Підлітку, який у Києві з ножем напав на вчительку й однокласника, оголосили підозру у замаху на життя двох людей. З посиланням на Офіс генерального прокурора.Заступник керівника Київської міської прокуратури Антон Єфімов оголосив 14-річному жителю Київської області підозру у вчиненні замаху на життя своєї 39-річної вчительки та 14-річного однокласника.Його дії кваліфіковані як замах на життя двох людей (ч. 2 ст. 15 ч. 2 п. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).Встановлено, що 12 січня зранку підозрюваний – учень 9 класу, прийшов до школи, де навчається, з рюкзаком, у якому приніс балаклаву, шолом та два ножі, завчасно підготовлені для вчинення злочину.У приміщенні вбиральні він одягнув балаклаву та шолом й пішов до дверей класу, де вже почався урок. Там підліток почав бити ногами та руками у двері. Коли вчителька відчинила їх, хлопець почав завдавати їй удари ножем. Після цього він завдав кілька ударів своєму однокласнику, що сидів за другою партою.Поранивши вчительку й однокласника, нападник вибіг у вбиральню, зняв балаклаву та шолом й почав завдавати ножові поранення собі.Вчителька та однокласник нападника отримали різного ступеня тілесні ушкодження та наразі перебувають у лікарні у тяжкому стані, їм надається медична допомога.Сам нападник також перебуває у лікарні під наглядом правоохоронців, йому вручили повідомлення про підозру. Також готується клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Мотиви вчинку підлітка встановлюються.Досудове розслідування за процесуального керівництва ювенальних прокурорів Оболонської окружної прокуратури Києва проводять слідчі Оболонського УП ГУ Нацполіції у м. Києві.Як повідомлялося, під час слідчих дій у телефоні хлопця, який скоїв напад, правоохоронці виявили листування, ймовірно, з російськими спецслужбами.Обізнане джерело у правоохоронних органах підтвердило Укрінформу інформацію ЗМІ, що нападник є сином колишнього поліцейського."Батько підлітка не є працівником поліції з травня 2025 року", – зазначив співрозмовник.ЗМІ повідомили також, що нападник – уродженець Нікополя Дніпропетровської області.

Понад 70 одиниць спецтехніки працювали на вулицях Дніпра протягом доби.

У Дніпрі протягом 12–13 січня комунальні служби міста працювали у посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки снігопаду. Основну увагу зосередили на прибиранні проїжджої частини, тротуарів та обробці покриття протиожеледними матеріалами.

Погода у Дніпрі сьогодні

Сьогодні, 13 січня, погода у Дніпрі буде холодною, але без значних опадів. Станом на ранок температура повітря становила -12,0 °С, з невеликою хмарністю та південно-східним вітром швидкістю 2 м/с. Вологість повітря на цей час досягла 96%, що свідчить про значну насиченість повітря водяною парою.

У Дніпрі багатоповерхівки лівобережжя підключають до мобільних генераторів після обстрілу.

Після чергового обстрілу енергетичної інфраструктури частина районів лівобережжя Дніпра залишається без електропостачання. Через серйозні пошкодження енергокомпанії наразі не мають технічної можливості оперативно заживити окремі ділянки міста.

Як пише ДТЕК, усі оселі в Києві, які залишалися без світла після масованої ворожої атаки, знову підключені до енергосистеми. Водночас у столиці продовжують застосовувати відключення електроенергії.Зокрема, у Шевченківському, Подільському, Оболонському, Солом’янському та Святошинському районах діють стабілізаційні графіки.На Лівому березі, а також у Голосіївському та Печерському районах запроваджені екстрені відключення. У цих районах оселі мають електроенергію протягом 3–5 годин, після чого світло може зникати на 7–12 годин."Просимо киян, у яких зараз є світло, користуватися ним ощадливо й вмикати потужні прилади по черзі. Це допомагає тримати систему стабільною", – зазначають у ДТЕК.Оновлено о 19:20У ДТЕК повідомили, що станом на зараз застосовані екстрені відключення у частини Соломʼянського і Святошинського районівМасований удар по Києву У ніч на 9 січня російські війська здійснили масштабну ракетно-дронову атаку по Україні, основним напрямком якої став Київ. Більшість ворожих ракет і безпілотників були націлені саме на столицю.Удари завдавалися як по енергетичній інфраструктурі, так і по житлових будинках. Цього разу окупанти зосередилися, зокрема, на районних котельнях, що відбулося на тлі різкого похолодання по всій країні.Внаслідок атаки без опалення опинилася майже половина багатоповерхових будинків Києва, теплопостачання поступово відновлюють. Водночас ситуація з електроенергією залишається складною – станом на 12 січня у столиці діють аварійні відключення світла.Водночас за словами мера Києва Віталія Кличка, у Києві з моменту масованого удару російських окупантів майже 800 будинків залишаються без опалення.Також варто зауважити, що у вівторок, 13 січня, в усіх регіонах України будуть застосовуватися графіки погодинних відключень електроенергії для населення, а також графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

У ТЦК Дніпропетровщини спростували чутки про скасування перевірок на блокпостах.

У соціальних мережах та месенджерах активно поширюється інформація про нібито припинення роботи представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на блокпостах. У таких повідомленнях стверджують, що військовослужбовці більше не перевірятимуть документи та не братимуть участі у зупинці транспорту разом із поліцією.

