Світле Воскресіння цього року припадає на 20 квітня, тож зовсім скоро вулиці знову наповняться пахощами пасок, а люди з кошиками прямуватимуть до храмів. І тут, як зазвичай, починається головоломка: що ж таки класти у той кошик, аби все було “як треба”, і при цьому — без перебору?
Отут і починається найцікавіше.
Чи є якісь чіткі церковні правилаЯкщо чесно — ні. Протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко прямо каже: жодних офіційних церковних інструкцій щодо великоднього кошика не існує. Все, що ми туди кладемо — це радше добра традиція, яка виросла навколо церкви, а не в самій ній. Так би мовити, народна прикраса до великого свята.
Це як ялинка на Новий рік: не обов’язкова, але без неї якось не так.
Що точно має бути у кошикуЄ певні речі, які вже стали своєрідними “паспортами” великоднього кошика. Без них він виглядає як суп без солі:
Паска — головна героїня свята. Хтось пече сам, хтось купує. Буває дріжджова з родзинками, а буває сирна — така, що тане в роті. І те, й інше — ок. Головне, аби не пісна.Яйця — крашанки, писанки чи навіть прості варені — не принципово. Але обов’язково мають бути, бо це символ нового життя. Ну і як же без розписаної краси?А все інше — вже за бажанням
Тут головне — не перетворити кошик на “шведський стіл”. Коваленко каже просто: все, що туди додаєте — символічно і з розумом.
Але якщо дуже хочеться, то в народній традиції місце у кошику можуть зайняти:
М’ясні смаколики — шматочок шинки, ковбаски або навіть сало. Бо після посту хочеться чогось ситного.Молочні продукти — сир, масло, трохи вершків. Просто аби душа зраділа.Сіль — не для смаку, а як оберіг. Вважається, що вона захищає від усього лихого.Хрін — гострий, як правда. Символ сили, здоров’я і трохи терпіння.Трохи вина або води — це вже на власний розсуд. Але якщо берете, то тільки крапельку, бо знову ж — символізм, а не застілля.Свічка — без неї кошик не той. Вона — як світло воскреслого Христа, що несе надію і мир.Головне — не перестаратися
Священник справедливо зауважує: кошик — це не переносний холодильник. Не треба тягти туди все, що наготовили на свято. Це не виставка страв і не змагання “у кого багатше”.
Краще нехай буде менше, але з любов’ю та вдячністю.
До речі, якщо у вас є маленькі діти — дайте їм свою “дитячу” пасочку і пару крашанок. Це дуже зворушливо і вчить цінувати традиції з самого дитинства.
От і все. Кошик — це не про кількість, а про сенс. А справжня суть свята — не в тому, що в ньому, а в тому, що в серці.
Джерело: 5692.com.ua
Читати далі