Забезпечення стабільної роботи водоканалів: чи зміняться тарифи на Дніпропетровщині

Сьогодні бюджетна комісія Дніпропетровської обласної ради ухвалила рішення про фінансову підтримку підприємств водопостачання. Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на голову Дніпропетровської обласної ради Миколу Лукашука. За його словами, ухвалене рішення гарантує стабільну роботу водоканалів та безперебійне водопостачання мешканцям. "В умовах війни критично важливо підтримувати життєво необхідну інфраструктуру. […]

Читати далі

Ексклюзивний комфорт із послугою Meet&Greet для власників преміальних карток Mastercard World Elite від РАДАБАНКу

Подорожі повинні бути комфортними та приносити задоволення! Завдяки послузі Meet&Greet з карткою Mastercard World Elite від РАДАБАНКу Ви відчуєте себе особливим гостем на київському вокзалі – так само як у найкращих аеропортах світу. Переваги Meet&Greet: Допомога з валізами – залиште турботи про багаж менеджерам. Доступ до лаунжу від Укрзалізниці. Проходження до потяга окремим проходом – швидко […]

Читати далі

Війська рф атакували залізницю на Дніпропетровщині: як працівники врятували пасажирів під час удару

Уранці 21 січня війська рф здійснили атаку на залізничну інфраструктуру Дніпропетровської області. Унаслідок обстрілу поранення отримали троє працівників залізниці. Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на голову правління АТ «Укрзалізниця» Олександра Перцовського. Олександр Перцовський зазначив. що працівники діяли оперативно. При оголошенні тривоги закріпили поїзд, зібрали пасажирів і провели […]

Читати далі

Спрощене перебронювання працівників через “Дію”: у Мінцифрі пояснили деталі

Міністерство цифрової трансформації забезпечить безперебійну роботу спрощеної системи перебронювання через “Дію” з 22 січня до 1 березня. Критичні підприємства зможуть оформити бронювання без 72-годинного очікування.

Як повідомляє РБК-Україна, про це розповіла заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації Валерія Коваль в ефірі телемарафону.

За її словами, збоїв не буде, оскільки є покроковий алгоритм дій, який має здійснити керівник підприємства.

Якщо бронювання працівника вже закінчилось

Керівнику необхідно зайти у “Дію”, обирати послугу бронювання, ввести дані працівника й відправити заявку в обробку. Якщо таке підприємство вже отримало оновлену критичність за новими критеріями, то така заява обробиться без очікування 72 годин.

Якщо у працівника ще є діюче бронювання.

У випадку, якщо, наприклад, у працівника бронювання закінчується 20 лютого то керівник підприємства може анулювати діюче бронювання й одразу подати на нове.

“У такому випадку, якщо критичність вже є за новими критеріями, працівник також отримує бронювання протягом 72 годин, якщо він буде відповідати всім критеріям. У такому випадку керівник підприємства за здалегіть зможе перебронювати працівників, які є важливими для підприємства”, – сказала Коваль.

Раніше ми писали про те, що Кабінет міністрів спростив правила бронювання працівників газової сфери.

Детально про те, як забронювати працівника через “Дію” – читайте у матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Залежність від TikTok та Reels: як короткі відео впливають на мозок

Залежність від коротких відео в соцмережах, таких як TikTok, Instagram Reels та YouTube Shorts, стає все більш актуальною проблемою. Постійне переглядання контенту викликає не тільки зниження концентрації та порушення сну, але й серйозно впливає на структуру мозку.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Sciencedirect.

Вчені провели дослідження, яке показало, що надмірне споживання коротких відео на платформах, призводить до розвитку залежності.

Ця залежність, також відома як SVA (Short Video Addiction), охоплює неконтрольоване і надмірне споживання персоналізованого відеоконтенту, що в кінцевому підсумку призводить до негативних наслідків для психічного і фізичного здоров'я.

Нещодавнє дослідження, проведене за участю 112 студентів коледжу, розкриває нові дані про те, як регулярне використання цих платформ впливає на мозок і психіку людини. Учасники були піддані щоденному перегляду коротких відеороликів протягом двох місяців, під час яких вчені зафіксували значні зміни в їхніх нейробіологічних структурах і поведінці.