У Дніпрі запустили цифровий механізм допомоги постраждалим від обстрілів.

Мешканці Дніпра тепер можуть подавати заявки на допомогу та відшкодування збитків від російських обстрілів без відвідування адміністрацій та черг. Для цього запровадили офіційний цифровий сервіс через мобільний застосунок «єДніпро».

Потужна завірюха, що накрила Дніпро 11 січня, змусила комунальні служби міста другу добу поспіль працювати у посиленому режимі, розчищаючи вулиці, мости та зупинки громадського транспорту від снігу.

В одному з обласних центрів України з 2026 року планують посилити контроль за дотриманням правил військового обліку. Нові заходи передбачають розширення взаємодії між органами влади, підприємствами, поліцією та територіальними центрами комплектування. Про це йдеться у публікації виконкому Полтавської міської ради.Рішення міської владиУ Полтаві 2026 року буде посилено контроль за військовим обліком призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Полтавської міської ради на засіданні 9 січня.Документ передбачає впровадження додаткових механізмів перевірки та обліку військовозобов'язаних на рівні міста.Перевірки установ і підприємствУ місті створять спеціальну комісію, яка займеться перевіркою державних органів, підприємств, установ та організацій.Основну увагу приділять правильності ведення облікових списків, своєчасному звіренні даних з ТЦК і наявності призначених відповідальних осіб за військовий облік.Взаємодія з ТЦК і поліцієюПідприємства та установи зобов'яжуть інформувати ТЦК про громадян, які не перебувають на військовому обліку або порушують його правила.Також передбачено посилення взаємодії з поліцією в питаннях розшуку, затримання та доставки до ТЦК осіб, які ухиляються від виконання військового обов'язку.Ідентифікація через держустановиОкремо наголошується, що громадяни, які перебувають у розшуку ТЦК, можуть бути ідентифіковані при зверненні до органів влади, ЦНАПів та інших установ. У таких випадках поліція за потреби зможе доставити їх до ТЦК для оформлення документів.Інформування населенняКрім того, міська влада планує активніше інформувати мешканців про правила військового обліку через медіа, офіційний сайт міської ради, а також впровадити онлайн-консультації для громадян і відповідальних працівників підприємств.

Комітет Верховної Ради з питань оборони підтримав звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк."По звільненню Шмигаля з Міністра оборони – Комітет ВРУ з питань оборони підтримав", – написав нардеп."За" проголосували вісім членів комітету, шестеро виступили проти. "Тобто буквально в один голос пройшло рішення", – додає Железняк.Як повідомлялося, оборонний комітет Верховної Ради не підтримав подання президента щодо звільнення Василя Малюка з посади начальника СБУ.Президент запропонував Денису Шмигалю посаду віцепремʼєра-міністра енергетики, а міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову – посаду міністра оборони.Зеленський сказав, що проводить ротації, щоб підготуватися на випадок провалу дипломатичних зусиль і продовження війни.

Подільський райсуд Києва відклав підготовче засідання у справі бізнесмена Ігоря Коломойського щодо збитків, завданих Приватбанку та Укрнафті.‎Під час засідання обоє фігурантів справи – Сергій Волков і сам Коломойський – заявили, що просять про колегіальний розгляд справи.‎Як зазначила суддя Людмила Казмиренко, це клопотання буде передано до канцелярії суду, щоб відбувся відповідний автоматичний розподіл.‎Про час і день наступного засідання у цій справі стане відомо згодом.Після початку засідання суд задовольнив клопотання адвокатів і дозволив Коломойському сидіти поруч із захисниками, випустивши його зі скляного боксу.Як повідомлялося, 7 вересня 2023 року НАБУ оголосило колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському і п’ятьом членам організованої ним групи підозру в заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.‎23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно Коломойського, колишнього акціонера Приватбанку, а також екскерівника столичної філії цього банку. Матеріали стосовно ще п’ятьох учасників угруповання виділені в окремі кримінальні провадження.‎Окрім того, 2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру ще за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).Працівники БЕБ і СБУ інкримінують Коломойському легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки не підтримав подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.Як повідомляє нардеп, "за" проголосували лише сім членів комітету, шестеро виступили проти, а двоє – утрималися. Рішення не підтримали, оскільки вісім голосів були "проти" і лише сім "за".Водночас, за словами Ярослава Железняка, це не блокує можливості винесення питання на розгляд сесійної зали парламенту."Просто виходить, що комітет не рекомендує на розгляд зали. Але, особливо враховуючи дотримання закону Офісом президента, це не буде заважати винести постанову на голосування. Далі потрібно набрати 226 голосів. Хоча, думаю, зараз і на це голосів не буде", – заявив нардеп.Нагадаємо, голова СБУ Василь Малюк погодився написати заяву про відставку, підтвердили днями джерела LB. При цьому, за інформацією співрозмовників, Малюк має залишитися залишитися в Службі безпеки, щоб займатися стратегічними операціями.Посада для нього поки не визначена. А очолити СБУ натомість може начальник ЦСО “А” Євгеній Хмара.9 січня президент Володимир Зеленський направив до парламенту подання про звільнення очільника СБУ Василя Малюка.