Завершується чотириста десята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти нашої держави. Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 19:30. Про це повідомляє редакція 056.  Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук повідомив, що вербна неділя минула в усіх громадах області без обстрілів. "Бог нас береже, Збройні Сили захищають від ворога, а Світло і Добро долає пітьму.  До Великодня залишився тиждень. Нехай він пройде спокійно, наскільки це сьогодні можливо.  Мирної ночі, Дніпропетровщино. Слава Україні", – підсумував Микола Лукашук.  Джерело: 056.ua

Наразі в Києві та декількох регіонах починається вигнання московського патріархату з України. Весь процесс супроводжується акціями протесту та не згодою з цим співчуваю их УПЦ МП. Тим часом журналістам вдалося з'ясувати, що митрополит УПЦ МП Онуфрій (в миру Орест Березовський) та ще понад 20 священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату мають російське громадянство. Про це йдеться в розслідуванні "Української правди", передає редакція 056.  Згідно з витягом з системи "Роспаспорт", 20 березня 2002 року Онуфрій отримав у Москві російський паспорт. За рік, 23 червня 2003 року, він отримує ще й закордонний паспорт громадянина рф. І він у нього не перший. У 1998 році священику в москві вже видавали закордонний паспорт. А це означає, що російське громадянство Онуфрій мав набагато раніше, ніж з 2002 року. Архієрей УПЦ МП та намісник десятинного монастиря Гедеон (Юрій Харон), виявляється, також має російське громадянство. російський паспорт він отримав вже у 2019 році в Москві. А у 2020 році отримав цілих два закордонних паспорти громадянина росії. "Українська правда" з'ясувала також, що в січні 2023 року, майже через рік після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, Гедеон проводив службу в російській Казані. У його молитві були слова на підтримку військ рф та російського нападу на Україну. У грудні 2022 року російський паспорт отримав також колишній митрополит Ізюмський і Куп'янський Єлисєй (Олег Іванов). Після окупації Ізюма Єлисей продовжив молитись за патріарха Кирила та почав працювати на окупаційну владу. Зокрема, приймав у себе в храмі представників окупаційної адміністрації Харківської області. Після деокупації Ізюма Іванов втік до Бєлгорода, де і отримав російський паспорт. Наразі у редакції УП є підтверджена інформація про наявність понад 20 російських паспортів у священнослужителів УПЦ МП. Найближчим часом "Українська правда" опублікує ці дані на своєму сайті. Зараз редакція наводить лише деякі з прізвищ священників УПЦ МП, які мають російське громадянство: митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонофан (Анатолій Єлецьких); вікарій Тульчинської єпархії, єпископ Ладижинський Сергій (Сергій Аніцой); вікарій Київської єпархії архієпископ Пантелеймон (Віктор Бащук); керуючий Чернівецько-Буковинською єпархією митрополит Мелетій (Валентин Єгоренко); керуючий Хустською єпархією митрополит Марк (Микола Петровцій); керуючий Дніпропетровською єпархією митрополит Іриней (Іван Середній). В РПЦ/УПЦ МП заперечують наявність російського громадянства у митрополита Онуфрія та інших церковників. Розслідування "Української правди" щодо наявності в Онуфрія та ще 20 священників УПЦ МП російського громадянства у церкві назвали "недостовірним й маніпулятивним".  Сам митрополит РПЦ/УПЦ МП Онуфрій визнав, що мав російський паспорт, однак ніколи ним «не цікавився», а після вторгнення рф в Україну «полишив» російське громадянство. Джерело: 056.ua