Функціональні зміни в мозку

Одним із найпомітніших результатів стало зниження об'єму сірої речовини (GMV) в орбітофронтальній корі (OFC) на 2,3% за два місяці, що свідчить про потенційні порушення у сфері прийняття рішень та емоційної регуляції.

Також в учасників спостерігалися зміни в активності мозку: підвищена спонтанна активність, що пов'язано з порушеннями когнітивних функцій.

Крім того, спостерігалося погіршення якості сну у 30% учасників, а в половини з них виникло безсоння. У студентів помітно знизилася здатність до концентрації: замість очікуваних 2,5 хвилин вони могли зосередитися лише на 47 секунд.

Дослідження також виявило генетичну схильність до залежності від коротких відео. Вчені ідентифікували понад 500 генів, які пов'язані зі змінами в мозку, що відбуваються під час SVA. Ці гени відіграють ключову роль у нейронних зв'язках, що необхідно для нормальної роботи мозку.

Психологічні наслідки

На додаток до нейробіологічних наслідків, залежність від коротких відео пов'язана з підвищеною диспозиційною заздрістю, що збільшує сприйнятливість до соціального порівняння і негативних емоцій. Люди з високою заздрістю частіше страждають від тривожності, депресії та інших психічних розладів, що може призвести до посилення симптомів SVA.

Нагадаємо, що Естонія підтримує блокування китайської соцмережі TikTok. Там виступають за блокування соцмережі в Європі за прикладом США.

Читати далі

У 2024 році ДТЕК виробив 11 нових комбайнів для стабільного забезпечення ТЕС вугіллям

У 2024 році компанія ДТЕК виготовила 1 млн запчастин та 11 нових комбайнів для проходження зими.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення ДТЕК.

“Працівники машинобудівних заводів ДТЕК Енерго продовжують забезпечувати потреби українських шахт в обладнанні та допомагати їм видобувати вугілля. За підсумками минулого року машинобудівники компанії виготовили та відремонтували майже 1,1 тисячі одиниць гірничо-шахтного обладнання. Серед ключової продукції – 11 нових прохідницьких та очисних комбайнів”, – йдеться в ньому.

Зазначається, що машинобудівники також забезпечили потреби шахтарів понад мільйоном запчастин та комплектуючих.

Генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко підкреслив, що проходження тепловою генерацією опалювального сезону багато в чому залежить від злагодженої праці усіх енергетиків.

“Значний внесок у це продовжують робити і українські машинобудівники, підтримуючи шахтарів і український вуглевидобуток в цілому необхідним гірничо-шахтним обладнанням”, – наголосив він.

Нагадаємо, у 2024 році ДТЕК Ріната Ахметова інвестував близько 11 млрд грн у відновлення теплоелектростанцій після російських атак, а також у підтримку стабільного вуглевидобутку.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Трамп розпорядився визнавати у США тільки дві статі: чоловічу і жіночу

Сполучені Штати визнаватимуть лише дві статі, чоловічу та жіночу, які не підлягають зміні. Дональд Трамп вирішив якомога швидше покласти край низці заходів, спрямованих на заохочення расової рівності та захист прав представників спільноти ЛГБТК+.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.

В указі Трампа міститься вимога до уряду використовувати термін “стать” замість “гендер”, а також вимога про те, щоб видані урядом документи, що засвідчують особу, включно з паспортами та візами, ґрунтувалися на тому, що він описує як “незмінну біологічну класифікацію людини як чоловіка або жінки”.

За кілька годин після вступу на посаду Трамп швидко розпочав виконання передвиборчих обіцянок щодо скасування політики, ухваленої адміністрацією Байдена, яка надавала пріоритет реалізації заходів для забезпечення розмаїття в усьому федеральному уряді.

Трамп скасував 78 указів, підписаних Джо Байденом, включно з щонайменше десятком заходів, спрямованих на підтримку расової рівності та боротьбу з дискримінацією щодо геїв і трансгендерів.

Серед скасувань Трамп скасував два укази, підписані Байденом у перший день його перебування на посаді чотири роки тому: один із них стосувався расової рівності для малозабезпечених спільнот, а інший – боротьби з дискримінацією за ознакою ґендерної ідентичності або сексуальної орієнтації.

Трамп скасував інші укази, спрямовані на допомогу чорношкірим, латиноамериканцям, корінним американцям, азіатам і жителям островів Тихого океану.

“Цього тижня я також покладу край політиці уряду, спрямованій на спроби соціального впровадження раси і статі в усі аспекти суспільного і приватного життя”, – заявив Трамп у своїй інавгураційній промові.

Він заявив про плани створити суспільство, що не розрізняє кольору шкіри і засноване на заслугах. “Відсьогодні офіційною політикою уряду Сполучених Штатів буде те, що існує тільки дві статі: чоловіча і жіноча”, – сказав Трамп.

Реакція суспільства

Захисники громадянських прав і прав людини та відповідні організації негайно пообіцяли захищати меншини та кинути виклик планам Трампа.

“Ми відмовляємося відступати або піддаватися залякуванням. Ми нікуди не підемо і будемо боротися проти цих шкідливих положень усіма силами”, – заявила Келлі Робінсон, президентка Human Rights Campaign, найбільшої в США групи із захисту прав ЛГБТК+.

Захисники прав людини заявили, що будь-які заходи щодо обмеження прав трансґендерів і скорочення прав трансґендерів, ухвалені Трампом, стануть ударом по наполегливих зусиллях із забезпечення справедливої політики та підірвуть прогрес, досягнутий у боротьбі із системними забобонами, які впродовж десятиліть позбавляли рівних можливостей марґіналізовані групи.

Нагадаємо, Дональд Трамп у перший день на посаді президента 20 січня підписав низку указів, які стосуються енергетики, імміграційної політики, нацбезпеки, і скасовують низку рішень адміністрації Джо Байдена. Ці документи не потребують схвалення Конгресу, тому можуть бути швидко виконані.

Читати далі

Віцепрем’єрка Іспанії відмовиться від Twitter через поведінку Маска на інавгурації Трампа

Віцепрем'єр Іспанії Йоланда Діас відмовиться від користування соціальною мережею Twitter, яка належить мільярдеру Ілону Маску, через поведінку останнього під час інавгурації президента США Дональда Трампа.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на віцепрем'єра Іспанії Йоланду Діас в інтерв'ю телеканалу TVE.

Як відзначила Діас, відповідне рішення вона прийняла через поведінку Маска під час інавгурації Трампа, у зв'язку з чим вона не планує “продовжувати пропагувати ненависть”.

“Я ухвалила це рішення, яке, я знаю, складне, але я не буду частиною соціальної мережі, заснованої на використанні алгоритмів, які заохочують ксенофобські ідеї, спрямовані проти прав людини і заохочують крайніх правих у світі”, – заявила вона.

Також вона додала, що інші міністри країни з її ліворадикальної партії Sumar прийняли аналогічне рішення щодо користування Twitter.

Інавгурація Трампа

Вчора, 20 січня, у Вашингтоні пройшла інавгурація Трампа, яка дозволила йому офіційно обійняти посаду голови Білого дому. Під час заходів також був присутній й Маск, який відзначився тим, що зробив жест, схожий на нацистський “Sieg Heil”, під час промови. Відповідаючи критикам мільярдер заявив, що його втомлюють атаки у стилі “всі є Гітлером”.

Детально про те, що сказав Трамп під час своєї інавгураційної промови – в матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Завдання державних монополістів – працювати на економіку, а не отримувати надприбутки, – експерт

Уряд зобов’язаний керувати державними компаніями, які утримують монопольне становище на ринку, і дбати, щоб ці компанії працювали на економіку, а не отримували надприбутки.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар керівника Комітету економістів України Андрія Новака.

“Уряд зобов’язаний керувати цими процесами, тому що державні монополісти – в управлінні уряду. І не з метою отримання максимальних прибутків цими монополіями. Це не є завдання природних монополістів, державних тим більше! Завдання державних монополістів – створювати максимально ефективні умови для роботи економічної системи. Там, де є природні монополісти, – енергетичні компанії або логістичні, такі як “Укрзалізниця”, – основне завдання уряду – забезпечувати мінімальні можливі тарифи”, – наголосив Новак.

Він підкреслив, що саме таким має бути підхід Кабміну, якщо потрібно стимулювати розвиток економіки, створювати нові робочі місця та посилювати національну безпеку.

