Сенат США затвердив кандидатуру Піта Хегсета на посаді нового міністра оборони. Вирішальною під час голосування стала підтримка з боку віце-президента Джей Д. Венса.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The New York Times.

Кандидатуру Хегсета, якого раніше номінував Дональд Трамп на посаду глави Пентагону, не підтримала значна кількість сенаторів.

Зокрема, демократи дорікали конгресмену, ветерану та ведучому Fox News у некваліфікованості та називали непридатним для управлення військами та майже 850-мільярдним бюджетом Міноборони США.

Відтак у Сенаті у п'ятницю голосили при розгляді затвердження Хегсета на міністра оборони розділилися 50 на 50 (три республіканці долучилися до демократів і стали в опозицію).

Врешті-решт віце-президент Дж. Д. Венс скористався можливістю віддати "додатковий" голос, який і зробив Хегсета новим очільником Пентагону. Річ у тім, що згідно із законом США, у разі рівного розділення голосів сенаторів віце-президент дає вирішальний голос

Сам Хегсет вже заявив, що привнесе "дух воїна" у Міноборони США.

Зазначимо, що згідно з даними Сенату щодо підсумкового голосування - 51 проти 50 - це стало найменшим відривом для затвердження міністра оборони з моменту створення цієї посади в 1947 році.

Що відомо про Піта Хегсета

44-річний Пітер Брайан Гегсет є ветераном армії США, офіцером Національної гвардії. Він служив в Іраку та Афганістані. Має ступінь бакалавра в Прінстоні та ступінь магістра в Гарварді.

Він є співведучим "Fox & Friends Weekends", також автор книги "Війна з воїнами: за зрадою людей, які зберігають нас вільними". Раніше він був виконавчим директором Vets for Freedom і Concerned Veterans for America.

У 2012 році Хегсет балотувався до Сенату від Республіканської партії, виборюючи місце у перегонах із сенатором-демократом від Міннесоти Емі Клобучар. Проте у травні - знявся з перегонів після з'їзду штату. Тоді на виборах переміг представник штату республіканець Курт Біллс, але потім програв на загальних виборах.

Повідомляється, що Хегсет раніше переконав Трампа помилувати трьох американських солдатів, звинувачених або засуджених за воєнні злочини, пов'язані зі стріляниною по некомбатантах в Іраку.

Хегсет розглядався на посаду голови Міністерства у справах ветеранів США у першій адміністрації Трампа.

Також повідомлялося, що пропозиція Трампа кандидатури Хегсета на посаду очільника Пентагону шокувало Вашингтон.

Що ще відомо про Хегсета - дізнайтеся в окремому матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Адміністрація президента США доручила керівникам федеральних відомств почати скорочення співробітників офісів комплексу різноманітності, рівності, інклюзивності та доступності (DEI). Команда Трампа вважає ці програми дискримінаційними.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Axios.

Видання зазначає, що таке рішення вказане у службовій записці Управління кадрового менеджменту США.

Розпочата у понеділок, 20 січня, чистка Білого дому від програм і працівників, які займаються питаннями різноманітності, рівності, інклюзивності та доступності (Diversity, equity, and inclusion, DEI), відбувається з блискавичною швидкістю.

"Кожне агентство, департамент або голова комісії повинні вжити заходів для ліквідації, в максимальному обсязі, дозволеному законом, усіх офісів та посад DEI, DEIA та "екологічного правосуддя" впродовж шістдесяти днів", - йдеться у меморандумі.

Видання зазначає, що меморандум доповнює директиву, надіслану раніше цього тижня, в якій відомствам пропонувалося подати письмові плани "скорочення чисельності", тобто звільнення, не пізніше 31 січня.

Однак у новій записці йдеться про те, що відомства мають почати видавати ці повідомлення про скорочення вже зараз.

Оплачувальна відпустка і доноси

Водночас, зазначає Axios, незрозуміло скільки співробітників DEI є у федеральному уряді, в якому працюють мільйони працівників. У багатьох випадках просто звільнити працівників неможливо, адже для цього слід використовувати різні процедури.

Оприлюднений у п'ятницю ввечері меморандум адміністрації Трампа, слідує за директивою, виданою раніше цього тижня. Вона наказувала керівникам департаментів і агентств закрити офіси DEI - деякі з яких мають завдання вирішувати питання доступності для людей з інвалідністю.

Відомствам було наказано відправити персонал в оплачувану відпустку, а також закрити усі веб-сайти DEI, соціальні акаунти і "зовнішні засоби масової інформації". Їм також було наказано відкликати будь-які плани у сфері рівності та інклюзії, скасувати всі тренінги й контракти.