Українці мають бути готовими до гроз та відповідних звуків. В Україні з підвищенням температури почали активізуватись небезпечні погодні явища. Про це попередажє Укр Гідрометцентр, передає редакція. Синоптики зауважили, що температура повітря починає підвищуватися, тому поступово вже активізуються небезпечні явища теплого періоду.  "Будьте готові до такого явища і відповідних звуків", – порадили в Укргідрометцентрі. Гроза очікується в Києві та Київській області, а також у північних, центральних і південних областях України.  У більшості північних, центральних і південних областей у найближчу годину, з утриманням до кінця доби 9 квітня гроза. І рівень небезпеки, жовтий.  На цих вихідних в Україну прийшло потепління, яке найбільше відчувалось на заході країни. Там стовпчики термометрів після кількох днів холоду підійнялись до +5°…+12°. Убільшості областей спостерігалось +10°…+ 14°, а місцями на сході повітря прогрілося до +17°. Водночас, в Україні дощитиме, місцями дощі супроводжуватимуться грозами, а в районі Карпат ймовірний мокрий сніг.  За даними Укргідрометцентру, найближчими днями місцями в Україні будуть тумани. Вітер буде змінних напрямків, його швидкість становитиме 3-8 м/с. За даними відомої синоптикині Наталки Діденко на вихідних в Україні очікуються періодичні дощі та мокрий сніг.  За її даними, на Вербну неділю в Україні також переважатиме волога погода з дощами, але на сході країни та у Криму опадів не очікується.  У більшості областей, за її даними, буде +9°…+14°, на сході – до +17°, а на заході трохи прохолодніше, +6°…+11°. Джерело: 056.ua

"Скоро вже буде Паска. Так що заказуйте м'яска, сардельки та ковбаска" – TikTok-відео від 5-річного хлопчика замилувало соцмережі. Ролик з юним фермером Матвійком вже набрав понад 10 мільйонів переглядів. Дійсно дитина має рацію, бо на Великдень, після Великого посту, годиться приготувати багато різних і скоромних страв. Ця традиція має глибоке коріння і збереглась і до нині.  Паска та крашанки відіграють ключову обрядову функцію, відтак, їм найбільше приділяють уваги.  Редакція розкаже, що та як готують в Україні до Великодня. Умовно, страви до Великоднього столу можна розділити на м’ясні і молочні.   Одразу почнемо з того, що засновниця науково-просвітницького проєкту їzhakultura Олена Брайченко зазначає, що цей перелік не є вичерпним.   Молочні страви, мають свої відміни і певну регіональну специфіку. Поза тим, характерним є наступний перелік страв: сирна паска, запіканка, плесканка, вершкове масло (часом йому надають форми баранця за допомогою спеціальної металевої форми), пироги, пиріжки з сиром.  М’ясні страви представлені теж доволі широким асортиментом: ковбаси, кишка, шинка, вуджене сало, холодець (драглі, студенець), салтисон (ковбик, зельц, сальцесон), голубці, крученики, а також більш сучасні – котлети, відбивні, м’ясні рулети та навіть шашлики.  А от овочевих страв на святковому столі у минулому було не так і багато. Адже Паска припадає на час, коли запаси овочів з минулого року вже скінчились, а нові ще не виросли. Проте зелені використовують багато. Кріп, петрушка стають окрасою не лише кошика, але й столу.   Познайомимось із кількома регіональними знаковими стравами Великоднього столу.   Святкова спокуса – Криворізька макова паска В українських кулінарних традиціях є особливий святковий хліб, який християни готують лише раз на рік на Великдень – свято Христового Воскресіння. У кожній родині на Дніпропетровщині, в якій випікають паску на це свято, є свої перевірені рецепти, ще від бабусь, і спеціальні форми. Для тіста беруть найкращі продукти, найбіліше борошно, цукати, родзинки, прикрашають паски цукровими кольоровими посипками, фігурками у вигляді хрестиків, пташок і квітів. Готувати тісто на паску треба у гарному настрої, з хорошими думками, молитвою, бо інакше паска може не вдатися, а яка паска, такий буде і рік для родини. Криворізька макова паска, яка теж потрапила до онлайн-каталогу «Ковчег смаку Україна», – це традиційна обрядова випічка до Великодня, рецепт якої був характерним для родин Кривого Рогу. Родина Янко випікає