Іноді буває: гроші наче є, боргів нема, а тут – раз, і картка не працює. Чому так? Банк може побачити у вас певний ризик. Це не особиста образа чи якась випадковість, а саме ризик, який визначається цілою системою критеріїв.
Фінансові установи, за вимогами Нацбанку, постійно аналізують ваші операції: звідки надходять кошти, як часто, на які суми, куди далі йдуть. Якщо щось викликає сумніви – наприклад, багато однотипних платежів за короткий період, транзакції в "чутливі" країни чи активність, що не відповідає тому, що ви задекларували про свої доходи, – це вже може призвести до блокування або додаткової перевірки.
Як змінились правила переказів після 2022 року
Після початку повномасштабної війни фінансова система України опинилася під величезним тиском. Щоб тримати курс, запобігти паніці та зберегти стабільність банків, НБУ запровадив низку обмежень. Частина з них стосувалася саме переказів за кордон.
З червня 2025 року вступили в дію нові правила: для звичайних громадян з низьким або середнім рівнем ризику встановлено новий щомісячний ліміт – 100 тисяч гривень (раніше було 150 тис.). І це не просто якесь спонтанне рішення: воно затверджене банками в рамках спеціального міжбанківського меморандуму. Тобто, це вже не просто норма Нацбанку, а спільна політика всіх фінансових установ.
Хто потрапляє в "групу ризику"
А тепер до найцікавішого – як саме банки вирішують, що той чи інший клієнт "ризиковий"?
Усе базується на законі про фінансовий моніторинг та внутрішніх політиках кожного банку. Наприклад, клієнт може отримати статус "високого ризику", якщо:
- здійснює підозрілі або дуже часті перекази;
- працює в галузі, яка вважається більш чутливою (наприклад, гральний бізнес або криптовалюта);
- є частиною групи клієнтів з однаковими "небезпечними" характеристиками.
У деяких випадках банківська система навіть автоматично присвоює ризик цілій категорії клієнтів – наприклад, усім, хто користується певними типами рахунків або має схожу активність.
Що робити, якщо вашу картку все ж заблокували
Таке трапляється частіше, ніж здається. Але панікувати – не варто. Причини блокування можуть бути цілком "технічні":
- ви самі повідомили про втрату картки або сумнівну активність;
- банк виявив ознаки шахрайства або підозрілу операцію;
- є порушення правил користування карткою (якщо так прописано у вашому договорі).
У таких випадках банк має право призупинити операції. Але у вас теж є інструменти впливу:
- можна подати заяву на розблокування (якщо ситуація з'ясувалася);
- або замовити перевипуск картки, якщо вона справді втрачена чи пошкоджена.
Банк, зі свого боку, зобов'язаний:
- прийняти ваше звернення;
- тримати вас в курсі, як йде розгляд справи;
- надати офіційну відповідь – зазвичай не пізніше ніж за 30 днів.
І важливий момент: навіть коли картку заблоковано, ваші фінансові зобов'язання не зникають. Якщо у вас є кредит чи інші платежі – їх треба сплатити. Так само банк не має права "забути" про ваші кошти: залишок з рахунку має бути повернутий або доступний іншим способом, передбаченим угодою.
А якщо банк ігнорує ваше звернення чи порушує терміни – варто скаржитись. І чим раніше – тим краще.
Фінансова система під час війни працює за особливими правилами. І хоча дії банків не завжди здаються зрозумілими, їхня мета – захист як держави, так і самих клієнтів. Ризик – не вирок, а сигнал. І головне – не мовчати, якщо щось пішло не так.
Джерело: 5692.com.ua
