У Києві відсьогодні починають працювати 50 мобільних кухонь з гарячою їжею в районах, де зберігається найскладніша ситуація через проблеми зі світлом. З посиланням на заяву прем'єр-міністерки Юлії Свириденко.Вона наголосила, що ДСНС розгортає нові Пункти незламності по всій державі. Додаткові намети розгортають і в столиці, наразі у Києві їх працює понад 1300."Відсьогодні починають діяти 50 мобільних кухонь з гарячою їжею в районах, де залишається складна ситуація", – повідомила Свириденко.Також, за її словами, на територіях з надзвичайною ситуацією в електроенергетиці допускається послаблення комендантської години."Це означає, що можна перебувати на вулицях та в громадських місцях біля Пунктів незламності та обігріву, а також рухатися приватним транспортом до них", – додала прем'єр-міністер.Територію з послабленнями визначає комісія ТЕБ та НС.Напружена ситуація з енергопостачанням у КиєвіНагадаємо, через важкі наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі України було прийнято рішення запровадити надзвичайний стан в енергетиці.Найскладніша ситуація зараз у Києві та Київській області: під час морозів люди залишилися не лише без електроенергії, а й без опалення.Вчора Кабмін запустив цілодобовий штаб для ліквідації наслідків ударів по енергооб’єктах столиці. Вже сьогодні, 16 січня, відбулось його друге засідання.За результатами стало відомо, що до Києва можуть направити аварійні бригади з інших регіонів для підключення генераторів у багатоквартирних будинках.За даними місцевої влади, станом на середину дня у Києві близько 100 багатоповерхових будинків досі залишаються без опалення.Мер столиці Віталій Кличко уточнив, що це залишок із майже 6000 будинків, які втратили теплопостачання після масованої атаки на місто 9 січня.Водночас ситуація з енергопостачанням у Києві залишається дуже складною.

Сьогодні ворог здійснив смертельну атаку по Дніпропетровщині.

У центрі Нікополя сталося влучання у житлову забудову. Через що загинули двоє людей. Про це повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Олександр Ганжа.

ВАКС обрав запобіжний захід народному депутату Юлії Тимошенко у вигляді застави у 33 мільйони гривень. Лідерку фракції "Батьківщина" підозрюють у підкупі народних депутатів за голосування. Із зали суду.Вищий антикорупційний суд також поклав на підозрювану процесуальні обов'язки. Нардепка має:прибувати до НАБУ;не виїжджати за межі Київської області;повідомляти про зміну місця проживання або роботи;здати закордонний паспорт;не спілкуватися з низкою народних депутатів.Зазначимо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура клопотала про заставу у 50 мільйонів гривень, але суд зменшив суму до 33 мільйонів гривень.Що відомо про справу Юлії ТимошенкоНАБУ та САП 13 січня повідомили про розкриття керівниці однієї з фракцій Верховної Ради, яку підозрюють у пропозиції неправомірної вигоди нардепам за голосування за законопроєкти.Ім'я фігурантки офіційно правоохоронці не називали, проте обставини справи вказували на лідерку "Батьківщини" Юлію Тимошенко.Справу попередньо кваліфікували за ч. 4 ст. 369 КК України, що передбачає від 5 до 10 років ув'язнення з можливою конфіскацією майна.У рамках справи в офісі партії "Батьківщина" провели обшуки, а вже вранці 14 січня Тимошенко вручили підозру, що в коментарі підтвердила прессекретарка САП Ольга Постолюк.За версією слідства, після розкриття у грудні 2025 року фактів підкупу депутатів підозрювана ініціювала переговори про системний механізм виплат за лояльне голосування, з інструкціями щодо підтримки, блокування чи утримання від участі у голосуваннях.НАБУ оприлюднило аудіозаписи прослуховувань, на яких чути жіночий голос із вказівками, нібито щодо голосувань у парламенті, зокрема: "…ми голосуємо за зняття…, не голосуємо за призначення".Юлія Тимошенко заперечує причетність до записів і називає справу "політично мотивованою".15 січня стало відомо, що прокурори САП звернулися до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 мільйонів гривень із покладенням процесуальних обов'язків.Біографія Юлії ТимошенкоЦього року Юлії Тимошенко виповниться 65 років. Вона народилася 27 листопада 1960 року в місті Дніпро в родині, за її словами, українського латиша та українки.Закінчила економічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ). Є кандидатом економічних наук.Після закінчення ДНУ почала працювати інженером-економістом на машинобудівному заводі у Дніпрі.У шлюбі з Геннадієм Тимошенком, має доньку та трьох онуків. До початку політичної кар'єри разом із чоловіком займалася бізнесом.Зараз вона є народною депутаткою 9 скликання, а також була нею у 8, 6, 5, 4, 3 та 2 скликаннях. Голова парламентської фракції "Батьківщина".Була віцепрем'єр-міністром України з питань паливно-енергетичного комплексу (1999-2001 роки).Тимошенко перша жінка — прем'єр-міністр України. Вона двічі була головою уряду (2005, 2007-2010 роках).Фігурантка антикорупційних розслідувань. Під час прем'єрства запам'яталася газовими угодами — контрактами 2009 року між "Нафтогазом" та "Газпромом", які викликали багато суперечок через ціни та умови.Одна з лідерок "Помаранчевої революції" 2004 року. Тричі брала участь у виборах президента України (2010, 2014, 2019).З 5 серпня 2011 року по 22 лютого 2014 року відбувала покарання, вважається політв'язнем режиму Віктора Януковича.Пізніше Верховний суд України закрив кримінальну справу через відсутність складу злочину, внаслідок чого Європейський суд з прав людини, попередньо визнавши покарання політично мотивованим, закрив справу Тимошенко проти України через досягнення сторонами згоди.Нагадаємо, наприкінці грудня 2025 року НАБУ та САП під час спецоперації розкрили групу народних депутатів, яких підозрюють у продажі голосів у Верховній Раді.За інформацією джерел, у справі фігурують нардепи Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кисель та Михайло Лаба.Дії фігурантів кваліфікували за ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.Вищий антикорупційний суд України обрав їм запобіжні заходи у вигляді застави, але з різними сумами від 16,6 до 40 мільйонів гривень.