макову паску за старовинним рецептом своїх пращурів, який передавався та відтворювався від матері до доньки продовж 5-х поколінь. Така паска випікається з тіста у вигляді рулету з маковою начинкою, має неперевершений ніжний, солодкий смак, пухка та м’яка, довго не черствіє. У борошно додається гашена оцтом сода та куркума. До теплого молока додаються дріжджі, цукор, розтоплене вершкове масло, все перемішується. Яйця збиваються та додаються до молока потім поступово додається мука; все перемішується до однорідного стану. Тісто вимішується в олії та залишається підійти у теплому місці. Перед випіканням тісто руками розправляють у прямокутник, рівномірно викладають солодку начинку з розтертого маку, загортають у рулет, вертикально розміщують у формі для випІкання та залишають відпочити. Випікають у печі 30 хв. при 150°С або 10–15 хв. при 160°С. Зверху паска змазується помадкою зі збитими до густої піни яєчними білками та цукром і прикрашається маком, сушеними яблуками, грушами. Плесканка  На Львівщині, Івано-Франківщині поширена страва з сиру, яку звуть плЕсканка. Готується вона швидко та просто, але без неї складно уявити Великдень. Найчастіше плесканку запікали і досі запікають у тарілці, в якій цю страву і подають. Для приготування потрібно відтиснути домашній сир та добре змішати його з яйцями, сіллю, перцем. Обов’язково додати присмаки, які можуть відрізнятися у кожній родині чи селі. Це паприка/кмин/кориця/гвоздика/мускат.  Сирні коники  А от на Гуцульщині ви, ймовірно, будете не так смакувати, як милуватися сирними кониками. Їх роблять із домашнього зрілого сиру (ферментація якого відбувається за рахунок додавання "глягу" / "глегу" шлунка кількаденного теляти чи ягняти). Такий сир закладають в окріп, після чого він стає м’яким і гнучким, відтак, з нього можна формувати фігурки. Правда, не сподівайтесь, що у вас вийде все з першого разу, тут потрібна майстерність і наставництво майстрині, яка вміє їх виробляти. Аби закріпити тендітних плетених коників, їх занурюють до миски з соляним розчином. Сирна Паска   На Одещині, Півдні України, Київщині, Лівобережжі поширеною була і нині є солодка сирна паска. Варіантів її приготування так само багато, як і паски з борошна. Секрет її приготування – у добре перетертому домашньому сирі, додаванні вершків/сметани/вершкового масла, яєць та різних вишуканих додатків, як-то мигдаль, родзинки, сушених абрикос. Змішану масу закладали у минулому в дерев’яну форму (сьогодні найчастіше зустрічаємо пластикові) й притискали гнітом.  Лишали на кілька годин, аби стекла зайва волога та паска тримала форму.  Печене порося  На Слобожанщині у минулому зберігали звичай начиняти та запікати ціле молочне порося. Начиняли гречаною кашею, або й рисом. Хто не мав порося, пік гуску або й цілу щуку у вершковому маслі. Зрештою, на Слобожанщині печена птиця до свята у ХІХ ст. була досить поширеною, адже цей край славився птахівництвом. Тому й не дивно, що серед великодніх страв була домашня локшина з гусятиною, або ж молочна. Локшина з гускою  Домашня локшина з печеною качкою чи гусятиною – теж досить поширена святкова страва, особливо на Сході та Півдні України. Хрін домашній, цвіклі чи бурачки  Неодмінним елементом до страв є хрін. Його натирають і подають до м’ясних страв. Він може бути білим, або ж підфарбованим соком з буряків чи буряковим квасом. На теренах Західної України поширена страва під назвою цвіклі / цвікли, яку готують із тертого хрону, варених буряків і заправляють оцтом, сіллю, перцем. На Коломийщині таку страву звуть муцька.  Джерело: 056.ua