Директива містила шаблон електронного листа, який закликав державних службовців доносити на колег, що продовжують ці практики.

Чому скорочують програми й офіси DEI

Адміністрація президента Трампа вважає програми DEI дискримінаційними, адже вони надають перевагу людям на основі їхньої расової, етнічної чи гендерної ідентичності.

Шквал наказів щодо DEI створює атмосферу страху і тривоги як для працівників, яких відправили у відпустку, так і для інших федеральних службовців.

"Зрештою, ці нападки на DEIA є лише димовою завісою для звільнення державних службовців, підриву аполітичності державної служби та перетворення федерального уряду на армію слухняних людей, відданих лише президенту, а не Конституції", - йдеться у заяві Американської федерації державних службовців, яка є найбільшою профспілкою федеральних службовців.

Додамо, що заходи обмежень у федеральних відомствах відбуваються паралельно з початком відходу від цієї політики і в американських корпораціях. Так, у п'ятницю, 24 січня, про відмову від DEI повідомила компанія Target.

Натомість Costco і JPMorgan Chase, наразі захищають свою практику.

Видання Axios зазначає, що укази Трампа були спрямовані проти низку політик адміністрації Байдена, що прагнула застосовувати ширшу сітку при наймі на роботу. Такі зусилля, зокрема, збільшили частку федеральних службовців з інвалідністю.

Неординарні рішення адміністрації Трампа

Після вступу на пост президента Сполучених Штатів, президент Дональд Трамп і його адміністрація почали стрімкі зміни у внутрішній та зовнішній політиці держави.

21 січня Трамп оголосив надзвичайною ситуацією імміграцію на кордоні США з Мексикою. А згодом глава держави підписав указ про закриття південного кордону США.

У країні масово скасовують рейси для біженців, які отримали дозвіл на в’їзд за програмою переселення біженців.

Крім того, Держдепартамент призупинив на 90 днів програми грантової допомоги іншим країнам світу. Це ставить під питання надання військової та фінансової допомоги Україні та низці інших країн світу.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У Київській області у двох районах через російську повітряну атаку був пошкоджений житловий багатоповерховий будинок, і сталася пожежа виробничого підприємства. Постраждалих немає.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на тимчасового виконувача обов'язки голови Київської ОВА Миколу Калашника.

Чиновник розповів, що в одному з населених пунктів Київської області сталася руйнація балконів 4-8 поверхів у дев'ятиповерхівці, були вибиті віконні рами.

"В одному з під'їздів відбулася руйнація перекриття сходової клітини", - додав він.

Також керівник КОВА поінформував, що на місці працюють усі оперативні служби, й проводиться обстеження під’їздів та розбір пошкоджених конструкцій.

"Новобудова заселена частково. Інформація про потерпілих не надходила". - сказав Калашник.

Крім того, передав чиновник, в іншому районі Київської області через падіння уламків ворожої збитої цілі "відбулося загоряння виробничого підприємства" на площі 600 квадратних метрів.

"Пожежа ліквідована. Більш детальна інформація - згодом", - додав керівник КОВА.

Також він оприлюднив фото пошкодженої дев'ятиповерхівки у Київській області в результаті російської повітряної атаки

Наслідки дронового удару РФ по Київській області у ніч проти 25 січня (фото: t.me/Mykola_Kalashnyk)

Нагадаємо, під час дронового удару російських окупантів минулої ночі у Київській області були руйнування та пожежа у Глевасі та в Броварах. Внаслідок падіння уламків збитих БПЛА загинули три людини, і було кілька постраждалих.

Детальніше про наслідки ворожої повітряної атаки у ніч проти 24 січня - читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Дональд Трамп перед своєю інавгурацією спілкувався телефоном з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен стосовно можливості придбати Гренландію. Під час Бесіда тривала 45 хвилин, і була досить напруженою та складною.

Про це передає РБК-Україна з посиланням на Financial Times.

За даними західних ЗМІ, під час розмови минулого тижня Трамп подвоїв свої погрози щодо взяття під контроль Гренландії, що викликало "паніку" в уряді Данії.

Хоча жоден з лідерів країн не прокоментував цей телефонний дзвінок, офіційні особи, близькі до ситуації, сказали журналістам FT, що він пройшов погано. За словами джерел видання, Трамп під час розмови був "агресивним і конфронтаційним".

"Це було жахливо", - сказав один чиновник західним ЗМІ.

Інший додав, що Трамп "був дуже твердим" і що "це був холодний душ" (для влади Данії).

