У Дніпрі через аварійні роботи зникло тепло та вода на кількох вулицях.

У понеділок, 5 січня, мешканці низки адрес у Дніпрі залишилися без опалення та водопостачання. Причиною тимчасових відключень стали аварійні роботи на комунальних мережах. Про це повідомляє Інформатор із посиланням на пресслужбу міськради станом на 14:00.

Начальник дільниці КП "Київтеплоенерго" отримав підозру після падіння 16-річної дівчини у яму з окропом в столиці. Також через порушення безпеки опіки отримали ще двоє людей."Прокуратури встановили, що начальник дільниці комунального підприємства "Київтеплоенерго" порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило тяжкі наслідки", – повідомили у поліції.За даними правоохоронців було встановлено, що посадовець, здійснюючи керівництво аварійно-відновлювальними роботами, усупереч вимогам правил безпеки, не забезпечив належного та повного огородження небезпечної зони та не обмежив доступ сторонніх осіб до аварійної ділянки.Це призвело до падіння це 16-річна дівчина впала у яму з гарячою водою.Неповнолітня отримала опіки близько 73% тіла. Наразі вона лікується у Німеччині.Також опіки отримали 12-річна дівчинка та 53-річна жінка, які вступили ногами в окріп.Посадовця затримали та повідомили про підозру за ч. 2 ст. 272 КК України – порушення правил безпеки під час робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило тяжкі наслідки.Санкція статті передбачає до восьми років ув’язнення.Як вказано, досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чия бездіяльність призвела до травмування дівчини.Інцидент трапився 2 січня 2026 року під час аварійних робіт на мережі центрального опалення. Гаряча вода залила проїжджу частину та тротуари, а через руйнування асфальту утворилося провалля з окропом.При цьому відповідальні служби не встановили належних огорож і попереджувальних знаків.Близько 16:00 16-річна дівчина підійшла до місця аварії та впала в яму з гарячою водою, отримавши опіки 73% тіла. Її госпіталізували у вкрай тяжкому стані.

Президент України Володимир Зеленський звільнив двох членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) — Ярослава Шляхова і Юрія Бойка. Про це йдеться в указах № 11 і № 12 від 5 січня. Шляхов і Бойко були призначені на посаду 1 квітня 2021 року.Посилення структури управління НКЦПФР — один із 16 структурних маяків майбутньої програми МВФ.Раніше повідомлялося, що 31 грудня 2025 року президент України Володимир Зеленський звільнив Руслана Магомедова з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Про його зв’язки з ексглавою Офісу президента Андрієм Єрмаком раніше повідомляли ЗМІ.Зеленський призначив Магомедова головою НКЦПФР 23 лютого 2021 року.За даними ЗМІ, Магомедовим були незадоволені в Національному банку, Міжнародному валютному фонді та парламенті. Його звинувачували в тому, що він ігнорував прохання про закриття схем, які дають змогу обходити валютні обмеження, через що з України виводили валюту.Новим головою Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Зеленський призначив Олексія Семенюка.

Більшість українців – 57% – вважають, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 26 листопада – 29 грудня 2025 року.Більшість українців – 57% (у вересні – на початку жовтня – 56%) – продовжують вважати, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією і є позитивні зрушення. Водночас дотримуються думки, що Україна є безнадійно корумпованою – 35% (раніше було 40%).Крім того, згідно з дослідженням, за останні пів року з 9% до 24% стало більше тих, хто не зміг визначитися з думкою про рух України до демократії, чи навпаки до авторитаризму.У грудні стало менше як тих, хто говорить, що Україна рухається до демократії (з 50% до 42%), так і тих, хто говорить про рух до авторитаризму (з 41% до 34%).Тобто в будь-якому випадку зберігається перевага тих, хто бачить рух до демократії, хоча і частка тих, хто бачить рух до авторитаризму, лишається значною, зазначили соціологи.У всеукраїнському опитуванні громадської думки "Омнібус" на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах на підконтрольній Україні території взяв участь 1001 громадянин у віці 18 років і старше.Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.Як повідомлялося, за даними опитування КМІС, проведеного 26 листопада – 29 грудня 2025 року, Президенту Володимиру Зеленському довіряють 59% опитаних українців, не довіряють 35%.

На військовослужбовців ТЦК та СП з початку повномасштабної російсько-української війни здійснили 272 напади. Четверо військових загинули під час виконання службових обовʼязків.  Про це йдеться у відповіді командування Сухопутних військ ЗСУ на запит. Всього з початку повномасштабної війни здійснено 272 напади на військових ТЦК та СП. Щодо 205 з них тривають досудові розслідування. Станом на грудень 2025 року четверо військовослужбовців ТЦК та СП загинули під час виконання службових обовʼязків. За всіма фактами відкриті кримінальні справи. Нагадаємо, 3 грудня 2025 року у Львові цивільний чоловік вдарив ножем військовослужбовця ТЦК та СП Юрія Бондаренка під час перевірки документів. Військовий помер у лікарні наступного дня. Франківський райсуд Львова 5 грудня відправив підозрюваного у вбивстві військового Бондаренка під варту на 60 діб без права на заставу.

Президент Володимир Зеленський призначив тимчасовим в.о. голови СБУ Євгенія Хмару. Відповідний указ розміщено на сайті президента. Згідно з законодавством, призначати і звільняти голову СБУ має Верховна Рада. Водночас президент під час воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення та звільнення якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу. Як повідомлялося, сьогодні голова СБУ Василь Малюк повідомив, що іде з посади очільника Служби, але залишатиметься в її системі, щоб займатися спецопераціями. А президент розповів, що провів із Євгенієм Хмарою зустріч. Хмара очолює Центр спецоперацій "А" СБУ.Відсторонення Малюка відбулося під час анонсованих президентом "ротацій" керівників правоохоронних і безпекових органів.

Атака БпЛА по Дніпру. Через влучання в підприємство перекрито рух на Січеславській Набережній.

У понеділок, 5 січня, у Дніпрі пролунали вибухи — місто опинилося під атакою ворожих безпілотників. Один із дронів влучив у територію підприємства, внаслідок чого було тимчасово обмежено рух транспорту на Січеславській Набережній.

Василь Малюк заявив, що йде з посади голови Служби безпеки України. Про це йдеться у заяві пресслужби СБУ.Він повідомив, що залишається в системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди».Президент України Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з головою СБУ Василем Малюком, подякував йому «за бойову роботу й запропонував зосередитися саме на такій роботі».«Має бути більше українських асиметричних операцій проти окупанта й російської держави, більше наших сильних результатів у знищенні ворога. Василь Васильович уміє це найкраще й саме цим продовжить займатись у системі СБУ», – написав він у телеграмі.Зеленський доручив Василю Малюку зробити напрямок «українських асиметричних операцій найсильнішим у світі».Також президент повідомив про зустріч з начальником Центру спецоперацій «А» Служби безпеки України Євгенієм Хмарою, з яким обговорив можливості системного розвитку Служби безпеки України та спеціальні операції, які зараз готуються.Раніше низка ЗМІ повідомила, що можливу відставку Василя Малюка з посади голови СБУ. Він очолював спецслужбу з лютого 2023 року.Відповідно до законодавства, голову СБУ призначає та звільняє Верховна Рада за поданням президента.Copyright © 2025 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода