Завтра, 26 березня, Україна переходить на літній час. Щорічно в останню неділю березня о 3:00 стрілка годинника переводиться на одну годину вперед, передає редакція. Зазначимо, що переводити годинники почали понад сто років тому і ніяк не можуть зупинитися. 19 березня Верховна Рада провалила голосування за скасування переведення годинників на літній і зимовий час кожні півроку. Ініціатор законопроєкту, перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук пропонував залишити в Україні зимовий час. Однак проєкт підтримали лише 212 депутатів, і його відправили на повторне друге читання. Тому в ніч проти 28 березня українцям знову доведеться переводити годинники на годину вперед. Уперше годинники почали переводити за часів Першої світової війни, щоб заощадити електроенергію за рахунок максимального використання світлового дня. Сучасна енергетика розвинулася настільки, що енергозберігаючі лампочки допомагають заощадити більше, ніж переведення годинників. А останні дослідження доводять, що переведення часу призводить до порушення сну, підвищує ризик серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоровʼям. Близько 60 країн досі переводять годинники двічі на рік, більшість з них — у Європі. Планувалося, що країни Євросоюзу востаннє переведуть час у 2021 році, але цю реформу поки відклали. Звідки пішла ця традиція, як переводили час в Україні та чому навіть у Євросоюзі досі не змогли від цього відмовитися. Коли стали переводити час? Уперше переводити годинники почали під час Першої світової війни. Піонерами стали Німеччина, Австро-Угорщина  Довідка Багатонаціональна держава в Центральній Європі з монархічною формою правління, що існувала в 1867—1918 роках. Утворилася в результаті союзу Австрійської імперії та Угорського королівства. До її складу входили території сучасних Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей України. Їхні союзники — 30 квітня 1916 року вони пересунули стрілки годинника на годину вперед, а 1 жовтня — на годину назад. Незабаром так само почали робити Велика Британія, інші європейські країни, США й Австралія. Головна причина — економія на паливі для електростанцій. Протягом ХХ століття деякі країни відмовлялися від сезонного переведення годинників, а потім знову до нього поверталися. Наприклад, під час Другої світової чи економічних криз. Іноді країни відмовлялися від переведення годинників з ідеологічних причин. Після поразки Японії у Другій світовій окупаційна влада  Довідка Окупація Японії військами США і СРСР після капітуляції країни у Другій світовій війні тривала з 1945 до 1952 року. Одна з територіальних суперечок з приводу анексованих СРСР Курильських островів і Південного Сахаліну не вирішена досі. Запровадила у країні перехід на літній час. У 1951 році японці домоглися скасування літнього часу, який асоціювався у них з періодом окупації. Багато країн Азії, Африки та Південної Америки з часом відмовилися від переведення годинників. А більшість держав, розташованих в районі екватору, ніколи це не практикували. Наразі близько 60 країн у всьому світі продовжують щороку переводити час на годину вперед і назад. Більшість з них — в Європі. А в деяких країнах, наприклад у США, Канаді, Мексиці та Австралії, час переводять не на всій території. Як змінювався час в Україні? У 1916 році час уперше перевели на західноукраїнських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини. А на територіях, які були у складі Російської імперії, літній час запровадили за рік — у 1917-му. У перші роки радянської влади літній час запроваджували на різних територіях безладно. Доходило до того, що годинник двічі переводили на годину вперед. Нарешті, у 1924 році територію СРСР розбили на часові пояси без щорічного переведення часу. У 1930 році спеціальним декретом до часу кожного поясу додали ще одну годину — «з метою раціонального використання світлої частини доби та перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням». Згодом цей час отримав назву «декретний». У 1981 році запровадили сезонне переведення годинників двічі на рік, при цьому декретний час не скасовували. Тоді в союзному керівництві вирішили, що час потрібно переводити на початку місяця — так зручніше для економіки. Тому перехід на літній і зимовий час відбувався відповідно 1 