"Раніше було важко сприймати це (заяви Трампа про намір передачі Гренландії під контроль США, - ред.) серйозно. Але я вважаю, що це серйозно і потенційно дуже небезпечно", - розповів один з чиновників у розмові з Financial Times.

Також співрозмовники західних ЗМІ заявили, що намір Трампа "був дуже ясний", і що "данці зараз перебувають у режимі кризи", і "вкрай налякані цим".

"Це була дуже важка розмова. Він погрожував конкретними заходами проти Данії, такими як цільові тарифи", - сказав FT колишній данський чиновник.

"Експенсійні" наміри Трампа щодо Гренландії

Нагадаємо, Дональд Трамп перед вступом на посаду нового президента США неодноразово заявляв, що хоче зробити Гренландію частиною Штатів. Він також не виключав, може застосувати силу, щоб переконати Данію (арктичний острів є автономною частиною цієї країни).

Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде виступає за незалежність та наголошує, що долю острова має вирішувати місцеве населення. Також він зазначив, що Гренландія зацікавлена у зміцненні зв'язків зі США, але на своїх умовах.

Прем'єр Данії Метте Фредеріксен під час діалогу з Трампом наголосила, що Гренландія не продається. При цьому вона визнала "значний інтерес" США до цього острова.

Додамо, нещодавно союзники Трампа навіть подали законопроєкт про "купівлю Гренландії". Також радник Трампа з нацбезпеки Майк Волц заявив, що президент США розглядає різні варіанти контролю над Гренландією. У Трампа також заявляли, що Гренландія має важливе значення для нацбезпеки США.

24 січня стало відомо, що міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен домовився з держсекретарем США Марко Рубіо обговорити питання Гренландії пізніше. Це стало результатом їх 20-хвилинної розмови.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

На півночі Ємену бойовики угруповання хуситів затримали сімох співробітників ООН. У підконтрольних терористам районах припинені всі пересування персоналу, керівництво Організації вимагає звільнити людей.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

В ООН заявили, що арешти відбулися в районі столиці Сани. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив цей крок бойовиків і вимагає негайного звільнення затриманих.

Всі офіційні пересування персоналу ООН до районів, які утримують хусити, або в межах цих районів, були призупинені для захисту безпеки персоналу.

"Організація Об'єднаних Націй буде продовжувати працювати по всіх можливих каналах, щоб забезпечити безпечне і негайне звільнення тих, хто був свавільно затриманий", - йдеться у заяві Гутерреша.

Він також додав, що "постійні напади на персонал ООН та її партнерів негативно впливають на нашу здатність надавати допомогу мільйонам людей, які її потребують в Ємені".

Агентству не вдалося зв'язатися з офіційними представниками хуситів для отримання коментарів.

Атаки єменських хуситів

Угруповання єменських хуситів є союзниками Ірану. З початком війни у Секторі Газа в жовтні 2023 року, бойовики атакують комерційні судна в Червоному морі та Аденській затоці, на знак підтримки ісламського руху ХАМАС.

Велика Британія і США ввели свій флот та регулярно атакують позиції терористів у Ємені.

У червні 2024 року ООН також поскаржилася на те, що терористи затримали 11 її співробітників.

Впродовж останніх трьох років хусити утримують близько 20 єменських співробітників посольства США в Сані. Диппредставництво припинило свою діяльність у країні десять років тому.

Днями президент США Дональд Трамп підписав указ про визнання єменських хуситів терористичною організацією.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У районі міста Київ у ніч проти 25 січня було чути вибухи. Перед тим у столиці оголосили повітряну тривогу через загрозу ворожих безпілотників.

Про це передає кореспондент РБК-Україна.

Перший вибух у столиці було чути близько 02:20.

Зазначимо, у Київській міській військовій адміністрації заявляли про повітряну тривогу у столиці о 02:02.

За даними Повітряних сил ЗСУ на той час, ворожі ударні безпілотники, зокрема, фіксувалися в районі населених пунктів Тараща та Обухів (Київська область), та рухалися у напрямку на північний захід.

Зазначимо, в столичних пабліках та моніторингових групах писали про рух БПЛА окупантів з південного напрямку через Голосіївський район на Солом'янський, потім про рух у бік Печерського та Святошинського району. Також в мережі розповідали про роботу ППО в районі Києва.

Оновлено: був повторний вибух

Близько 02:48 у Києві знову було чути вибух.

Оновлено: відбій тривоги

О 03:11 у КМВА заявили про відбій повітряної тривоги у столиці.

