Останнім часом українські чоловіки, які перебувають у Польщі, почали отримувати дивні листи. У них йдеться про те, що їх нібито викликають на військову службу. І, знаєте, звучить усе доволі серйозно: погрози екстрадицією, відповідальністю перед законом і навіть обіцянки “доставити” до місця мобілізації.
От тільки є одне “але” — ці листи виявилися підробкою. Про це офіційно заявило польське Управління у справах іноземців. І, до речі, вони показали, як виглядають ці фальшиві документи, щоб люди могли одразу розпізнати підступ.
Що пишуть у цих “повістках”У листах українців лякають, мовляв, якщо не з'являться для служби, будуть проблеми: юридичні переслідування, примусове повернення в Україну.
Утім, польське Управління у справах іноземців чітко заявило, що ніколи й нікого не викликало до військової служби. Це не їхня компетенція, і вони абсолютно не причетні до розсилки таких “повісток”.
А що каже наше посольствоУкраїнське посольство в Польщі теж не залишилося осторонь. Вони підтвердили: ніхто з українських органів влади не надсилає повістки чи виклики на службу через Польщу. Тим більше, жодних таких документів, як “повістка” чи “виклик”, не розсилають ні мобілізованим, ні резервістам.
Як не потрапити на гачокЯкщо раптом отримали подібний лист — не панікуйте. Для початку уважно перевірте, хто є відправником. Зазвичай у фейкових документах можна знайти помилки, невідповідності чи просто дивні формулювання. Ну і, звісно, звертайтеся до офіційних представників: польського Управління у справах іноземців або нашого посольства. Вони точно підкажуть, чи все в порядку.

Джерело: 5692.com.ua

У Верхньодніпровському районі слідчі завершили досудове розслідування у справі крадіжки, яку скоїв 49-річний житель Кам’янського району. Підозрюваний обікрав 80-річного пенсіонера, присвоївши 15 тисяч гривень з його картки. Про це повідомили в Кам'янському РУП.
Пенсіонер звернувся до поліції з заявою про крадіжку коштів. З’ясувалося, що до злочину причетний 49-річний чоловік, який нещодавно допомагав йому по господарству. Підозрюваний скористався тим, що на столі пенсіонера знаходився мобільний телефон із листком, на якому був написаний пароль для входу в мобільний додаток. Тож він без відома потерпілого переказав гроші на свій рахунок. Після чого витратив їх на власні потреби.
Окрім звинувачення у крадіжці за ч. 4 ст. 185 КК України, фігурант також отримав обвинувачення в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем (ч. 1 ст. 361 КК України).
Слідчі завершили розслідування і передали обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду справи.
Поліція нагадує громадянам про важливість захисту конфіденційних даних, зокрема, інформації щодо банківських карток. Використовувати такі дані повинні лише їхні власники, і жодним чином не можна передавати їх стороннім особам.

Джерело: 5692.com.ua

Тепер підхід до обліку доходів для нарахування державної допомоги буде трохи інакший. Чесно кажучи, якщо ви слідкуєте за новинами, це вже не дивує — закони та правила змінюються швидше, ніж встигаєш до них звикнути.
Що тепер не враховуватимутьГоловна зміна стосується певних видів державних виплат. Наприклад, програми “Зимова єПідтримка” та “Національний кешбек” більше не входитимуть до вашого сукупного доходу. Тобто, якщо ви отримували ці гроші, можете зітхнути з полегшенням — вони не вплинуть на те, чи дадуть вам субсидію.
До речі, є ще одна цікава деталь. Виключили з обліку й виплати, які видавалися для безготівкової оплати товарів українського виробництва (це в межах ініціативи “Зроблено в Україні”). Схоже, уряд вирішив не ставити палки в колеса тим, хто підтримує вітчизняний бізнес.
Як це позначиться на субсидіяхВідтепер, коли рахуватимуть середньомісячний дохід сім’ї для надання пільг, ці виплати просто “ігноруватимуть”. Але це ще не все. Одноразові грошові надходження за згаданими програмами теж тепер не братимуть до уваги.
Що це означає для вас? Якщо раніше якісь бонуси могли “з'їсти” вашу субсидію, тепер такого не буде. Наприклад, отримали кешбек або допомогу — і все, ці гроші не завадять вам отримати пільгу на оплату комуналки.
Якщо вам здається, що розібратися з цим усім самостійно — справа не з легких, це нормально. Зміни бувають заплутаними, а чиновники пояснюють їх, м’яко кажучи, не завжди доступно. Тому краще звернутися до Пенсійного фонду або місцевих органів соцзахисту. Там, принаймні, мають знати, як усе це працює на практиці.