Розпочалася чотириста десята доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти нашої держави. Протягом минулої доби противник завдав 4 ракетних та 40 авіаційних ударів, здійснив 58 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та цивільній інфраструктурі населених пунктів. Редакція розкаже про ситуацію в країні.  Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів і надалі залишається високою по всій території України, адже противник не припиняє застосовувати тактику терору.  На Сумщині Ворог обстріляв Середино-Будську громаду, зафіксовано п'ять прильотів. Також під обстрілами опинилися Білопільська, Хотінська, Великописарівська, Миропільська громади. На Запоріжжі Запоріжжя, Оріхів, Гуляйполе та ще 15 населених пунктів стали цілями для російських снарядів – ворог здійснив один ракетний обстріл, чотири авіаційні, п'ять атак БпЛА та 46 артобстрілів. Зруйновано або пошкоджено кілька десятків об'єктів: квартир, будинків, господарчих споруд. По області – троє загиблих, п’ятеро поранених. На Дніпропетровщині росіяни обстрілювали Марганецьку та Мирівську громади – снаряди пошкодили газопровід та паркан. На Харківщині Окупанти обстріляли Ветеринарне, Вовчанськ, Дворічну, Берестове та інші населені пункти. Пошкоджено житлові будинки, господарчі споруди. По області – двоє загиблих, одна поранена людина. В Ізюмі та Слобожанському двох людей госпіталізували внаслідок вибуху міни та невідомого предмета.  На Луганщині Артилерійських обстрілів зазнали Макіївка, Невське, Діброва та Білогорівка. На Донеччині Під обстрілами – Бахмут, Костянтинівка, Курахове, Торецьк, Велика Новосілка, Очеретине, Времівка, Дружба. Руйнувань зазнали житлові сектори. По області – двоє поранених.  На Херсонщині Ворог випустив по області 495 снарядів з різного виду озброєння та авіації. Херсон обстріляли шість разів (23 снаряди). Джерело: 056.ua

У неділю, 9 квітня, війська рф вивели у Чорне море два ракетоносії. Загальний залп може становити 8 крилатих ракет "Калібр". Про це повідомляє редакція з посиланням на оперативне командування "Південь" у Facebook. Сьогодні війська рф вивели на бойове чергування у Чорне море 11 кораблів та збільшили кількість ракетоносіїв. "Наразі 2 підводних човни із 8 "Калібрами" готові до застосування", – йдеться у повідомленні. Крім того, військові закликають жителів прибережних територій бути обережними через небезпеку мін. "Пам’ятайте про мінну загрозу і на суходолі, і у прибережній зоні. Після шторму імовірне принесення до берегу морських мін. Сигнали повітряної тривоги не ігноруємо, бо ворог не має нічого святого", – попередили захисники півдня України. Джерело: 056.ua

Вербна неділя (церковна назва – Вхід Господній у Єрусалим) – велике православне свято. Воно присвячене урочистій появі Ісуса Христа в Єрусалимі напередодні Його мученицьких страждань та смерті. У цей день прийнято відвідувати богослужіння, освячувати в храмах вербові гілки і прикрашати ними в будинку ікони. Редакція розкаже як святкувати і що не можна робити.  Вербна неділя в 2023 році відзначається 9 квітня. Дата щороку змінюється, залежно від дня святкування Паски. Свято відзначається за тиждень до Великодня, у шосту неділю Великого посту. Назва свята Вербна неділя походить від звичаю освячувати в цей день у церкві гілки верби. Вони символізують пальмові гілки, якими іудеї вітали Ісуса в Єрусалимі. В Україні пальми не ростуть, тому їх замінено вербовими гілками. Верба – перша рослина, яка розквітає навесні. Вона уособлює пробудження природи після зимового сну і відродження нового життя.Як святкувати Вербну неділю Підготовка до свята починається за кілька днів. Люди зрізають гілочки верби і ставлять будинку в воду, щоб вони розпустили.  