Додамо, що одночасно про відбій загрози ворожих дронових атак у Київській області повідомили й у КОВА.

Атака "Шахедів"

Як повідомлялося раніше, ввечері 24 січня був зафіксований запуск російськими окупантами кількох груп дронів-камікадзе по Україні для чергової повітряної атаки.

У низці областей оголосили тривогу через загрозу ударів "Шахедами".

Нагадаємо також, минулої ночі росармія атакувала Україну майже шістьма десятками БПЛА. Силами і засобами ППО ЗСУ було збито 25 дронів противника, ще 27 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені (без негативних наслідків).

Також повідомлялося, що 24 січня у Харкові пролунав вибух, тоді війська РФ атакували місто дронами.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

У районі міста Київ у ніч проти 25 січня було чути вибух. Перед тим у столиці оголосили повітряну тривогу через загрозу ворожих безпілотників.

Про це передає кореспондент РБК-Україна.

Вибух у столиці було чути близько 02:20.

Зазначимо, у Київській міській військовій адміністрації заявляли про повітряну тривогу у столиці о 02:02.

За даними Повітряних сил ЗСУ на той час, ворожі ударні безпілотники, зокрема, фіксувалися в районі населених пунктів Тараща та Обухів (Київська область), та рухалися у напрямку на північний захід.

Зазначимо, в столичних пабліках та моніторингових групах писали про рух БПЛА окупантів з південного напрямку через Голосіївський район на Солом'янський, потім про рух у бік Печерського та Святошинського району. Також в мережі розповідали про роботу ППО в районі Києва.

Атака "Шахедів"

Як повідомлялося раніше, ввечері 24 січня був зафіксований запуск російськими окупантами кількох груп дронів-камікадзе по Україні для чергової повітряної атаки.

У низці областей оголосили тривогу через загрозу ударів "Шахедами".

Нагадаємо також, минулої ночі росармія атакувала Україну майже шістьма десятками БПЛА. Силами і засобами ППО ЗСУ було збито 25 дронів противника, ще 27 ворожих безпілотників-імітаторів були локаційно втрачені (без негативних наслідків).

Також повідомлялося, що 24 січня у Харкові пролунав вибух, тоді війська РФ атакували місто дронами.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Суд відхилив запит прокуратури на продовження терміну утримання під вартою президента Південної Кореї Юн Сок Йоля. Підстав залишити лідера під арештом ще на 10 днів не знайдено.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yonhap.

Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO), яке веде розслідування, у четвер, 23 січня, передало справу до прокуратури і попросило висунути Юну звинувачення у заколоті та зловживанні владою.

Генеральний прокурор заявив, що термін утримання відстороненого глави держави під вартою має закінчитися приблизно 28 січня. Вони очікують, що прокурори звернуться до суду з проханням продовжити його ще на 10 днів, перш ніж вони офіційно висунуть звинувачення президенту.

Однак Центральний районний суд Сеула у п'ятницю, 24 січня, відхилив запит прокуратури, пославшись на відсутність достатніх підстав для продовження розслідування у рамках повноважень прокуратури, адже справу вже було передано до прокуратури.

За законом, підозрюваний може перебувати під арештом до 10 днів з можливим продовженням ще на 10 днів. Суд арештував главу держави в неділю, 19 січня.

Позиція захисту президента

Адвокати Юна послідовно заявляють, що CIO не має повноважень вести його справу, адже закон передбачає широкий перелік високопосадовців і порушень, які він може розслідувати, але не містить жодної згадки про заколот.

Вони також заявили, що будь-яке кримінальне розслідування має бути проведене після того, як Конституційний суд вирішить, чи відстороняти Юна від посади в рамках окремого судового процесу щодо його імпічменту.

У п'ятницю адвокати опублікували заяву, в якій привітали рішення суду, заявили, що перевірка CIO була незаконною, і закликали прокуратуру відновити розслідування.

Спроба воєнного перевороту в Південній Кореї

Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль 3 грудня оголосив у країні воєнний стан. Таким чином глава держави спробував обмежити діяльність опозиції та ввести цензуру в ЗМІ.

Рішення спровокувало політичну кризу, що супроводжувалася акціями протесту в Сеулі. Парламент і уряд не підтримали рішення президента. Згодом Юн скасував воєнний стан, - від тривав близько шести годин.

14 грудня корейський парламент оголосив Юну імпічмент і відсторонив його від виконання обов'язків.

15 січня правоохоронці з другої спроби затримали Йоля і помістили його до Сеульського центру утримання під вартою.

18 січня суд видав ордер на офіційний арешт президента.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.