Дніпро більше не «прозоре» місто. Чому рейтинг Transparency International обвалився і чому це не стало несподіванкою.
Місто Дніпро втратило статус «прозорого» у щорічному рейтингу Transparency International Ukraine, опустившись одразу на 12,5%. Для багатьох мешканців це стало несподіванкою — Дніпро ще донедавна стабільно входив до топу прозорих міст України. Але для місцевих активістів та журналістів такий обвал був лише питанням часу.
Ілюзія відкритості: чим хизувалась влада
Упродовж останніх років команда мера Дніпра регулярно наголошувала на «високій прозорості» міста, посилаючись на попередні оцінки рейтингів та участь у міжнародних ініціативах. На офіційних ресурсах, у соцмережах та пресрелізах неодноразово підкреслювалося, що Дніпро — це приклад «відкритого управління».
Проте ці заяви все частіше вступали в протиріччя з реальністю. Активісти ГО та незалежні журналісти неодноразово стикалися з перешкодами у доступі до публічної інформації.
«Декларування прозорості не дорівнює реальній прозорості. Отримати відповідь на журналістський запит — це квест, а відкрите управління в Дніпрі найчастіше існує лише на словах», — говорить місцева журналістка Ірина Коваленко.
Бар’єри для журналістів та громадськості
Ситуація ускладнилася ще й тим, що журналістів фактично перестали допускати до нормального висвітлення роботи міської ради:
- Сесії проводилися з обмеженим доступом: для присутності журналістам необхідно було попередньо реєструватися, а інколи — отримувати спеціальні дозволи.
- До зали проведення сесії міської ради пускають лише провласні ЗМІ, а усіх інших садять за скло на балконі.
- Активістів не пускають на сесії міської ради та блокуються їх ініціативи.
- Онлайн-трансляції не завжди велися або ж мали погану якість.
- Журналістам не давали поставити питання або відмовляли у коментарях, посилаючись на «воєнний стан».
Це прямо суперечить стандартам прозорості, які передбачають публічність у прийнятті рішень та відкритість до співпраці з медіа.
Зниження у рейтингу: що саме не так
Згідно з результатами рейтингу «Прозорі міста» за 2025 рік, Дніпро опустився одразу на 12,5% у порівнянні з минулим роком. Основні причини:
- Зникнення або обмеження доступу до фінансових документів, зокрема бюджету.
- Відсутність повноцінної інформації про комунальне майно.
- Зменшення прозорості в питаннях житлової політики, закупівель та соціальних послуг.
«Бути відкритим і прозорим під час повномасштабної війни непросто, але можливо. Деякі міста демонструють позитивні приклади, а інші використовують війну як виправдання згортання відкритості», — зазначають у Transparency International Ukraine.
Хто натомість став лідером
Попри складні умови, деякі українські міста змогли покращити свої показники:
- Чернівці — 84,5 бала зі 100, зростання +27,1 п.п.
- Вінниця — 81 бал
- Луцьк — 76 балів
Ці міста змогли налагодити комунікацію з громадянами, покращити доступ до даних та впровадити практики справді відкритого управління.
Чому це важливо
Втрати Дніпра — не просто цифри у таблиці. Вони свідчать про реальні проблеми в комунікації між владою та мешканцями. Зниження прозорості означає:
- менше підзвітності перед громадою;
- більше ризиків для корупції;
- менше можливостей для громадського контролю.
Що варто змінити
Щоб повернути статус прозорого міста, Дніпру необхідно:
- Відновити повноцінні трансляції засідань ради та комісій.
- Забезпечити відкритий доступ до рішень, бюджетів і звітів.
- Припинити блокування запитів та створення штучних перепон для журналістів.
- Побудувати діалог із громадськими організаціями та активістами.
Втрату статусу «прозорого» міста Дніпром не можна пояснити лише складнощами воєнного часу. Це результат системних рішень влади на користь закритості та контролю замість відкритості та партнерства. У місті, яке довго вважалося прикладом, відкритість виявилася фасадом — і рейтинг це лише підтвердив.
Джерело: 056.ua