Святкування Вербної неділі починається ввечері в суботу. У церквах проходять богослужіння й освячення верби. У неділю в церквах також йде служба, і священики кроплять вербові прутики святою водою. Після служби люди приносять освячені гілочки додому, кладуть їх біля ікон і зберігають в цьому місці протягом року. Для залучення сили, здоров'я і достатку легенько шмагати по спині вербними прутами членів сім'ї. Господині готують святкові обіди або вечері. Вербна неділя випадає на Великий піст. У цей день забороняється їсти м'ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати в їжу рибу і трохи червоного вина. Вербній неділі передує свято Лазарева субота. У цей день Ісус Христос звершив велике чудо – воскресив праведного Лазаря. Після Вербної неділі починається Страсна седмиця – тиждень перед Великоднем, яка присвячена спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа. Історія свята Свято Вхід Господній в Єрусалим встановила християнська церква в Єрусалимі в IV столітті. На Русі він виник в X столітті і отримав назву Вербна неділя. Свято присвячене урочистому входу Ісуса Христа в Єрусалим перед Великоднем в 33 році. Після того, як Христос воскресив Лазаря з Віфанії, чутки про нього поширилися по багатьом містам. Він в'їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. За традицією ті, хто в'їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в'їжджали на віслюку – мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя – царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім'я спокутування гріхів людства. Через п'ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його …!». Існує язичницька версія походження Вербної неділі, згідно з якою прообразом свята стало давньослов'янське свято Вербохліст. Воно було присвячено родючості, живучості та силі волі, які ототожнювала верба. У цей день влаштовувалися масові гуляння. Хлопці в жартівливій формі били дівчат вербою. Вважалося, що такий ритуал сприяє продовженню роду і появи здорових і сильних спадкоємців. Також в цей день били вербовими прутиками домашніх тварин, щоб вони росли здоровими. Традиції та обряди З Вербною неділею пов'язано безліч традицій та обрядів. Вони спрямовані на залучення здоров'я, багатства, добробуту, вдале заміжжя та щасливе материнство. У цей день заборонено виконувати роботу по дому: прибирати, прати, мити посуд. Небажано готувати гарячі страви, тому господині намагаються підготувати святкові частування для сім'ї заздалегідь. Не рекомендується шити, в'язати, вишивати, а також розчісувати голову. Не дозволяється займатися важкою фізичною працею: колоти дрова, працювати на городі. У це свято не можна сваритися, нецензурно виражатися, бажати зла, думати про погане. Краще утриматися від перегляду телевізора, комп'ютерних ігор, гучних застіль. Що можна і що не можна їсти Вербна неділя припадає на Великий сорокаденний піст перед Великоднем. У це свято Православна Церква дає послаблення посту. Забороняється їсти м'ясо, яйця, молочну продукцію, але дозволяється вживати в їжу рибу. Традиційними стравами святкового столу є овочеві салати, рагу з додаванням гороху, квасолі, кукурудзи, бобів, сочевиці, каші з суміші круп. Популярний продукт в період посту – гриби. Господині роблять з них печеню, запіканки, пироги, зрази, супи, голубці. Гриби і бобові замінюють м'ясні продукти. На десерт господині подають фрукти, пісний зефір, варення, мармелад, халву, гіркий шоколад, печиво. Традиційними напоями є киселі, компоти, узвари. На Вербну неділю дозволяється вживати в малій кількості червоний кагор. Прикмети та повір'я Якщо на Вербну неділю випадає хороша погода, то буде хороший урожай фруктів. Щоб у будинку був достаток і благополуччя, в цей день необхідно посадити або пересадити кімнатну квітку. Якщо вона буде добре рости, то слід очікувати прибутку, а якщо зів'яне – готуватися до збитків. Якщо дівчина хоче в найближчому році вийти заміж, то їй необхідно до світанку наламати гілок на молодий вербі, покласти їх біля ліжка і весь день думати про кохану людину. Щоб позбутися від головного болю, слід ретельно розчесатися, зібрати волосся з гребінця, опустити їх в воду і вилити у коренів верби. Джерело: 056.ua