“Отримання “Укрзалізницею” чи облгазами максимальних прибутків не є завданням влади по управлінню природними державними монополіями. Збереження мінімальних тарифів на товари і послуги державних монополій дозволить бізнесу набагато ефективніше працювати. Тоді по всій економічній системі всі суб’єкти господарювання зможуть, по-перше, в умовах війни краще виживати, а по-друге — забезпечувати більше робочих місць та податкових платежів та посилювати економічну оборону”, – резюмував експерт.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що “Укрзалізниця” отримала за 3 квартали 2024 року 1,7 млрд грн чистого прибутку. Це, на переконання експертів ринку, дає змогу компанії утримати тариф на вантажі на поточному рівні. Але УЗ суттєво збільшила операційні витрати, і через це ініціювала збільшення тарифу на вантажні перевезення на 37%.

Бізнес-асоціації, у тому числі міжнародні торгові палати, розкритикували це рішення і попередили про значні ризики для економіки, які воно несе. Так, завод АрселорМіттал Кривий Ріг попередив, що може закрити завод, де працює 20 тисяч людей. А у Дунайському пароплавстві заявили про небезпеку зупинки флоту у разі підвищення тарифу.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі

Зареєстрована нова смерть від коронавірусу: на Дніпропетровщині погіршилась епідемілогічна ситуація

На минулому тижні, з 10 до 16 січня на Дніпропетровщині зросла захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Водночас вона знаходиться на сезонному рівні. Також зафіксовано летальний випадок через коронавірус. Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ». Згідно з даними епідеміологічного моніторингу, протягом […]

Читати далі

Діалог з агресором. Про що говорили Україна та РФ у 2022-му та чи була угода в Стамбулі

Президент Володимир Зеленський допускає завершення російсько-української війни у 2025 році. Так чи інакше це залежить від мирних переговорів, але Україна готова сідати за один стіл із РФ лише після сильних гарантій безпеки від нового президента США Дональда Трампа.

РБК-Україна нагадує, про що намагалися домовлятися з Москвою на початку повномасштабної війни і чому мирний процес провалився.

Зміст

Перші раунди в Білорусі: про що домовлялися Київ і Москва

Як сторони намагалися в Стамбулі домовитися про завершення війни

“Стамбульська угода” була чи ні? Що каже Україна та РФ

Перші раунди в Білорусі: про що домовлялися Київ і Москва

Ідея про переговори з'явилися одразу після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Перший дипломатичний контакт відбувся наступного дня, коли Москва звернулася із запитом про евакуацію китайських студентів з України.

Спочатку як місце переговорів росіяни бачили Мінськ. Також розглядався варіант зустрічі на українській стороні біля кордону з Білоруссю, але саме звідти противник тоді розгортав наступ на Київ. У підсумку зійшлися на тому, що переговори відбудуться на білоруській стороні в Гомельській області.

Вранці 27 лютого в Гомель прибула російська делегація і, не зустрівшись із представниками України, звинуватила її в нібито саботажі узгодженої зустрічі. Пообіді президент Зеленський домовився з Олександром Лукашенком, що делегація зустрінеться без попередніх умов у районі річки Прип'ять. Останній гарантував безпеку українській стороні.

Увечері повідомлялося, що українська делегація на чолі з лідером фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією прибула на переговори з представниками РФ на чолі з помічником Путіна Володимиром Мединським, однак зустріч перенесли. Добиратися туди напряму варіантів не було, тому українська делегація зробила великий гак через Польщу. Два вертольоти Black Hawk сіли на білоруському військовому аеродромі 28 лютого.

Фото: українсько-російські переговори 28 лютого 2022 року (belta.by)

Росіяни приїхали з документом під умовною назвою “Мирний договір між РФ і Україною”. Хоча де-факто це були вимоги капітуляції. Серед 12 пунктів не було нічого принципово нового: вимоги “денацифікації”, “демілітаризації”, нейтралітету і позаблоковості України, визнання Криму російським і незалежності “ЛДНР”, державного статусу російської мови тощо.

Перший раунд переговорів тривав близько п'яти годин. Жодних рішень не було ухвалено, сторони заявили, що знайшли деякі пріоритетні теми для спільних позицій і домовилися обговорювати російські вимоги на наступних раундах біля польсько-білоруського кордону, на території резиденції Лукашенка в Біловезькій пущі.