Джерело: 5692.com.ua

5 січня в Україні відзначають Водохресний Святвечір. Його ще називають Надвечір'ям Богоявлення або “Голодною кутею”. До речі, ця дата змінилася для вірян ПЦУ та УГКЦ після переходу на новоюліанський календар. Хтось до цього вже звик, а комусь досі здається, що щось не так. Ну, що поробиш — звички формуються не за день.
Що таке Водохресний СвятвечірЦей вечір припадає на 5 січня — завжди напередодні Богоявлення Господнього, або ж Водохреща. Це особливий час, коли починають проводити обряди, пов'язані з освяченням води. Вода, здається, стає головним символом — чиста, свята, а головне, важлива для кожного.
Але чому ж “Голодна кутя”? Тут усе просто: святковий стіл повинен бути виключно пісним. У цей день закінчувалися всі гучні святкування, застілля й веселощі, які так любили наші предки протягом Різдвяного періоду.
Що означає сам СвятвечірНазва “Святвечір” у церкві напряму пов'язана з кутею або сочивом. Ця страва є обов'язковою на столі — готують її із пшениці або рису, додаючи родзинки, сухофрукти, мед і перетертий мак. Усе просто, але водночас символічно.
День 5 січня суворо пісний. До вечора дозволено пити лише воду. А от після вечері — яка теж складається з пісних страв — пост триває аж до моменту, поки в церкві не освятять воду. Хтось називає це суворістю, а хтось — підготовкою до очищення.
Що ще роблять у цей день? Зранку віряни йдуть на літургію. Повернувшись додому, займаються прибиранням і готують страви до вечері. Ввечері знову йдуть до храму — цього разу на богослужіння. Після нього господар дому бере освячену воду і кропить усі кімнати, а також дає кожному в родині випити ковток. Ось так і запрошують усіх до столу.
Традиції та обряди Водохресного СвятвечораЄ цікава деталь: наші предки вважали цей вечір часом розгулу нечистої сили. Найнебезпечнішим, мовляв, є період від опівночі до 3 години ночі. Його навіть прозвали “диявольськими годинами”. Хтозна, чи це просто казка, але страхів було достатньо.
Для вірян це день покаяння й посту. Він готує до світлого свята — Хрещення Господнього. У храмах проводять два обряди освячення води:
напередодні Водохреща (всередині храму);у сам день свята — на відкритих водоймах (річка, озеро чи інше джерело).Здавна вірили, що водохресна вода очищає від хвороб і гріхів, а також дарує Боже благословення. А ви знали, що навіть сніг, зібраний напередодні, вважали особливим? Його використовували для вмивання — дівчата, наприклад, натирали обличчя талим снігом, щоб мати здоровий вигляд цілий рік.
Ще одна традиція: господар дому малював крейдою хрест на дверях. Це оберігало оселю від нечистої сили.
Народні прикметиНаші предки любили спостерігати за природою. На 5 січня є кілька цікавих прикмет:
Якщо йде сніг — буде хороший врожай зернових.Тьмяне небо без зірок — грибів восени буде мало.Яскраві зорі на небі — чекайте гарного приплоду овець.Сніг на деревах — до врожаю меду та фруктів.Ранковий снігопад — хороший врожай хліба та гречки.Що подають на стілНа Водохресний Святвечір традиційно готують пісні страви. Серед головних:
Голодна кутя — готується з пшениці, маку, родзинок і меду.Пісний борщ — без м'яса, але з усіма улюбленими овочами.Запечена риба — найкраще запікати в духовці або на грилі.Пісні пироги — начинки можуть бути різні: картопля, яблука тощо.Узвар — компот із сухофруктів, зазвичай із груш, яблук і чорносливу.
Джерело: 5692.com.ua

Уже з 2025 року українські військові зможуть отримувати так званий “Пакунок пораненого”. Що саме в нього входитиме — поки тримають у секреті.
За словами заступника Міністра оборони України Сергія Мельника, мета цієї ініціативи — показати, що держава піклується про своїх героїв не тільки на полі бою, але й після.
Чому це важливоНу, подумайте самі: коли людина служить або повертається з війни, вона має відчувати, що не залишилась один на один зі своїми проблемами. Саме тому “Пакунок пораненого” — це не просто допомога, а символ турботи й підтримки.
Але це ще не все. Паралельно розробляють адаптивний одяг для тих, хто отримав поранення. До того ж, для жінок-військовослужбовиць планують створити спеціальний функціональний одяг, який враховує їхні потреби.
Що ще цікавогоОкрім цього, в Міноборони звернули увагу на харчування військових. Звучить банально, але їжа — це ж основа основ, особливо під час складних умов. Кажуть, що готують покращення в цій сфері. А ще — обіцяють додаткові фінансові заохочення, щоб мотивувати захисників і створити їм кращі умови для служби.

Джерело: 5692.com.ua