“Я не дзвонив би вам, але моя дитина не може за себе постояти”, – ці слова доводиться чути Наталі Фрідман, керівниці відділу роботи з сім’ями Барнард-коледжу, мало не щодня. Але ось що цікаво: у більшості випадків студенти чудово справляються самі. Батьки ж, хоч і діють з любов’ю, іноді заважають своїм дітям навчатися самостійності.
Дослідження свідчать, що надмірна батьківська опіка має довготривалі наслідки. Це може бути зниження впевненості у своїх силах, депресія, втрата інтересу до навчання, а ще — труднощі з адаптацією до нового середовища. Найгірше, що “постійний супровід” може підсвідомо натякати дітям: “Ти сам не впораєшся”.
Чому важливо дати дитині простір61% американських батьків вважають, що інші надто сильно опікують молодь. І тільки 28% визнають, що й самі можуть перебільшувати зі старанністю. Але усвідомити власну помилку нелегко.
Ситуація знайома багатьом: батьки обурюються, коли чують, що їх називають “курками, які носяться зі своїми яйцями”. І хоча такі слова можуть дратувати, відмовитися від звички втручатися у кожну деталь життя дитини — це дійсно корисний крок.
Хто такі батьки-“налагоджувачі”Таких батьків я називаю “налагоджувачами”. Вони намагаються прибрати зі шляху дитини всі можливі перешкоди. Це прагнення продиктоване любов’ю, але не завжди приносить користь.
Наприклад, батьки часто дзвонять у коледж через, здавалося б, дрібниці: хтось не міг записатися на курс, сусід по кімнаті не подобається, або в гуртожитку не той напір води. Чоловіки зазвичай інфантилізують дочок і намагаються “продавити” свої рішення. Жінки ж частіше намагаються знайти компроміс.
Як студенти реагують на втручанняІноді ситуація доходить до курйозів. Один батько навіть звернувся до керівництва коледжу, щоб вирішити питання з розкладом дочки. Але що стало несподіванкою? Дівчина не лише не поділяла обурення батька, а й зовсім не знала, що той втручається в її справи. Її це засмутило.
Роздратування через надмірну опіку — нормальна реакція. Турбують ті студенти, яких привчили до безпорадності. Що з ними буде, коли батьків поруч не буде?
Як допомогти дитині стати самостійноюНа щастя, існує багато способів підтримати дітей і водночас навчити їх приймати власні рішення.
Заохочуйте маленькі кроки. Якщо дитина стикається з проблемою, наприклад, сусід зловживає алкоголем, допоможіть їй написати листа або знайти контакт людини, яка може допомогти.Допоможіть підготуватися до розмови. Якщо студент боїться говорити з викладачем, допоможіть скласти текст для розмови. Наприклад: “Добрий день, професоре. Я Олександр, навчаюсь у вас на курсі біології. Хотів би обговорити результати іспиту”.Навчайте ставитися до труднощів як до досвіду. Розчарування — це теж навчання. Допоможіть студенту поставити конкретні питання: “Як краще підготуватися до наступного іспиту?” або “Є ще способи покращити оцінку?”.Радьте шукати кілька думок. Різні люди можуть давати різні поради. Чим більше інформації збере студент, тим краще. Навчіть його приймати відмову як частину життя.Навчання самостійності — це процес, який потребує терпіння. Але головне — дати дітям зрозуміти: вони можуть впоратися. І тоді вони здивують вас своїми досягненнями.
Джерело: 5692.com.ua
Читати далі