Лівий берег Дніпра знову зі світлом після обстрілів.

Енергетики повернули електропостачання для 51,5 тис. осель після обстрілу 10 січня. Про це повідомляє ДТЕК.

Станом на ранок 16 січня споживання електроенергії в Україні на 1,2% нижче за рівень попереднього дня, однак все ще залишається високим. Про це інформує НЕК "Укренерго"."Споживання електроенергії залишається високим. Сьогодні, 16 січня, станом на 9:30, його рівень був на 1,2% нижчим, ніж в цей час попереднього дня – у четвер. Причина змін – вимушене застосування більш жорстких заходів обмеження у більшості регіонів України", – йдеться у повідомленні.Через нові російські атаки є знеструмлені споживачі на Харківщині. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене обладнання в роботу.Через зумовлену попередніми обстрілами складну ситуацію в енергосистемі у частині областей наразі застосовуються аварійні знеструмлення. На решті території України діють графіки обмеження потужності для промисловості та погодинні графіки відключень для населення."Протягом всієї доби в усіх регіонах України сьогодні зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні. Будь ласка, максимально обмежте користування потужними електроприладами. За можливості, перенесіть енергоємні процеси на нічні години – після 23:00", – додали в Укренерго.Як повідомлялося, росіяни щодня атакують критичну інфраструктуру України, інтенсивність ударів лише зростає.

У роботі громадського транспорту Дніпра додалося змін.

16 січня з 13:00 до 20:00 тролейбуси №6 курсуватимуть за маршрутом №10. Про це повідомляє Департамент транспорту ДМР.

Найближчим часом Київ отримає додаткові джерела генерації для забезпечення тепла й електроенергії в критичних точках. Про це за підсумками другого засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергосистемі Києва та області заявив віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.«До Києва вже спрямовуються додаткові джерела генерації – це швидкі рішення для забезпечення тепла й електроенергії в критичних точках. Окрім цього, є домовленості з нашими постійними партнерами GIZ та UNDP про додаткові когенераційні установки для Києва. Очікуємо на поставку», – йдеться в повідомленні.Триває оновлення запитів від усіх ОВА на генератори для водоканалів і теплокомуненерго. Окремо опрацьовується запит від Київводоканалу.Також найближчим часом Україна отримає з Італії близько 80 промислових бойлерів потужністю від 550 до 3000 кВт на загальну суму 1,85 млн євро. Обладнання буде передано до Чернігова, Миколаєва, Херсона, Харкова, Сум, Запоріжжя, Одеси, Донецької області, а також до Полтави та Києва.Паралельно уряд спрощує процедури підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок з метою швидкого нарощування розподіленої генерації.Як повідомлялося, українські державні компанії та частина приватного сектору планують збільшити імпорт електроенергії, що дозволить вивільнити до 1,5 ГВт внутрішньої генерації для потреб населення.

60% українців негативно ставляться до онлайн-голосування, а з урахуванням ризиків фальсифікацій цей показник зростає до 71%. Про це свідчать результати опитування КМІС.КМІСЗа даними, лише 35% респондентів загалом позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування, тоді як більшість – 60% – оцінюють її негативно.Як зазначають дослідники, у разі уточнення питання про можливі фальсифікації критичне ставлення до онлайн-голосування посилюється. Так, 71% опитаних вважають, що такий формат створює серйозні ризики маніпуляцій, тоді як лише 21% розглядають його як технологічний крок вперед для демократії.У КМІС нагадують, що у 2023 році показники були майже ідентичними: тоді 69% українців негативно ставилися до онлайн-голосування через ризик фальсифікацій, а 29% висловлювали підтримку. Таким чином, за останні роки суттєвих змін у громадській думці не відбулося.Водночас опитування показало, що 64% респондентів вважають проведення президентських виборів через 2-3 місяці після перемир'я необхідною поступкою для демонстрації готовності України до демократичних процедур. Ще 18% опитаних розцінюють таку ідею як спробу президента Володимира Зеленського утриматися при владі.