Друга зустріч відбулася 3 березня. На ній обговорювали військовий і гуманітарний блок, а також майбутнє політичне врегулювання. Але домовилися лише про формат гуманітарних коридорів для евакуації мирних жителів і доправлення ліків і продовольства в місця запеклих боїв (з можливістю тимчасового припинення вогню).

Третій раунд відбувся 7 березня. Сторони домовилися про поліпшення логістики гуманітарних коридорів, щодо базового політичного блоку з припиненням вогню і гарантіями безпеки вирішили консультуватися надалі.

Згідно з російським проєктом, крім вищеназваних вимог, Україна мала скоротити армію до 50 000 осіб, залишити чотири кораблі, 55 вертольотів, 300 вертольотів, відмовитися від виробництва або закупівлі ракет дальністю понад 250 км, визнати “республіки Донбасу” в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей.

На переговорах у Білорусі дедалі активніше обговорювалося перенесення місця в нейтральну країну. Україна пропонувала Ізраїль і Швейцарію, Росія – Сербію. Зійшлися на Туреччині, чий президент Реджеп Таїп Ердоган пропонував себе як посередника. Наступні зустрічі проходили на його території.

Як сторони намагалися в Стамбулі домовитися про завершення війни

У російсько-українській війні Туреччина формально зайняла нейтралітет, хоча рішення закрити Босфорську протоку для російських військових кораблів, що йшли в Чорне море, зіграло величезну роль у провалі окупантів на південному фронті.

Перші переговори відбулися вже 10 березня між міністрами закордонних справ Дмитром Кулебою та Сергієм Лавровим в Антальї за посередництва тодішнього глави МЗС Туреччини Мевлюта Чавушоглу.

Кулеба приїхав із реальними повноваженнями домовлятися, був на зв'язку з керівництвом України, щоб у разі потреби одразу ж погодити рішення. У Лаврова повноважень не було, за його словами, він приїхав із поваги до Ердогана. Пропозицію встановити гуманітарний коридор до Маріуполя він відхилив.

По суті зустріч не принесла жодних результатів. Після неї Лавров взагалі заявив, що Росія нібито не нападала на Україну. З таким підходом ні про який конструктив з російського боку мови бути не могло.

Чавушоглу зайнявся човниковою дипломатією, по черзі відвідавши Москву і Львів. У результаті 29 березня в Стамбулі відбулася повноцінна зустріч української та російської переговорних делегацій. Перед нею президент Зеленський казав про готовність обговорювати відмову від будь-яких претензій на членство в НАТО в обмін на міжнародні гарантії безпеки.

Фото: російсько-українські переговори у Стамбулі 29 березня 2022 року (Getty Images)

Після зустрічі Мединський заявив, що Київ підтвердив прагнення до без'ядерного і нейтрального статусу, а також відмову від виробництва і розміщення зброї масового ураження. Заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін оголосив про рішення “в рази скоротити активність на Чернігівському та Київському напрямках”.

Давид Арахамія зазначив, що обговорювали нову систему гарантій безпеки для України. Серед країн-гарантів бачили США, Францію, інших членів Радбезу ООН, Канаду, Польщу, Туреччину та Ізраїль. За його словами, європейські країни мали допомогти Україні вступити до Євросоюзу.

Учасник делегації Михайло Подоляк запропонував заморозити питання Криму і Севастополя і вести переговори щодо статусу протягом 15 років. При цьому весь цей термін Україна готова була утримуватися від повернення півострова військовим шляхом. Мединський заявив, що це не відповідає російській позиції.

У будь-якому разі найбільш наочним результатом стало рішення росіян вийти з північних регіонів України. Це було подано як “жест доброї волі”, але співрозмовники РБК-Україна пояснювали, що до того моменту агресор не міг постачати угруповання під ударами Сил оборони і відступ був вимушеним.

Російська сторона запросила паузу на вивчення пропозицій, Україна – щоб скласти драфти гарантій безпеки із західними партнерами.

У квітні весь світ дізнався про воєнні злочини в Бучі. Через настрої в українському суспільстві переговорний процес став де-факто неможливим. Військова допомога західних партнерів почала поступово збільшуватися. Було ще кілька раундів переговорів по відеозв'язку, але з кожним разом ставало дедалі зрозуміліше, що результату вони не принесуть. У підсумку Україна перестала брати слухавку.

Детальніше про те, як Україна і Росія намагалися домовлятися в перші місяці війни, читайте в хроніці переговорів від РБК-Україна.

