Часто успіх школярів напряму залежить від правильної мотивації. Вчитель із США, Ларрі Ферлаззо, пояснює, чому навіть мотивовані учні іноді перестають старатися. Він зауважує, що причиною може бути банальний брак досвіду успіху.
Дітям важливо не лише мріяти про світле майбутнє, але й реально розуміти, як досягти своїх цілей. Наприклад, коли учень довго працює, але не бачить результатів, це швидко гасить бажання старатися. І тут справа не лише в знаннях – потрібен час і терпіння, щоб сформувати нові звички.
Рекомендації від експертаЩоб підтримати дитину на шляху до успіху, Ферлаззо пропонує кілька простих порад:
Пояснюйте практичність знань. Діти краще навчаються, коли бачать, як це знадобиться їм у житті. Наприклад, можна показати, як математика допомагає підрахувати витрати чи англійська – зрозуміти текст пісні.Ставте маленькі цілі. Скажімо, замість “вивчи весь розділ”, можна запропонувати завдання: “Давай вивчимо два нових слова сьогодні”. Так учень відчуває, що рухається вперед, і це його надихає.Давайте відповідальність. Призначте дитину “помічником вчителя” або попросіть скласти список завдань для класу. Такі ролі підвищують самооцінку.Хваліть за успіхи. Не просто кажіть “молодець”, а звертайте увагу на конкретні досягнення: “Я бачу, як ти старався – це варто похвали”.Давайте чіткий зворотний зв’язок. Наприклад, замість загальної фрази “ти добре впорався”, скажіть: “Сьогодні ти швидше вирішив завдання – це супер!”Усі діти різні – це знає кожен, хто хоча б раз допомагав школяру з домашкою. Комусь треба більше часу, хтось любить яскраві презентації, а дехто краще розуміє, коли йому все пояснюють “на пальцях”.
І головнеМотивація – це не магічна паличка. Вона лише один із інструментів на шляху до успіху. Головне – не поспішати й допомагати дитині бачити результат. Кожна маленька перемога – це новий крок до великої мети. І чим більше таких кроків, тим впевненіше дитина йтиме до своїх мрій.

Джерело: 5692.com.ua

Льв'янин Сергій створив мобільний застосунок, який допомагає дітям, що не можуть говорити, знайти спільну мову зі своїми рідними. Історія почалася через його доньку Яринку. У неї виявили ДЦП, і це стало поштовхом для Сергія допомогти не лише своїй сім’ї, а й іншим дітям, які стикаються з такими самими труднощами.
Як це працюєУявіть собі величезний набір картинок: хочеш яєчню – натискаєш одну, хочеш книжку – іншу. Саме так виглядає застосунок. Сергій розпочав роботу над ним близько пів року тому, після того як багаторазові заняття з логопедами та неврологами не дали очікуваних результатів.
У Яринки, хоча й є проблеми з рухливістю, розум ясний і світлий, — розповідає Сергій. — Вона хоче гратися, вчитися, бути серед дітей.
Проте, коли слова недоступні, комунікація стає викликом. Сергій відкрив для себе метод альтернативної комунікації завдяки науковим статтям. А далі — все почалося.
Спершу були звичайні карткиРодина Рильських пробувала працювати зі звичайними паперовими картками, на яких зображені предмети, дії чи слова. Наприклад, якщо дитина хоче гратися, вона могла скласти речення: “Я хочу м’яч”. Але це було дуже незручно: більше сорока картинок, які треба розкладати і шукати потрібні.
Сергій вирішив спростити процес. Він переніс всі ці картки у цифровий формат, озвучив їх і зробив додаток, яким можна користуватися швидко і просто.
Основна ідея була в тому, щоб зробити спілкування зручним і природним, щоб дитина могла висловлювати свої бажання швидше, — пояснює Сергій.
До речі, аналоги вже існуютьТак, щось подібне у світі вже є, але це коштує скажених грошей. І найголовніше – Сергій хоче, щоб його розробка була безкоштовною. Каже, що багатьом українським сім’ям таке рішення стане в пригоді.
До речі, першою, хто спробував цей застосунок, була Яринка. Вона швидко освоїлася, і тепер програма – це її спосіб сказати, чого вона хоче.
Крім того, такі технології допомагають дітям не тільки отримувати потрібне, але й знижують почуття ізольованості. Олена Ковальова, засновниця дитячого реабілітаційного центру, каже:
Це неймовірно важливо. Уявіть, коли тебе роками не розуміють, і раптом з’являється інструмент, завдяки якому ти можеш щось сказати.
Мрія, яка об’єднуєСергій мріє, щоб його програма не тільки допомагала окремим родинам, але й створювала спільноту. Уявляєте, щоб батьки, спеціалісти та діти разом обговорювали проблеми, підтримували одне одного? Це вже навіть не просто застосунок, а щось більше.
Можливо, це лише початок, але віримо — попереду в цього проекту велике майбутнє.

Джерело: 5692.com.ua

23 січня в бою поблизу населеного пункту Черкаське Порічне (Курська область, російська федерація), захищаючи вільну і незалежну Україну, загинув солдат Мартинюк Сергій Миколайович.
Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.
Сергій Мартинюк народився 4 січня 1981 року в Дніпродзержинську. У 2000 році закінчив ПТУ №15. У липні 2024 року став на захист України та її народу. У нього залишилися донька, батьки та сестра.
Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!
Панахида відбудеться 30 січня о 10:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул. Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна об 11:00 на Алеї Героїв кладовища по вул. Весняній.

Джерело: 5692.com.ua