Депутат Київської міської ради, колишня перша леді Марина Порошенко звернулася до суду з проханням поділити майно з Петром Порошенком. Про це йдеться у судовому реєстрі. Справу розгляне Крижопільський районний суд Вінницької області. Джерело: Судова влада України Позов було подано 27 березня 2025 року, підготовче засідання призначено на 29 квітня.Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, а не спрощеного, оскільки ціна позову становить 17 102 703 811,40 грн, що значно перевищує встановлений законом поріг для спрощеного провадження.Адвокат Порошенка Ігор Головань у коментарі сказав, що не може розповісти більше, ніж повідомляється в судовому реєстрі. З його слів випливає, що позов не означає розлучення Порошенків: "Розлучення – це окремий процес, а майнові процеси – це окремі процеси". Нагадаємо, 13 лютого 2025 року Петро Порошенко потрапив під санкції разом із Коломойським, Боголюбовим, Жеваго, Медведчуком. У СБУ пояснили, що всі вони потрапили під безстрокові санкції через загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку. Порошенка підозрюють у скоєнні державної зради та сприянні діяльності терористичних організацій. Порошенко вважає, що став жертвою політичного переслідування, а накладені на нього санкції – це нібито частина загального процесу підготовки влади до виборів.

Машину вилучили за порушення митних правил — продати не змогли, тож вона поїде служити країні.

На Дніпропетровщині у порушника конфіскували Opel Astra та передали для ЗСУ. Про це повідомляє Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

У Дніпрі та області змінили назви місцевих судів. Тепер остаточно.

Набув чинності закон України № 4273-IX «Про судоустрій і статус суддів». Його ще в лютому 2025 року ухвалила Верховна Рада, а 30 днів тому підписав Володимир Зеленський.

Кіберфахівці Служби безпеки затримали під Києвом ще одну агентку ФСБ, яка коригувала ракетно-дронові атаки РФ по столичному регіону. Як зазначає СБУ, основними цілями, які намагався розвідати ворог, були локації військових частин Збройних Сил України та підрозділів СБУ.Щоб навести повітряні удари, зловмисниця мала встановити навпроти будівель оборонних об’єктів приховані вайфай-камери з онлайн-трансляцією для російських спецслужбістів.Після придбання першої мінікамери за гроші ФСБ ворожа поплічниця прибула до одного з військових об’єктів, щоб встановити біля нього «точку спостереження». Однак зловмисниця не встигла цього зробити, оскільки СБУ затримала її «на гарячому» поблизу оборонної будівлі.На місці події у фігурантки вилучено відеопристрій і телефон із доказами роботи на РФ. За даними слідства, фігуранткою є 30-річна безробітна мешканка Борисполя, яку окупанти дистанційно завербували на Телеграм-каналі з пошуку «швидких заробітків».Під час розслідування встановлено додаткове завдання агентки – відстеження наслідків ворожих «прильотів» по Київщині. Для цього вона періодично об’їжджала локації, які отримувала від куратора.Наразі слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чоловік із кримінальним минулим проникнув у помешкання, звідки евакуювались господарі. Його вичислили й розшукали через два тижні.

Майже 13 тисяч людей внесено до Реєстру лудоманів станом на початок березня за даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). За минулий рік кількість лудоманів у переліку зросла у 3 рази. Ще майже 1,5 тисячі осіб було виключено звідти у зв’язку з закінченням терміну обмеження. Загалом торік, в середньому, щомісяця до Реєстру потрапляло 780 нових осіб.12 807 українців наразі перебуває у Реєстрі лудоманів. За рік перелік збільшився у 3 рази. Упродовж минулого року Реєстр поповнився на 9 389 осіб, а 1 496 були виключені через завершення строку обмеження.Загалом з моменту створення Реєстру до нього потрапили 14 979 людей, з яких 2 172 уже виключено.99% усіх записів у Реєстрі — це добровільні звернення. Люди самі подають заяву про самообмеження, аби на певний період закрити собі доступ до гральних закладів та участі в азартних іграх. Термін такого обмеження — від шести місяців до трьох років.Лише 1% — це люди, яким обмежено доступ за рішенням КРАІЛ. За весь час існування реєстру таких рішень було 169. Майже всі вони відбулися торік — 140 рішень, А ось за рішенням суду до Реєстру не потрапила ще жодна людина."Подати заяву про самообмеження справді легше, ніж подати у реєстр третю особу. До того ж зростає рівень обізнаності людей про таку можливість. Відповідно, зростає кількість людей у реєстрі. Тож наша мета — дати людям максимально зручний інструмент для самообмеження та сприяти його використанню", – коментує Геннадій Новіков, очільник державної агенції "ПлейСіті".Нагадаємо, що цьогоріч Кабінет міністрів ліквідував КРАІЛ та замість неї утворив державне агентство "ПлейСіті". Тепер саме ця установа відповідатиме за регулювання ринку азартних ігор та лотерей, а також ведення Реєстру лудоманів.У середньому, торік щомісяця до реєстру потрапляли 780 осіб — це у 2,8 раза більше, ніж у 2023, коли перелік поповнювався на приблизно 280 осіб на місяць. Найбільше заяв про самообмеження надійшло у квітні — 1 041, а найменше у червні — 524.За перші два місяці 2025 року до Реєстру вже внесено 1 719 осіб, тобто, в середньому, 860 на місяць — це на 10% більше, ніж у 2024.Варто зазначити, що наразі в Україні немає чіткої статистики щодо реальної кількості громадян з ігровою залежністю, а цифри з відповідного реєстру не відображають повної картини — зокрема, людей, що грають в онлайн-казино.Очільник новоствореної агенції Геннадій Новіков вважає, що загалом наявний реєстр свою функцію виконує — консолідує інформацію про осіб, яким обмежено участь в азартних іграх, щоб організатори азартних ігор верифікували людину і, в разі чого, не допускали її до гри. Водночас важливо розуміти, що цей реєстр працює в режимі дослідної експлуатації та не має усього того необхідного функціоналу, який потрібно впровадити для зручності громадян та ринку."У планах — створити повноцінний продукт на платформі Дія.Engine. Новий реєстр відповідатиме всім вимогам законодавства щодо захисту персональних даних та інших аспектів, а також міститиме додатковий функціонал для організаторів азартних ігор. Процес подання заявок на внесення людини до реєстру буде автоматизований та стане набагато зручнішим. Людина в декілька кліків зможе внести себе до реєстру, щоб обмежити доступ до гри", – коментує Геннадій Новіков, голова "ПлейСіті".

Оператори шахрайського центру маскуються під службу безпеки ПриватБанку та телефонують клієнтам.

Власники карток ПриватБанку масово потрапляють під хвилю телефонного шахрайства. Псевдопредставники «служби безпеки» намагаються втертись у довіру клієнтів та вивідати конфіденційні дані.

В адміністративних приміщеннях ПрАТ «АК «Київводоканал» проводять обшуки. Про це заявила Київська міська державна адміністрація."Сьогодні, 25 квітня, співробітники Головного слідчого управління Національної поліції України, вже втретє за місяць, проводять обшуки в адміністративних приміщеннях ПрАТ «АК «Київводоканал»", – йдеться у повідомленні.У КМДА наголошують, що працівники «Київводоканалу» готові співпрацювати зі слідством та безперешкодно надають запитувані документи і всю необхідну інформацію в межах своїх повноважень.Як повідомлялося, у ході операції "Чисте місто" працівники Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру кільком столичним посадовцям, серед яких заступник голови КМДА.