Ви тільки уявіть: на кінець року залишки на єдиному казначейському рахунку перевищили 100 мільярдів гривень, а на валютних рахунках – понад 163 мільярди гривень. Це новий рекорд! Про такі показники повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль після важливої наради, де обговорювали, як виконали бюджет країни та які результати в економіці. На зустрічі були представники Мінфіну, НБУ, Держказначейства, митниці та податкової.
Усі зобов’язання виконаноРік завершуємо впевнено, – сказав Шмигаль. – Держбюджет виконано на всі сто відсотків. Соціальні виплати, ключові витрати – усе профінансовано. Усі платіжки, подані до Держказначейства, проведено. Тобто жодна копійка не загубилася.
Якщо говорити про доходи, то до загального фонду бюджету надійшло приблизно 2,2 трильйони гривень від податків і зборів. А разом із спеціальним фондом ця сума сягнула понад 3,1 трильйона гривень. Вражає, чи не так?
Цікаво, що 2024 року уряд залучив майже 42 мільярди доларів зовнішнього фінансування. І третина цих коштів – безповоротні гранти! Найщедрішими донорами стали ЄС, США, МВФ, Японія, Світовий банк, Канада і Велика Британія. До речі, лише у грудні в Україну надійшло 9,3 мільярди доларів. Це колосальна підтримка, без якої нам би було дуже складно.
росія платить за збиткиА ось це – історичний момент. Уперше росія почала розраховуватися за збитки, завдані Україні. Ми отримали перший транш у розмірі 1 мільярда доларів, який надійшов через програму Світового банку. І це лише початок: гроші мають надходити з заморожених російських активів. У рамках ініціативи G7 загальний обсяг таких виплат може скласти 50 мільярдів доларів. План на наступний рік – домогтися конфіскації всіх активів, які ще залишаються заблокованими.
Ми вистояли, – наголосив Шмигаль, – і будемо продовжувати боротьбу. Рік був дуже складний, але, здається, ми впоралися.

Джерело: 5692.com.ua

Виявляється, час доби для тренувань може мати неабиякий вплив на ваші результати. Дослідники дійшли цікавих висновків, які допоможуть краще зрозуміти, коли варто взувати кросівки.
Ранкові тренування: як зарядити день енергієюНу що, ранкова зарядка звучить як випробування? Для багатьох це справді так: залишити теплу ковдру заради фізичних вправ — справжній виклик. Але тут є й свої плюси. Ранковий спорт буквально “запускає” ваш організм: вивільняються ендорфіни (ті самі “гормони щастя”), покращується настрій і пильність. До речі, це ще й чудовий спосіб прокинутися без зайвих чашок кави.
Але якщо ви “сова”, то, чесно кажучи, ранкові тренування можуть виглядати як тортури. Проте є й хороша новина: регулярні заняття вранці допоможуть налаштувати циркадні ритми, боротися з безсонням і навіть зменшити втому. Головне — втриматися від спокуси повернутися в ліжко.
Денний спорт: найкращий час для результатівТут уже без зайвих зусиль. Після обіду наш організм буквально на піку можливостей: температура тіла вища, м’язи розігріті, а рівень енергії стабільний. Це ідеальний час для інтенсивних занять, особливо якщо у вас є мета — побити свої рекорди.
Наприклад, експеримент із велосипедистами показав, що ті, хто тренувався вдень, змогли витримати навантаження на 20% довше, ніж ті, хто катався зранку. Ще цікаво, що сила м’язів і швидкість під час спринту зростають у цей час до 20%. Також було виявлено, що денні тренування можуть сприяти ефективнішому спалюванню калорій. Якщо у вас є можливість займатися вдень, варто скористатися цим.
Вечірні тренування: розслабитися чи навпакиА як щодо занять увечері? Тут головне — не захопитися надто пізно. Заняття за годину до сну можуть вплинути на ваше засинання. Але якщо плануєте завершити тренування хоча б за півтори години до ліжка, усе буде гаразд. До речі, вечірній спорт також не поступається денному у своїй ефективності.
Що головне у спортіЯк кажуть дослідники, послідовність — це ключ до успіху. Не важливо, коли саме ви займаєтеся: ранком, вдень чи ввечері, головне — регулярність. Наприклад, марафонці тренуються в той самий час доби, коли відбуваються змагання. Це допомагає організму звикнути до навантаження й адаптуватися.

Джерело: 5692.com.ua

Ольга Решетилова, новопризначена уповноважена президента з питань захисту прав військових (так звана військовий омбудсмен), заявила, що її головне завдання — швидко реагувати на скарги військовослужбовців.
Чесно кажучи, це звучить трохи бюрократично, але суть в тому, щоб реально допомагати людям у формі. Тобто, якщо хтось звернувся зі скаргою, наприклад, на побиття у частині, то відповідь має бути миттєвою, буквально за кілька днів.
Можливо, три чи п’ять днів, — сказала Решетилова в ефірі телемарафону.
Як приклад, вона розповіла про нещодавнє звернення. Уявіть, військовий скаржиться на побиття. Що робити? Не чекати тижнями, а одразу підключати Військову службу правопорядку (ВСП), поліцію чи навіть звертатися до командування. Треба реагувати миттєво, адже здоров'ю людині реально загрожує небезпека.
Чому саме РешетиловаНу, тут усе логічно. Володимир Зеленський, коли представляв її на посаді, сказав, що вона досвідчена правозахисниця. І це правда. Решетилова давно працює над захистом прав людей, постраждалих від війни.
До речі, багато хто знає її завдяки громадській діяльності. Вона завжди активно займалася проблемами військових. Не те щоб хтось інший не міг виконувати цю роль, але вона дійсно розуміє, як це все працює зсередини.
Що даліОкрім розгляду скарг, омбудсмен має ще одну важливу задачу — створити основу для функціонування цієї посади. Тобто, має з’явитися законопроєкт, який чітко прописує, що і як робити. І це все буде розроблятися разом із Міністерством оборони та громадськими організаціями.
Отже, у Решетилової роботи — “не початий край”. Але якщо вона все правильно налаштує, то військові нарешті отримають реальну допомогу. А нам усім дуже хочеться вірити, що це не чергова посада “для галочки”.

Джерело: 5692.com.ua