квітня та 1 жовтня. Однак це виявилося незручно для людей. Перше квітня 1981 року припало на середу, і багато хто запізнився на роботу і навчання, попри нагадування по телебаченню, радіо та в газетах. Тому з 1984 року годинник стали переводити 1 квітня і в останню неділю вересня, як це практикувалося в європейських країнах. А з 1985 року — в останню неділю березня та вересня. У 1990 році в УРСР скасували декретний час. Щодо сезонних переведень часу, то протягом наступних кількох років в Україні їх то запроваджували, то скасовували. Зрештою, з 1996 року годинник в Україні щороку переводять на літній і зимовий час в останню неділю березня і жовтня. У 2011 році Верховна Рада скасувала перехід на зимовий час. Але вже за місяць переведення годинників знову повернули, насамперед через критику з боку жителів західних регіонів. Річ у тім, що сучасні території України охоплюють три часові пояси. На Луганщині сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж на Закарпатті. Відтоді в Україні кілька разів намагалися скасувати переведення годинників. Остання спроба лишитися на зимовому часі була 19 березня 2021 року. Але депутати Ради не підтримали законопроєкт. А що зараз думають про переведення часу в Європі? У 2018 року Єврокомісія провела опитування, чи потрібно й надалі переводити час двічі на рік. З 4,6 мільйона опитаних 84 відсотки висловилися проти. У березні 2019 року Європейський парламент проголосував за те, щоб відмовитися від сезонного переведення годинників. Передбачалося, що національні парламенти вирішать, на якому часі лишитися — на літньому чи зимовому, й у 2021 році країни востаннє переведуть годинник або в березні, або в жовтні. Але «часова реформа» в Європі поки відкладається. Між країнами-членами ЄС залишилися досить великі розбіжності з приводу того, якого часу дотримуватися. А у 2020 році через пандемію коронавірусу було просто не до дискусій про переведення годинника. Тому деякі експерти вважають, що Україні теж поки не варто поспішати з цим питанням. Скасовувати переведення годинників варто синхронно з ЄС, щоб уникнути економічних втрат, логістичних проблем і зсувів у графіках пасажирського транспорту. Це справді досі економічно вигідно? Раніше перехід на літній і зимовий час пояснювали особливостями роботи промисловості. Тепер ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, тому помітної економії від переведення годинників уже немає. Ще у 2018 році Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонувало відмовитися від такої практики, якщо Європарламент скасує перехід на літній час. Уже тоді у відомстві заявили, що у них немає економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час. За словами експертів-енергетиків, зараз головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час. Тому набагато більше користі буде, якщо замінити старі лампи розжарювання на сучасні енергозберігаючі. Як це впливає на здоровʼя? Дослідження доводять, що переведення часу негативно впливає на здоровʼя. Передусім це стосується серцево-судинної системи. У перші дні після переведення годинників збільшується ризик серцевого нападу. Серед інших проблем, викликаних переведенням часу, називають порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми зі сном. Усе це відбивається на працездатності. Як переводиться на літній час техніка Смартфони, розумні годинники та інша сучасна техніка переходять на новий час автоматично. Але деякі старі "кнопкові" телефони, а також механічний годинник потрібно переводити вручну. Джерело: 056.ua

Завершується  триста дев’яносто п’ята доба російського повномасштабного вторгнення. Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 20:00. Про це повідомляє редакція 056.  Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук повідомив, що неспокійно сьогодні було у двох районах області. Нікопольщину російські окупанти атакували з БпЛА. Під ворожий вогонь потрапила Марганецька громада.  В Синельниківському районі армія рф завдала удару з важкої артилерії по Великомихайлівській ТГ.  В обох випадках – без постраждалих. Території обстрілів обстежуються.  "Україна бореться і боротиметься, допоки всі російські окупанти не будуть знищені. Вони – нелюди. Нелюдям тут не місце.  Переможемо", – підсумував Микола Лукашук. Джерело: 056.ua

​​Щорічно, в кінці березня, на планеті проходить акція – Година Землі. Що це таке, коли вона буде в цьому році і чому в Україні просять від неї відмовитись. Про це повідомляє редакція. Акція Година Землі проходить щорічно в останню суботу березня. У 2023 році вона відбудеться 25 березня. У цей день на одну годину – з 20:30 до 21: 30 за місцевим часом – люди на планеті погасять світло і електричні прилади. Мета Години Землі – не в економії електрики. 60 хвилин абсолютно недостатньо, щоб помітно зберегти енергію в масштабах світу. Але це відключення символічно виражає єдність людей у захисті природи. У цій акції беруть участь не тільки звичайні люди, а й громадські та політичні лідери, великі бізнеси, державні та комерційні підприємства. Свого часу в Україні до кампанії долучилися понад 50 міст і селищ, серед яких Київ, Одеса, Львів, Харків, Полтава та інші. На сьогодні Година Землі – наймасовіша громадська акція в історії людства. В НЕК Укренерго закликають не вестися на заклики долучитися до «Години Землі» і в певний час масово вимкнути світло – це не сприяє економії електроенергії, не допомагає Землі, зате може дуже нашкодити енергосистемі. В компанії відмічають, що на щастя, українці і в попередні роки не дуже підтримували цю ініціативу, яка насправді шкідлива і єдине, що чого призводить – це до додаткової роботи диспетчерам. В Укренерго пояснили в чому полягає загроза. Кількість виробленої електроенергії в кожен момент часу має відповідати кількості спожитої – це закон фізики. Одночасне вимкнення світла – це короткочасне зниження споживання. Якщо цю акцію підтримає багато людей, особливо у великих обласних центрах, це може призвести до профіциту потужності в окремих регіонах. Для забезпечення балансу енергосистеми диспетчер буде змушений різко знижувати потужність маневрової генерації – іншими словами, відключати працюючі енергоблоки. Це погано навіть у мирний час, а зараз українські електростанції, як і мережі, зазнали значних пошкоджень від ударів росії. Різке виключення, а потім включення – коли “Година Землі” завершиться – це зайве навантаження, яке не на користь надійності енергосистеми.  В компанії додають, що найкращим внеском кожного буде щоденне ощадливе використання електроенергії у пікові ранкові та вечірні години, щоб зменшити нерівномірність споживання електроенергії упродовж доби.  В компанії всіляко підтримують екоініціативи, спрямовані на протидію зміни клімату.  І долучитися до таких ініціатив кожен може щоденно, розумно користуючись електроенергією: не вмикайте одночасно багато потужних приладів і переносом споживання потужної побутової техніки на нічні години.  Це буде щоденним внеском у збереження природи і надійність роботи енергосистеми. Джерело: 056.ua

У містах України скорочується тривалість комендантської години. Нові графіки вже затвердили у Києві, Херсоні, Полтаві. Ще в кількох регіонах місцева влада обговорює можливість змінити час дії обмежень. Докладніше про нові правила комендантської години розкаже редакція. Вже завтра Україна переходить на літній час. Щорічно в останню неділю березня о 3:00 стрілка годинника переводиться на одну годину вперед. Зміна часу впливає на тривалість комендантської години. Київ Після переведення годинників на літній час із 26 березня комендантська година у столиці скорочується. Обмеження на пересування містом тепер діятимуть не з 23:00, а з опівночі до 5 години ранку щодня. Через зміну комендантської години громадський транспорт та метро Києва працюватимуть довше. Крім того, продовжать роботу магазини, торгові центри. Дозволений час продажу спиртних напоїв у торгових мережах також зміниться. Алкоголь можна буде придбати з 11:00 до 21:00 (раніше – до 19:00). Київська область На Київщині з неділі, 26 березня, коменданська година діятиме з 00:00 до 05:00. Як повідомили у Київській ОВА, через скорочення комендантської години більшість приміських і міжміських автобусів працюватимуть довше. Час роботи пасажирських маршрутів збільшиться на 1 годину вранці і на 30 хвилин увечері. Полтавська область У Полтавській ОВА ухвалили рішення скоротити проміжок комендантської години на прохання аграріїв, у зв'язку з початком посівних робіт на полях. З 27 березня на Полтавщині комендантська година вводиться з 23:00 до 04:00. Херсон На Херсонщині змістили початок комендантської години з 19:00 на 20:00. Нові правила запровадили 24 березня. Обмеження на пересування діють з 20:00 до 06:00. Також з 27 березня у Херсоні громадський транспорт їздитиме на 2 години довше. Як повідомляється в Telegram-каналі Херсонської міськради, у зв'язку зі збільшенням світлового дня та зміною графіка дії обмежень комендантської години автобуси відправлятимуться в останній рейс о 18:30 (раніше – о 16:30). Івано-Франківська область Рішення про скорочення комендантської години в Івано-Франківську можуть ухвалити 28 березня. Про це повідомила голова ОВА Світлана Оніщук у Telegram. Раніше серед мешканців регіону провели опитування, у якому 84% проголосували за зміну комендантської години. Обмеження планують запровадити з 00:00 до 05:00. На даний момент коменданська година на Прикарпатті діє з 23:00 до 05:00. Сумська область На Сумщині точилися дискусії про скорочення комендантської години, проте поки що її залишили без змін. Обмеження діятимуть з 23:00 до 04:00. Як заявив т.в.о. голови Сумської ОВА Тарас Савченко, в регіоні не варто зменшувати або скасовувати комендантську годину, оскільки вона і так досить "ліберальна". Харківська область Комендантська година на Харківщині поки залишається незмінною – з 23:00 до 05:00. Але її тривалість можуть переглянути виходячи з військової обстановки та погодних умов. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що в майбутньому питання зміни графіка обмежень в області прийматиметься колегіально на Раді оборони. Коменданська година в Україні Через повномасштабне вторгнення РФ з 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. Зокрема, він передбачає обмеження на переміщення цивільних осіб та транспорту у встановлений час – комендантську годину. Час комендантської години в регіонах може відрізнятися залежно від безпекової ситуації. У багатьох областях України комендантська година діє з 00:00 до 05:00, за винятком: Донецька область – з 21:00 до 05:00 Закарпатська область – відсутня Запорізька область – з 23:00 до 05:00 Івано-Франківська область – з 23:00 до 05:00 Київ та Київська область – з 23:00 до 05:00 (з 26 березня з 00:00 до 05:00) Кіровоградська область – з 23:00 до 05:00 Луганська область – з 21:00 до 05:00 Полтавська область – з 23:00 до 05:00 (з 27 березня з 23:00 до 04:00) Сумська область – з 23:00 до 04:00 Тернопільська область – з 23:00 до 05:00 Харківська область – з 23:00 до 05:00 Херсонська область – з 20:00 до 06:00 Черкаська область з 23:00 до 05:00 Чернігівська область – з 23:00 до 04:00. Дніпропетровщина — з 00:00 до 05:00. Джерело: 056.ua

Триває триста дев’яносто п’ята доба російського повномасштабного вторгнення. Війська рф не припиняють терору мирного населення України. Проте за оцінками військових масовані ракетні удари російської армії вже відходять у минуле, передає редакція. Речниця Сил оборони півдня Наталя Гуменюк заявила, що тактика ворога зараз знаходиться у пошуковому стані. Вони підбирають, що з того, що вже було застосовано, може спрацювати, тому що масовані ракетні атаки вже відходять у минуле, у них немає такого потенціалу, щоб запустити одразу 50-70-80 ракет, – це вже дуже безглуздий крок, але виключати в абсолюті його неможливо.  Водночас вона відзначила, що, вочевидь, «армія рф почне використовувати проти України ракетні або ж «шахедні» точкові атаки». Речник Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що в окупантів є багато авіабомб, модернізувати їх у керовані дешевше, ніж робити ракети. "ФАБи у них є в достатній кількості. До них просто додають крила, GPS і все. Вони є, їх потрібно модернізувати. Ціна питання набагато менша. З ракетами ситуація складніша. По-перше, їх робити дуже довго, та й чи буде надалі така перспектива в умовах санкцій? Ціна однієї ракети — мільйони. Бомба, крила та GPS теж певною мірою дорогі, але в рази, а може й у сотні разів дешевші", — зазначив Ігнат. Він додав, що для боротьби з керованим фугасними авіабомбами треба збивати їх носії, а для цього Україні потрібна сучасна авіація. Зазначимо, що за даними Генштабу ЗСУ майже щодня високою залишається ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України, адже російські окупанти і надалі використовують тактику терору. Джерело: 056.ua