Військові делегації контактували влітку і за посередництва ООН і Туреччини уклали так звану зернову угоду від 22 липня 2022 року, яка розблокувала поставки з українських портів Чорним морем. Однак зустріч у Стамбулі 29 березня вважається останньою реальною спробою покласти край війні дипломатичним шляхом.

“Стамбульська угода” була чи ні? Що каже Україна і РФ

Володимир Путін цинічно каже про готовність до компромісу щодо України, але з позиції сили киває в бік так званого “Стамбульського комюніке”.

“Ми готові вести діалог без попередніх умов. Але на базі того, про що домовилися під час переговорного процесу в Стамбулі. Ну і виходячи з реалій, які складаються на землі”, – заявив він наприкінці 2024 року, маючи на увазі, що Україна має погодитися на російську окупацію Криму та чотирьох областей.

Уперше на домовленості в Стамбулі Путін послався на зустрічі з африканською делегацією в червні 2023 року. За його словами, в результаті турецьких переговорів було вироблено проєкт “Договору про постійний нейтралітет і гарантії безпеки України”. Тоді ж він заявив, що документ нібито був парафований українською стороною.

Путін також показав додаток про граничну кількість особового складу, озброєнь і техніки Збройних сил України в мирний час. Обидва документи були роздруковані з використанням декількох шрифтів, щоб показати різночитання в текстах.

Фото: Володимир Путін показує проєкт “Стамбульських угод” (росЗМІ)

На першій сторінці “договору” помістилися преамбула і частина ст. 1. Із фрагмента, який потрапив у кадр, можна зробити висновок, що не вдалося погодити навіть список сторін. Розбіжності з приводу “додатка” виглядали більш суттєвими. Наприклад, Україна визначила в проєкті граничну чисельність ЗСУ в 250 000 осіб, позиція Росії – 85 000.

The Wall Street Journal у березні 2024 року опублікувало більш детальний проєкт.

Основні моменти:

угода дозволяла Україні вступити до Євросоюзу, але забороняла приєднуватися до НАТО
забороняється передача Україні іноземної зброї, ракет будь-якого типу і відправка іноземних формувань
чисельність ЗСУ мала скоротитися до 85 000 військових, 342 танків, 519 артилерійських систем, а дальність українських ракет – обмежена 40 км. Україна хотіла мати 250 000 військовослужбовців, 800 танків і 1900 артсистем
окупований Крим мав залишатися під контролем Росії (без нейтральності та демілітаризації)
російська мова мала функціонувати нарівні з українською. Україна на цей пункт не погодилася
майбутнє окупованого 2014 року Донбасу мало обговорюватися особисто Путіним і Зеленським
гарантами договору мали виступити США, Велика Британія, Китай, Франція і Росія. Росія хотіла додати Білорусь, Україна – Туреччину
на випадок повторного нападу Україна хотіла закриття повітряного простору і військової допомоги від західних країн. На це не погодилася Росія

Крім того, Україна не погодилася на відмову від претензій, згідно з якими Міжнародний кримінальний суд розслідує воєнні злочини Росії. Сторони також не парафували пункт про скасування взаємних санкцій.

Пізніше німецьке видання Welt написало, що Зеленський і Путін мали особисто обговорити деталі виведення російських військ. Але не з території Криму та захопленої частини Донбасу. Однак після саміту в Стамбулі російська сторона висунула критичні для Києва вимоги, такі як статус російської мови тощо. На момент переговорів обидві сторони виявляли неабиякий інтерес, але поразки Росії в другій половині 2022 року змінили загальний розклад.

Минулого місяця Володимир Зеленський заявив, що “Стамбульських угод” ніколи не існувало, і взагалі Москва хотіла не домовленостей і компромісів, а української капітуляції. За його словами, Путін пропонував Україні здатися і заморозити конфлікт, відмовитися від незалежності та змінити політичний курс на Росію.

“Україна нічого не підписувала, жодних угод не існувало. В ультиматумі було демілітаризація, денацифікація. Сьогодні про денацифікацію українців говорить головний нацист – Путін”, – додав президент України.

При підготовці тексту використовувалися: інформація з відкритих джерел, публікації The Wall Street Journal і Welt, заяви президента України Володимира Зеленського.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

Читати далі