а не лише антикорупційних справ.
Реформа кримінального процесу — це не технічна правка в кодексі, а глибоке втручання в баланс між правами людини та інтересами держави. З одного боку — боротьба з корупцією, з іншого — ризик надмірного тиску на бізнес і громадян. І від того, наскільки грамотно пройдуть ці зміни, залежить не лише черговий транш МВФ, а й здатність України витримати контрольне випробування — побудову держави, в якій закон працює для всіх.
Джерело: 5692.com.ua
